– Ініціатива Буша викликала в Америці цілу бурю емоцій, топили її з усіх боків. Насамперед проти закону виступили Демократична партія та американські профспілки, які вбачали в законодавчій ініціативі Джорджа Буша та великого бізнесу, що стоїть за ним, намір знизити заробітну плату в країні за рахунок залучення дешевої робочої сили з-за кордону. Будучи ще губернатором Техасу, Буш обіцяв домогтися надання тимчасових робочих віз для гастарбайтерів-мексиканців. Законопроект якраз передбачав тимчасовий доступ до країни 400 тис. іноземних робітників на рік. Через це противники закону стверджували, що він дозволяє постійно створювати клас людей, позбавлених громадянських прав. Законом передбачалося надання іноземцям трьох дворічних термінів із перервою на рік, який вони мають проводити за межами США. Закон пропонував їм отримання робочої візи строком на три роки, якщо вони пройдуть ретельну перевірку, заплатять штраф до $10 тис., знайдуть роботу, не матимуть приводів у поліцію і вивчать англійську мову.
Слабкою ланкою законопроекту були 12 млн нелегальних іммігрантів, які вже живуть у США. Це не лише мексиканці. Відсотків десять становлять поляки та українці, філіппінці, трохи африканців та арабів. Виступали проти закону й культурні шовіністи, чиє невдоволення іммігрантами зводиться до російського «понаехали тут». Їм здалося, що нелегали отримають амністію і стануть повноправними громадянами США.
– Чи передбачалося надання нелегалам громадянства США?
– Загалом закон був якийсь нежиттєздатний. Процедуру отримання громадянства обставили такими бюрократичними рогатками, що американське громадянство навряд чи кому світило. У нас в університеті працює літня прибиральниця полька – пані Регіна. Вона назвала цей закон знущанням. Мало того що, повернувшись на батьківщину, чекати отримання громадянства довелося б десять років, так ще за кожного члена сім'ї необхідно заплатити по $10 тис. штрафу за нелегальну присутність.
– Як в Америці ставляться до іммігрантів?
– У Чикаго, де я живу, до півтора мільйона мексиканських іммігрантів. Американці ще працюють водіями автобусів і на вивезенні сміття. В інших некваліфікованих сферах обслуговування працюють іммігранти. У місті працюють дві телепрограми іспанською мовою та одна – китайською. До іммігрантів ставляться по-різному. Деякі американці впевнені, що низькі заробітки іммігрантів знижують зарплати в країні. Багато хто побоюється, що у великих і малих містах мешканці почнуть говорити іспанською. Соціологічні дослідження показують: люди починають вважати, що їхній район перетворюється на мексиканський, якщо там проживає 2% мексиканців. Коли це число досягає 10%, люди доходять висновку, що далі тут жити неможливо, і починають виїжджати. Як завжди, страхи перебільшуються. Цікаво, що найактивніші противники іммігрантів проживають у штаті Вайомінг, де населення становить близько 500 тис. осіб і іммігрантів немає взагалі.
– Яке місце в системі зайнятості Америки посідають нелегальні іммігранти?
– Торік відбулася найбільша в історії США першотравнева демонстрація. Проходила вона під гаслом «День без іммігрантів». Тільки в Чикаго в ній взяло участь 700 тис. осіб. У мене тоді працювали українські будівельники-шабашники – такі ж нелегали. Перше травня випало на понеділок. Так вони домовилися зі мною, що відпрацюють у неділю, щоб у понеділок бути вільними. «Ви що, на рибалку їдете?» – запитав я. «Та ні. Ідемо на демонстрацію протесту». Я здивувався: з яких це пір пострадянські люди ходять на демонстрації протесту? Виявилося, що демонстрацію організували ді-джеї, які крутили музику на радіостанціях, що їх слухають водії вантажівок, будівельники, шабашники. Ось вони й запропонували всім, хто стриже газони, миє тарілки, обробляє «окорочка Буша», займається некваліфікованою працею, вийти на вулицю і показати, наскільки їх багато. У результаті в Лос-Анджелесі весь день не було заторів на дорогах, тому що 90% вантажівок не вийшло в рейс.
Зараз у нас у штаті Іллінойс навколо Чикаго «бунтують» фермери. Вони погрожують закопати назад у землю весь урожай баштанних через те, що його нікому прибирати. Нелегалам фермери платять $8 на годину, білі американці вимагають не менше $20. Урожай вийде просто «золотий».
– Імміграція для США – це благо чи зло?
– Імміграція всюди створює нові сектори використання дешевої робочої сили. Це добре для роботодавців, але погано для держави, яка стягує податки. Це погано для людей, яких витісняють з ринку праці. Америка серйозно постаріла. У 1965 році, коли створювалася пенсійна система, середній американець жив після виходу на пенсію п'ять років. Зараз цей вік збільшився років на 15-20. Медичні витрати на утримання старих дуже великі, і дешева робоча сила – єдине, на чому можуть економити американці.
Але тут є зворотний бік медалі. Іммігранти також хворіють і потребують ліків, але дають мало податків, що лягає тяжким тягарем на систему соціального забезпечення. Адже мексиканці працюють не лише на полях. Величезний обслуговуючий персонал потрібен у будинках для людей похилого віку, готелях, гуртожитках. Американці не йдуть туди працювати. Вони не можуть обійтися без іммігрантів, але й не в змозі вирішити проблему нелегальної імміграції, яку можна порівняти для них із проблемою Іраку.