ЩО РОБИТИ ПЕРЕМОЖЦЮ ПЕРШОГО ТУРУ DV
Як уже повідомлялося в останньому липневому номері «Заграницы» (№30), Держдепартамент США оголосив результати розіграшу Diversity Immigrant visa lottery-2005 - щорічної лотереї Green Card, що проводиться в країні. Загальна кількість її учасників склала цього року понад 9,5 млн. осіб. Кількість переможців - вихідців з України теж вражає - 5.361.
Повідомлення про виграш цього року почали розсилатися Консульським центром у Кентуккі (КЦК) поштою приблизно з травня місяця. І досі від переможців надходять повідомлення про отримання сповіщень - хоча надворі вже перша декада серпня. Тому, якщо ви надсилали свою заявку на участь у DV-2005, але ще не отримали повідомлення про виграш - не засмучуйтеся, цілком можливо, що довгоочікуваний пакет ще прийде. А ті, кому цього року не пощастило, зможуть випробувати долю наступного разу - правила та строки проведення лотереї DV-2006 Держдепартамент США пообіцяв опублікувати вже цього місяця.
Втім, про те, який шлях доведеться пройти учасникам лотереї, перш ніж із переможців першого туру вони перетворяться на власників американських імміграційних віз, слід знати заздалегідь. Як показує практика, «первинний» виграш усе одно є для багатьох несподіванкою і несе з собою певну частку розгубленості.
Тому сьогодні ми пропонуємо увазі читачів коментарі основних положень правил лотереї, а також практичні рекомендації переможцям першого туру, підготовлені «Иностранцем» за сприяння офісу американського адвоката Даниэля Реттера.
Дійте оперативно
Спочатку підкреслимо, що отримане вами «виграшне» повідомлення ще нічого не означає. Не вважайте, що ви вже спіймали за хвіст свою синю, точніше - зелену птицю. Просто ви за щасливим збігом обставин потрапили до числа 100 тис. щасливчиків, відібраних комп'ютером із десятка мільйонів заявників, які щороку беруть участь у розіграші. Крім того, не скидайте з рахунків той факт, що приблизно 20-30% заявників «ріжуться» на інтерв'ю - у переважній більшості випадків через неправильно підготовлені документи.
Але перша, хай і не стовідсоткова перемога - це все ж краще, ніж нічого. Подальший успіх усієї справи значною мірою залежить від того, наскільки швидко і грамотно ви підготуєте необхідні документи.
Разом із повідомленням про виграш учасники лотереї отримають перший комплект форм Держдепартаменту США, а саме:
- форму DS-230, частини 1 і 2 (заявка на імміграційну візу та реєстрацію іноземця);
- форму DS-122 (додаткова реєстрація для участі в лотереї), у якій ви повинні будете вказати відомості про освіту, досвід роботи та передбачуване місце проходження інтерв'ю.
Зверніть особливу увагу на деякі пункти анкети. На питання про час і строки вашого попереднього перебування в США варто відповісти дуже докладно - із зазначенням усіх без винятку візитів до Америки, їхніх строків і навіть типів американських віз, власником яких ви були.
Відповідаючи на питання про вашу освіту, вкажіть усі види здобутої вами освіти на додаток до середньої, обов'язкової наявності якої вимагають умови лотереї.
Не лякайтеся питання про вашу адресу в США або про вашого родича, з яким ви маєте намір возз'єднатися. У випадку з цією програмою це питання до вас не стосується, тому можете ставити в графі прочерк або взагалі нічого не писати.
На питання про передбачуваний строк вашого перебування в США сміливо відповідайте «постійно», оскільки green card, яку ви в результаті розраховуєте отримати, саме це і передбачає.
Не забудьте також, що анкети мають бути заповнені на всіх членів вашої сім'ї, які збираються переїхати разом із вами до Сполучених Штатів. Згідно із законом, такими можуть бути чоловік (дружина) основного заявника та неодружені діти віком до 21 року. Анкети членів сім'ї мають бути підписані особисто ними.
Окремо варто поговорити про місце проведення інтерв'ю, яке кожен переможець має право називати сам. Згідно із законом, ви маєте право проходити інтерв'ю або в консульській установі США за кордоном, або у відділеннях Служби імміграції та натуралізації (СІН) США безпосередньо в Америці. Другий варіант практикується нечасто - тими, хто отримав повідомлення про виграш, уже перебуваючи на території США (на роботі, лікуванні, навчанні, у гостях). Звичайно, їм немає сенсу заради співбесіди витрачати гроші й час на повернення додому. Якщо ви - один із таких «обраних», то вам необхідно негайно повідомити КЦК про те, що ви хочете проходити інтерв'ю (тобто змінити ваш статус з неімміграційного на імміграційний) на території США.
Але переважна більшість переможців, звичайно, проходить інтерв'ю на батьківщині. Зазначимо, що громадяни України повинні як місце проходження інтерв'ю вказувати консульський відділ посольства США у Варшаві. Американське консульство в Києві поки що не розглядає подібні імміграційні справи.
Заповнені анкети необхідно негайно відіслати назад до КЦК. Нагадаємо, що отримати імміграційну візу можна лише в межах фінансового року, наступного за роком проведення лотереї. Тож ви повинні якомога швидше відправити документи до Консульського центру в Кентуккі і до кінця вересня 2005 року пройти інтерв'ю. В іншому разі ваш виграш анулюється.
Як тільки анкети відіслано до КЦК, вам залишається лише сподіватися, що ви оперативно спрацювали і ваші документи потраплять до числа перших 50.000 заяв, подавцям яких прийде запрошення на інтерв'ю. Час очікування - аж ніяк не час бездіяльності: його необхідно витратити на збір документів для фінального інтерв'ю.
Підготовка документів
Отже, частину шляху вже пройдено: ви отримали повідомлення про виграш, заповнили і надіслали до Консульського центру в Кентуккі надіслані вам перші форми Держдепартаменту. Залишається сподіватися, що ваші папери потраплять до числа заяв, подавцям яких (включно з членами їхніх сімей) надійде запрошення на інтерв'ю. Які документи необхідні для фінальної бесіди в посольстві, як грамотно їх підготувати і на що звернути особливу увагу?
До моменту отримання запрошення на інтерв'ю та другого пакета форм Держдепартаменту у вас є кілька місяців, протягом яких необхідно підготувати низку паперів. Врахуйте, що вам знадобляться як оригінали, так і копії документів, а в деяких випадках - копії, перекладені англійською мовою. Наприклад, переклад паспорта, документів про освіту тощо. Ні копії, ні їхні переклади не потрібно нотаріально завіряти.
Під час підготовки документів особливу увагу варто звернути на два моменти. По-перше, для претендентів на імміграційну візу за програмою Diversity Immigrant visa lottery встановлено освітній ценз: необхідна щонайменше середня або середня спеціальна освіта. Але на співбесіду необхідно приносити не лише шкільний атестат. Якщо у вас за плечима технікум, інститут чи аспірантура, знадобиться копія відповідного диплома.
По-друге, доведеться документально довести, що, приїхавши до США, ви не станете претендувати на державну допомогу: обговорення цього питання займає більшу частину інтерв'ю. Доказами можуть слугувати заява про фінансову підтримку з боку американського спонсора, пропозиція про найм від місцевого роботодавця або документи про володіння власними коштами, достатніми для утримання в США своєї сім'ї протягом першого року.
Вимоги, що висуваються до цих документів, надзвичайно суворі. Наприклад, якщо ви покладаєтеся на фінансову допомогу з боку американського друга чи родича, простого листа з його згодою утримувати вас буде замало. Від спонсора знадобиться ще цілий ряд документів, що підтверджують, що він здатен виконати взяті зобов'язання - копії податкових декларацій, листи з банку, з місця роботи тощо.
Деяку кількість паперів має пред'явити і роботодавець, готовий надати вам роботу в США. Зокрема, від нього знадобиться лист із зазначенням розміру заробітної плати, яку він збирається вам платити, а також із детальним описом ваших майбутніх посадових обов'язків. Найскладніше тим, у кого немає ні спонсорів, ні роботодавців і кому доводиться розраховувати на себе. Їм необхідно подати на інтерв'ю документи про свої банківські рахунки або про володіння власними ліквідними активами (легко продаваними протягом року об'єктами нерухомості, цінними паперами, антикваріатом тощо). Бажано також мати документальне свідчення того, що хтось (фірма або приватна особа) згодні все це у вас купити. Та ще й довідку з банку, який зобов'язується переказати до США кошти, виручені від продажу.
Крім вищезазначеного, вам також знадобляться:
- документи, що свідчать про родинні зв'язки (свідоцтва про народження дітей, про шлюб, про розірвання попередніх шлюбів тощо). Окреме питання - діти від попередніх шлюбів, які їдуть з вами до США. Посольство вимагає надання ряду документів від одного з батьків, який не виїжджає разом зі своїми дітьми: нотаріально завіреної згоди на виїзд дитини, свідоцтва про відсутність аліментних зобов'язань та інших фінансових претензій. До речі, всі діти старші 14 років, включені в імміграційну заявку, мають з'являтися разом із батьками на інтерв'ю;
- військовий квиток або документи, що свідчать про звільнення від служби у збройних силах;
- довідки з районного управління МВС про відсутність або наявність судимостей і терміни ув'язнення - на всіх членів сім'ї старше 16 років, з усіх місць, де вони проживали більше шести місяців. Причому зробити це потрібно якомога раніше: районне відділення міліції напевно зв'язуватиметься з міським банком даних, а на це іноді йде близько місяця.
Усе це документи, які ви можете підготувати самостійно. Потім, одночасно з запрошенням на інтерв'ю, вам буде надіслано так званий другий пакет форм Держдепартаменту. До цього комплекту входить форма про результати медичного обстеження. Медогляд слід проходити лише в уповноважених консульством США медичних закладах, перелік яких додається до форми. За процедуру медичного огляду доведеться заплатити близько $100.
Крім того, у другому пакеті форм буде детальний опис фотографій, які вам необхідно зробити. До посольства потрібно надавати лише фотографії, зроблені за вказаними стандартами, і жодні інші.
Приступаючи до підготовки документів, слід уважно вивчити надіслані вам із США інструкції. Ті, хто хоче знизити ризик відмови у візі через неправильно підготовлені документи, можуть вдатися до допомоги професійних консультантів. Втім, таких знайти досить проблематично.
Кого не пустять в Америку
Грамотно і швидко оформити потрібні папери - лише пів справи. За статистикою, приблизно 20-30% переможців першого туру лотереї Green Card, які вчасно надіслали свої папери до Консульського центру США і в результаті отримали запрошення на інтерв'ю в посольство, на цьому самому інтерв'ю і «ріжуться». Основною причиною відмови в імміграційній візі, звичайно, є неправильно або неповно підготовлені документи. Основною - але, на жаль, не єдиною. «Загорнути» вас можуть і в тому випадку, якщо в консула з'являться підстави вважати, що ви становите загрозу для американського суспільства.
Загроза, що походить від вас, може бути різного характеру. Наприклад, медичного - якщо у вас СНІД, сифіліс, відкриті форми туберкульозу та інші небезпечні інфекційні захворювання, серйозні психічні розлади, хвороблива пристрасть до наркотиків. Або кримінального - якщо в минулому ви вчинили кримінальний злочин проти особи (вбивство, зґвалтування), проти приватної власності (розбій, крадіжка), проти моральності (злочини, пов'язані з торгівлею наркотиками, проституцією).
Візу ви не отримаєте й у тому випадку, якщо консул запідозрить, що ви їдете до США з метою шпигунства, ведення терористичної чи будь-якої іншої незаконної діяльності. Або якщо в минулому мав місце обман, пов'язаний з отриманням неімміграційної візи. Це, до речі, момент дуже серйозний: якщо ви, отримавши повідомлення про виграш і відправивши документи до КЦК, оформлювали собі неімміграційну візу і при цьому зазначали в анкеті, що не маєте імміграційних намірів, ви порушили імміграційне законодавство США. Цього цілком достатньо, щоб відмовити вам у праві на в'їзд до Америки як іммігранта.
Втім, поняття «загроза для суспільства» досить розпливчасте. І нерідко за допомогою грамотного адвоката людям вдається переконати консула, що в нього немає підстав відмовляти у візі. Набагато складніше в цьому сенсі доводиться тим, у кого за плечима порушення імміграційного законодавства США.
У разі відмови в імміграційній візі заявник отримає письмове повідомлення консульства з докладним викладом причин відмови та з переліком кроків, які необхідно вжити для скасування рішення консула - якщо це взагалі можливо. І якщо ви поквапитеся підготувати додаткові документи, то не виключено, що вам усе ж таки вдасться отримати візу.
В принципі, американське законодавство не передбачає можливості оскарження рішення консула. У цьому й полягає так звана «концепція консульського абсолютизму», закріплена, зокрема, законом «Про імміграцію 1990 року». Тим не менше, отримавши відмову, ви маєте право звернутися до Держдепартаменту США з проханням повторно розглянути вашу справу. Але врахуйте: Держдепартамент може винести лише рекомендаційне рішення, яке хоч і доводиться до відома консульства, не є обов'язковим для виконання.
І, нарешті, останнє: не варто до того, як ви пройшли інтерв'ю, звільнятися з роботи, продавати квартиру і влаштовувати прощальну вечерю з друзями та родичами. Прийшовши до посольства з усіма необхідними документами, провівши там 6-7 годин (саме стільки зазвичай йде на інтерв'ю), проявивши максимум доброзичливості та люб'язності в розмові з консулом, ви все одно можете не отримати імміграційну візу. І в результаті залишитеся на батьківщині - але вже без житла та роботи.
Останній крок на нову батьківщину
Якщо ви правильно підготували документи, вчасно відправили їх до Консульського центру в Кентуккі, отримали запрошення на інтерв'ю і, головне, пройшли його, вам залишається зробити зовсім небагато.
Якщо в посольських чиновників немає підстав для відмови у в'їзді, вам як основному заявнику та членам вашої родини, включеним у заявку, видадуть імміграційні візи. Ваші документи будуть запечатані в конверт, який, власне кажучи, і є вашою візою. У пункті в'їзду до США конверт розкриє імміграційний офіцер - у момент перетину вами американського кордону. Розпечатувати конверт самостійно категорично заборонено.
Протягом шести місяців з моменту отримання імміграційної візи переможець лотереї та члени його родини зобов'язані в'їхати до США. Причому основний заявник повинен в'їхати або раніше, або разом зі своїми домочадцями, але аж ніяк не пізніше за них.
У разі виникнення непередбачених обставин, наприклад хвороби когось із членів родини, заявник може звернутися до консульського відділу американського посольства з клопотанням про продовження терміну в'їзду в країну.
По ідеї імміграційна віза - це ваш дозвіл на в'їзд до Сполучених Штатів. І все ж він не є безумовним. Остаточне рішення приймає співробітник імміграційної служби США, який проводить паспортний контроль. Він перевіряє цілісність конверта, у якому знаходяться ваші документи, а також дані, що містяться у вашій візі. Якщо конверт буде розкрито, дані візи не збігатимуться з даними паспорта або ще щось буде не так, ви ризикуєте отримати відмову у в'їзді та зазнати негайної депортації з країни.
Ну а якщо все гаразд, просто на кордоні розпочнеться підготовка до оформлення вашої green card. У вас візьмуть відбитки пальців, зроблять вашу фотографію, а також попросять розписатися на спеціальному планшеті, з'єднаному з комп'ютером. Після чого поставлять у ваш паспорт спеціальний штамп, що дає право на проживання та працевлаштування в США. Сама ж green card через кілька місяців буде надіслана вам поштою - на вказану вами ж адресу.
Після п'яти років проживання в США у статусі постійного жителя країни ви можете подати клопотання про надання американського громадянства. Процес натуралізації починається з подання заяви. Потім - інтерв'ю, що включає в себе екзамени з мови та історії США, присяга на вірність і ви - стовідсотковий громадянин Америки. Щоправда, від усіх цих клопотів можна й відмовитися: приїхавши до США, ви можете все життя прожити там у статусі постійного жителя, так і не ставши громадянином.
Наслідки статусу
Green card (зелена карта) - неформальна назва форми, яку отримує резидент США від імміграційної служби. Передусім, green card дає право на проживання та працевлаштування в Америці. Але цим права та обов'язки її власника не обмежуються.
Спочатку поговоримо про менш приємне - про обов'язки. По-перше, усім резидентам США необхідно платити податки. Заповнювати персональну податкову декларацію ви повинні щороку, починаючи з календарного року, коли отримали грін-карту. Причому незалежно від того, де ви живете і де, відповідно, отримуєте зарплату. А якщо будете ухилятися від фінансового звіту перед державою, то під загрозу буде поставлено ваш статус жителя Америки.
По-друге, усі власники грін-карти чоловічої статі віком від 18 до 26 років зобов'язані стати на військовий облік.
Для резидентів США, які отримали грін-карту через сертифікацію праці або іншим способом на підставі роботи, не передбачено мінімального терміну, протягом якого вони повинні працювати на спонсора-роботодавця. Але якщо ви влаштувалися в американську фірму, отримали грін-карту, а потім одразу ж звільнилися, у співробітників служби імміграції можуть виникнути підозри: а чи не схитрували ви? А раптом ви просто використали свого роботодавця, щоб отримати статус резидента, і при цьому у вас навіть у думках не було справді на нього працювати?
Питання аж ніяк не пусте. Якщо буде доведено, що ви шахраювали, грін-карти вас тут же позбавлять. Згідно з чинним законодавством, ті, хто пропрацював на свого роботодавця від шести місяців до року, у шахрайстві не підозрюються. Однак для справи краще, якщо ви після отримання посвідки на проживання ще принаймні пару років будете співпрацювати з фірмою, яка вас запросила.
Деякі власники грін-карти не переїжджають до Америки - продовжують жити у своїй рідній країні, навідуючись до США лише періодично, ніби для виправдання статусу. На паспортному контролі в аеропорту США на них може чекати неприємна несподіванка. Співробітник імміграційної служби напевно поцікавиться дійсним місцем вашого постійного проживання. І якщо виявиться, що більшу частину часу ви проводите не в Америці, а в іншому місці, імміграційний офіцер може припустити, що грін-карта вам зовсім не потрібна. Такі проблеми виникають насамперед у тих, хто протягом року й більше безперервно перебував за межами США. Або постійно виїжджає за кордон - на термін від шести місяців до року. У цьому разі вас можуть відправити до імміграційного офісу. Де вам і доведеться доводити, що насправді ваш зв'язок з Америкою - міцний і надійний.
Доказами можуть бути багато фактів. Наприклад, у вас є в США нерухомість, тут проживає ваша родина, ви навчаєтеся або працюєте, вчасно подаєте податкові декларації. Добре також подати до імміграційного офісу свої водійські права, оформлені в США, кредитні картки та виписки з особистих рахунків, відкритих в американських банках, страхові поліси - словом, усі документи, що підтверджують, що ви нерозривно пов'язані з Америкою. Якщо вам не вдасться переконати в цьому імміграційну службу, вас швидше за все позбавлять грін-карти.
Ще один обов'язок, зовсім, правда, необтяжливий, - простежити за станом «грінкартівських» справ своїх нащадків. Діти, які постійно проживають в Америці та досягли 14-річного віку, повинні звернутися до імміграційної служби й поміняти свою стару грін-карту на нову - з іншою фотографією.
Остання, але, можливо, головна ваша турбота: у жодному разі не порушувати американське законодавство - ні кримінальне, ні податкове, ні будь-яке інше. Звичайно, дрібні провини не поставлять під загрозу ваш статус. Але якщо ви, бурхливо провівши час, опинитеся за ґратами, то після відсидки покладеного терміну легко можете втратити грін-карту.
Але чого це ми все про сумне? Як уже зазначалося, головні права резидентів США - на постійне проживання та працевлаштування в Америці. Не менш приємним є й те, що, отримавши грін-карту, ви можете викликати до себе родичів. Щоправда, при цьому автоматично претендувати на отримання власних грін-карт вони не можуть.
Наприклад, ви отримали посвідку на проживання на підставі шлюбу з громадянином Америки. Після чого можете спокійно викликати до себе в гості батьків. Але ось грін-карту ваші тато й мама отримають лише в тому разі, якщо ваша американська половина погодиться виступити їхнім спонсором.
Грін-карта є також дорожнім документом, на підставі якого ви можете виїжджати зі Штатів і повертатися назад. Але якщо вам необхідно з якихось причин перебувати за межами США більше року, ви повинні ще до поїздки отримати спеціальний дозвіл на повернення.
Якщо ж ви їдете за кордон ненадовго - відпочити, помандрувати чи побачитися з рідними, жодних додаткових дозволів оформлювати не потрібно. Але, повторюємо, повернутися краще не пізніше, ніж через шість місяців.
Як стати вірним громадянином
Наші співвітчизники, які виїжджають на постійне місце проживання до США, спочатку отримують американську посвідку на проживання - тимчасову (умовну грін-карту) або постійну (безумовну грін-карту). Одні так і живуть в Америці як власники грін-карти, а інші проходять процес натуралізації й стають стовідсотковими громадянами США.
Цілком природно, що багато хто при цьому не поспішає відмовлятися від свого старого громадянства. І мучаться питанням: а як Сполучені Штати ставляться до ідеї подвійного громадянства?
Закон США не забороняє подвійне громадянство. Деякі американці автоматично мають подвійне громадянство. Наприклад, якщо народилися за кордоном у сім'ї громадян США. Або - у США, але в громадян іншої держави.
Нові претенденти на громадянство США, перш ніж отримати його, повинні пройти процес натуралізації, який складається з екзамену з англійської мови та історії США і клятви вірності. Принесення клятви означає, що відтепер ви відмовляєтеся зберігати вірність іншій державі, навіть продовжуючи залишатися її громадянином.
Присяга на вірність накладає на вас кілька заборон. Зокрема, закон вимагає від американських громадян використовувати під час подорожей за кордон лише американський паспорт. Якщо ви продовжуватимете використовувати паспорт своєї батьківщини або якимось чином демонструвати, що ви є громадянином іншої країни, влада США може вирішити, що під час складання присяги ви збрехали. І на цій підставі позбавити вас американського громадянства.
Крім того, якщо ви, ставши громадянином США, добровільно приймете громадянство якоїсь третьої країни, то з числа американських громадян вас викинуть за п'ять хвилин.
Втім, до цього справа може й не дійти - з тієї простої причини, що ваше прохання про надання громадянства можуть одразу відхилити. Наприклад, тому, що в заяві на натуралізацію ви повідомили про себе завідомо неправдиві відомості. Або тому, що вважатимуть: ваша любов до Штатів нещира, а присяга на вірність для вас порожні слова. Тоді доведеться вам коротати дні у статусі постійного мешканця Америки, назавжди попрощавшись з мрією стати її громадянином.