Суворі обмеження щодо реклами пива, ухвалені днями Держдумою Росії, в Німеччині, напевно, призвели б до негайного народного повстання. Адже якщо проїхатися містами і селами ФРН, то буквально в кожному, нехай навіть найменшому містечку знайдеться одна-дві пивоварні. Причому не просто стандартні заводи з виробництва хмільного напою, а старовинні, традиційні підприємства, що передаються у спадок із покоління в покоління, зі своєю історією.
Будь-яке місто пишається «своїм» пивом, будь-який мешканець навіть спросоння здатен розповісти в деталях, чим «рідне» пиво відрізняється від усіх інших сортів. Тому, до речі, і сортів німецького пива – неймовірна безліч. Тому ж і будь-яке обмеження «пивних прав» автоматично означає скорочення робочих місць, різке падіння рівня життя – ну який же парламент, який уряд піде на таке?
Минулого тижня всі інформаційні телеканали Німеччини велику кількість ефірного часу приділили тривожній новині: споживання пива в країні впало до рекордно низької позначки! Середньостатистичний німець споживає зараз 117 літрів пива на рік – при тому, що п'ять років тому ця цифра становила 153 літри. Пошуками причин такого трагічного зниження на даний момент займаються найкращі експерти – економісти, пивовари, фахівці з реклами...
Основну масу споживачів німецького пива становлять самі німці, експорт же напою в інші країни, хоч і вельми вражаючий за обсягами, ніколи не перевищував 15% від загального виробництва. Тому німецькі пивовари не на жарт стурбовані – їхні доходи падають. На початку серпня вони пішли на безпрецедентну рекламну акцію: було зафрахтовано дві величезні баржі, на яких встановили привабливі макети пивних кухлів і барил (все – багатометрової величини), після чого обидва судна вирушили в круїз по Рейну, прикрашені гаслами, що закликають «бути справжніми німцями – пити пиво!».
Маршрут було обрано зовсім не випадково: прирейнські федеральні землі – місця традиційного виробництва (і, відповідно, споживання) вина. Не можна сказати, щоб пиво тут не шанували, однак із баварською пристрастю до пива рейнландці змагатися, звісно ж, не можуть. Влаштовувач акції, Німецький союз пивоварів, заявив, що в разі успіху цього «пілотного проекту» такі ж баржі попливуть по Мозелю. Крім того, вже сухопутні «пивні автопоїзди» вирушать у пробіг по Саарланду – федеральній землі, що славиться своїми білими винами.
Цікаво, що німці в масі своїй впевнені: у рекламі по телевізору потребує лише погане пиво, хороше і так усі знають. Справді: основна частка рекламних роликів припадає на різні види світлого пива – а німці визнають, що світле пиво made in Germany програє за багатьма параметрами неперевершеному чеському. Адже саме на честь пльзенського світлого німці (а за ними й решта) стали називати будь-який сорт цього пива Pilsener (хоча, якщо згадати історію, то виявиться, що перший пивоварний завод у Пльзені збудував саме баварець).
Але якщо чеське світле – визнаний стандарт, то вже на інших видах пива німці цілком відіграються: достатньо згадати дивовижне кельнське темне пиво Kölsch (до речі, тим самим словом позначається і кельнський діалект німецької мови) та чудове біле баварське пиво Paulaner. Якщо говорити про Кельн, то вироблене в цьому місті пиво стало частиною вічного суперництва кельнців із жителями Дюссельдорфа. У листопаді, коли в прирейнських землях починається традиційний карнавал, не дай вам Бог замовити в якійсь кельнській пивній традиційний дюссельдорфський Alt – це загрожує вельми неприємними наслідками. Втім, те саме стосується й столиці Північного Рейну – Вестфалії: у Дюссельдорфі Kölsch не п'ють!
Є навіть такий анекдот (а може, й правда): на 57-му автобані, якраз на півдорозі між Кельном і Дюссельдорфом, є автостоянка, а при ній – ресторан. У чоловічому туалеті цього ресторану – два ряди пісуарів, причому над одним повішена табличка «Kölsch», а над іншим, відповідно, «Alt».
Якщо вже зайшла мова про карнавали, то тут ніяк не можна обійти увагою традиційний баварський Oktoberfest – він увесь побудований навколо пива, причому не абиякого, а саме білого (не плутати зі світлим!), подібного до якого просто не змогли виробити ні голландці, ні австралійці – а більше ніхто й не пробував. Під час Oktoberfest баварці та з'їжджі туристи споживають таку кількість пива, що його навіть не враховує статистика – щоб не спотворювати підсумкові викладки по країні.
І що примітно – при всьому при цьому проблема пивного алкоголізму в Німеччині абсолютно неактуальна. До такої міри, що навіть деякі солідні приватні клініки прописують своїм пацієнтам певні сорти пива як лікування від деяких ниркових і шлункових захворювань.
Виробники німецького пива – люди вельми багаті й щедрі. Саме вони витрачають найбільшу кількість грошей як на благодійність, так і на спонсорську діяльність – у Німеччині немає жодної футбольної команди будь-якого рівня, яку б так чи інакше не підтримували німецькі пивовари. Це недивно: у своїй країні в них майже зовсім немає конкуренції – споживання іноземного пива в Німеччині становить лише 3-4% від загального, а вже реклами іноземного пива на німецьких телеекранах удень із вогнем не знайдеш – хіба що датські Tuborg і Carlsberg дозволяють собі крутити рекламні ролики на німецьких телеканалах, решта просто пасують.
У прикордонних з Бельгією районах, щоправда, багато німців із задоволенням купують пиво у сусідів, однак, як це не парадоксально, пивом його не вважають – справді, як можна сприймати серйозно всілякі малинові, бананові та інші «ненормальні» сорти? Тому, коли мова заходить про пиво, німці навряд чи згадають щось бельгійське. А вже скоріше... російське: принаймні один вид пива, а саме портер, що виробляється «Балтикою», уже завоював симпатії багатьох німців. Власних портерів у них обмаль, тож ця ніша пивного ринку виявилася незаповненою. Чим і скористалися російські пивовари, які вже давно навчилися успішно долати будь-які труднощі.