За даними Європейського статистичного агентства, опублікованими наприкінці жовтня, з початку року офіційні прохання про надання притулку в країнах Євросоюзу подали 710 тисяч біженців
Спочатку, як зазначає «Російська Німеччина», вона домоглася фінансування федеральних земель з центру в розмірі 670 євро на кожного біженця на місяць. Цей «золотий дощ» швидко змінив сприйняття картини на місцях. Минулого тижня з 30 опитаних сайтом SPIEGEL ONLINE бургомістрів найбільших міст Німеччини лише троє (і найбільше Штутгарт) висловили тривогу або занепокоєння. Решта міських босів впевнені в тому, що контролюють становище, незважаючи на триваючий приплив біженців до їхніх міст, і воно більше не є гострим.
Потім Меркель зуміла переконати парламент внести законодавчі поправки, визнавши ряд «біженцепродукуючих» країн – Сербії, Албанії, Косово, Чорногорії, Македонії, Боснії – безпечними та дозволивши висилку туди їхніх громадян з Німеччини без тривалого розгляду обставин прохання про притулок.
Після цього канцлер забрала керівництво біженською темою з МВС до своєї адміністрації та під особистий контроль. І нарешті, 20 жовтня уряд ухвалив ряд актів, що дозволяють швидко та нещадно висилати всіх, кому відмовлено у притулку.
Річ у тім, що на 1 жовтня в країні перебувало близько 200 тисяч шукачів, яким давно відмовлено у праві на притулок. На рік же в середньому з ФРН висилали близько 20 тисяч і ще 15 тисяч виїжджали добровільно (це статистика кількох останніх років). Причина такої повільності крилася в бюрократичній закаверзі: за висилку біженців відповідали місцеві влади, які не мали достатнього логістичного та силового ресурсу.
З наступившего тижня це питання – у віданні центру. Меркель уже підключає до нього армійську авіацію та транспорт надзвичайників. Також скасовано т. зв. «зимова пауза», яка не дозволяла висилки відмовників у період з 1 листопада по 31 березня. До того ж тепер рішення про висилку повідомляються висилюваним особам уже в транспорті, щоб виключити звичайні в минулому десятки тисяч «зникнень» висилюваних щороку.
Нарешті, ці біженські полки, які зараз під ескортом кінної поліції марширують через Словенію, як і одинокі лазутчики, до власне Німеччини не дійдуть. На південних рубежах країни поспіхом створюються величезні приймальні центри, де проводитиметься селекція шукачів: тим, хто має шанси на притулок, відкриють кордони, інших вишлють назад до своїх безпечних країн або, за домовленістю з Ердоганом, у бездонні турецькі табори.
Таким чином, Німеччині дістануться 300-350 тисяч корисних і бажаних сирійців, 100-150 тисяч інших шукачів, але країна відтепер назавжди закрита від набігів «балканських відпускників», які наприкінці літа становили 50-60% усіх, хто перетинає кордон нелегально.
Браво, пані канцлер! Шкода, що ви, така ефективна, – можливо, лише одна на цілу країну.