Справді, ця невелика країна стояла біля витоків утворення міжнародного об'єднання, що включає нині 15 держав. У її столиці Брюсселі працює виконавчий орган Союзу – Європейська Комісія, інші установи ЄС. У найближчі шість місяців бельгійцям знадобляться весь їхній досвід та авторитет для вирішення нових, вельми складних завдань, висунутих подальшою інтеграцією «вглиб і вшир».
Йдеться, передусім, про підготовку до розширення ЄС, введення в обіг з 1 січня 2002 року єдиної європейської валюти – євро. Не менш важливою є й робота з впровадження європейської соціальної моделі з низькими рівнями інфляції та безробіття, а також перетворення економіки країн Союзу до 2010 року на найдинамічнішу у світі. Як одну з цілей керівництво ЄС намітило створення європейського простору свободи, безпеки та справедливості, в якому центральне місце посідатимуть висока якість життя, захист довкілля та сталий розвиток економіки. Водночас не випускається з уваги й створення спільного контингенту сил швидкого реагування чисельністю 60 тисяч осіб, що дозволить Союзу в разі необхідності відігравати помітну роль у подоланні криз і наданні гуманітарної допомоги в «гарячих точках».
Як наголошують у Брюсселі, бельгійська сторона в період свого головування має намір досягти поступу до всіх цих непростих цілей. У межах компетенції Бельгія прагнутиме до ще більшої прозорості та ефективності в діяльності керівних органів ЄС.
Напередодні вступу на посаду голови бельгійський уряд виклав головні цілі. Усього їх шість:
- поглиблення дебатів щодо майбутнього Європи;
- покращення якості роботи, яка надається європейцям, подальший акцент на створення рівності можливостей, а також на боротьбу з безробіттям і бідністю;
- сприяння сталому економічному зростанню та координації спільної економічної політики;
- створення європейського простору свободи, безпеки та справедливості;
- стимулювання сталого економічного розвитку та покращення якості життя;
- розширення та зміцнення зовнішнього простору Європейського Союзу.
Крім того, Брюссель як черговий голова ЄС має намір висунути цілу низку політичних пріоритетів, які належить конкретизувати у другому півріччі. Для вирішення цього завдання знадобиться тісна взаємодія з Європейською Комісією, Європейським Парламентом та керівниками всіх 15 країн Союзу.
Звісно, найважливішим завданням стане фінал підготовки до введення євро в готівковий обіг. Щоб зрозуміти масштабність цієї події навіть без урахування наслідків для економіки Європи та всього світу, достатньо згадати: ніколи раніше інтеграція не зачіпала настільки безпосереднім чином повсякденне життя європейців. Важливо, щоб сотні мільйонів жителів Старого Світу повірили у відчутну єдину валюту і не сумнівалися в її перевагах. Брюсселю належить постійно відстежувати заходи, що вживаються урядами «п'ятнадцяти» у зв'язку із запуском банкнот і монет. Паралельно розпочинається потужна роз'яснювальна кампанія, бо, як показують нині опитування населення, прості люди недостатньо поінформовані про це нововведення, яке значно змінить їхнє життя.
Водночас ЄС бере на себе підвищені зобов'язання у сфері соціального захисту. Поряд із більш пильною увагою до розвитку європейської соціальної моделі та боротьби з безробіттям Союз має намір активізувати зусилля щодо створення ефективнішої пенсійної системи. Річ у тім, що всі країни Європи зараз стикаються з новим викликом – швидким старінням населення: у період з 2000 по 2040 рік кількість пенсіонерів на континенті подвоїться.
Чільне місце в порядку денному нового голови, який змінив на цій посаді Швецію, посідає вироблення спільної політики у сфері боротьби з нелегальною імміграцією, передусім контрабандою людей, а також надання притулку іноземцям, які його потребують.
На Європейській Раді у фінському місті Тампере в жовтні 1999 року було ухвалено амбітну програму, спрямовану на створення спільного простору, у якому мають верховенствувати принципи свободи, безпеки та справедливості. Підсумки цієї політики належить підбити в передмісті бельгійської столиці – Лакені – у грудні цього року на черговій Європейській Раді.
До речі, на цьому ж форумі планується ухвалити Брюссельсько-лакенську декларацію, у якій керівники ЄС оголосять графік обговорення питань розширення Союзу, методи, які для цього будуть використані, а також календар вступу нових країн. Нагадаємо: кандидатами вважаються 10-12 держав. Це висуває складні завдання майбутнього розподілу повноважень учасників, фінансування, долі європейських установ, принципів ухвалення рішень тощо.
Нарешті, як зазначає журнал «Європа», пильну увагу Брюссель збирається приділити запобіганню подальшому потеплінню клімату на планеті. З цією метою Бельгія сповнена рішучості активізувати процес ратифікації «Кіотського протоколу» – міжнародного договору, спрямованого на скорочення викидів шкідливих газів в атмосферу, – попри обструкціоністську позицію нової адміністрації США у цьому питанні.