Практично неможливо виконати вимоги, необхідні для успішної участі в проєкті, не перебуваючи в самій Чехії. Первісний сплеск інтересу до нього після ознайомлення з умовами, поставленими Міністерством праці та соціальних питань, яке реалізує цей проєкт, швидко зник. Це підтверджують співробітники чеських консульств у Казахстані, Болгарії чи Хорватії (на першому етапі в конкурсі можуть взяти участь громадяни лише цих держав).
Щоб мати шанс на працевлаштування в Чехії, заявник повинен сам знайти роботодавця і переконати його у своїй цінності для нього як незамінного фахівця. Роботодавець же повинен переконати районний відділ праці, що на це місце тривалий час не може знайти працівника з-поміж чеських громадян (а з 1 травня 2004 року - і з-поміж громадян ЄС). Тільки після цього може бути укладено трудовий договір, який дає надію на отримання посвідки на проживання, а в разі перемоги у відбірковому конкурсі - на отримання ПМП не через десять років, як передбачено сьогоднішнім законом про іноземців, а лише через два з половиною роки.
• Слід мати на увазі, що володіння нерухомістю – ще один привід офіційно «зачепитися» в Чехії. Але оскільки угоди не оформлюються на іноземних осіб, багатьох цікавить відкриття та продаж фірм на території Чеської Республіки. Сьогодні для відкриття своєї фірми навіть не обов'язково їхати до Чехії – пропозицій із купівлі готової фірми досить і в нашій країні.
Яким чином людина, яка живе не в Чехії і не знає чеської мови, дізнається, чи потрібен він як фахівець у цій країні? Адже, на відміну від інших держав, наприклад Німеччини, список найбільш дефіцитних у Чехії професій непосвяченому знайти неможливо. У тій же Німеччині, якщо йдеться про залучення фахівця з-за кордону, його громадянство не відіграє жодної ролі. Пріоритетне право німецького громадянина зайняти це місце відсутнє.
Співробітники Міністерства праці погоджуються - перелік таких професій мати б непогано. Але, наполягають вони, проєкт тому й названо «Активний вибір», що активним має бути насамперед сам заявник. У світлі вищесказаного таке твердження звучить досить дивно. Це вже, здається, зрозуміли й у самій Чехії - достатньо прочитати в пресі відгуки на першу спробу реалізації проєкту.
Зрештою, весь проєкт виявився вузькоспрямованим: фактично брати участь у ньому можуть лише нечисленні іноземці, які вже обжилися та працюють у Чехії. Причому до їх числа не належать підприємці, які несуть на своїх власних плечах усі турботи з пошуку роботи, сплати податків і страхових внесків. Це ще більше звужує спектр дії проєкту.
Можливо, щось і допоможе Чехії вирішити демографічні проблеми та заповнити зростаючий дефіцит працездатного населення. Але не проєкт «Активний вибір» у його сьогоднішній редакції. Щороку в країні помирає на 20 тис. осіб більше, ніж народжується. Тут один із найнижчих у ЄС відсотків постійно проживаючих іноземців - близько двох. Це в 4-5 разів менше, ніж у країнах Західної Європи. У сусідній Німеччині мають намір щороку приймати 50 тис. переселенців. Там змирилися з тим фактом, що старіючій Європі не обійтися без іноземних трудових ресурсів, і створили програму інтеграції іммігрантів, яка включає, окрім іншого, курси мови, вивчення місцевих законів, звичаїв, культури тощо.
Імміграція має бути регульованою та підконтрольною державі, проти цього ніхто не заперечує. Але коли імміграційні закони на практиці обертаються на те, щоб більше «не пускати», процес іде в підпілля, під вплив напівкримінальних структур.
_