Не будучи в змозі впоратися із завданням оптимальної організації обробки заяв та наведенням порядку, імміграційне відомство Канади в результаті визнало власне безсилля і взяло тайм-аут.
Отже, що ми маємо на сьогоднішній момент? Згідно із заявою міністра громадянства та імміграції пана Кенні, з 1 липня припиняється прийом заяв за наступними федеральними імміграційними програмами:
Skilled Worker
Протягом періоду 2011-2012 року за цією програмою діяли обмеження як на кількість прийнятих заяв, так і на необхідність відповідності спеціальності одній з тих професій, що були у списку затребуваних в Канаді (список 29). Нагадаю, що довгий час це була основна програма, за якою до Канади в'їжджала більшість іммігрантів. Зараз за нею прийом заяв практично припинено. Виняток становлять особи, які мають завірене запрошення на роботу, або ті, хто проходить навчання за Ph.D програмою або отримав ступінь Ph.D в Канаді.
Все це відбувається на тлі того, що вже півтора року уряд регулярно розповідає про нові правила відбору, які ось-ось мають набути чинності. Їх чекали 1 липня 2011 року, і вже тим більше 1 липня 2012 року. Як виявилося, марно. Міністерство заявило, що введення нових правил відкладається до січня 2013 року. Залишається тільки сподіватися, що обіцянка буде виконана.
Investor
Нагадаю, що ця програма була піддана ревізії всього півтора року тому, і за нею обіцяли проводити розгляд справ у короткі терміни. Обіцянки так і залишилися обіцянками. Рік тому додатково було введено обмеження на кількість прийнятих заяв, з квотою 700 заяв на рік. Дана квота була вибрана, як повідомляють канадські ЗМІ, за перші 30 хвилин.
Всі чекали, які зміни чекають на цю програму з 1 липня 2012 року. Виявилося, її вирішили закрити зовсім. Причому, на відміну від програми Skilled Worker, за якою хоча б даються якісь обіцянки і називаються якісь терміни, за програмою Investor все знаходиться в повній невизначеності. Виглядає так, що відкриють її не скоро, і якщо відкриють, то в сильно зміненому вигляді. Принаймні, створюється відчуття, що уряд має вельми слабке уявлення про те, якою хотіло б бачити цю програму.
ТАКОЖ варто нагадати, що раніше були закриті наступні федеральні програми:
* припинено повністю прийом заяв за програмою Entrepreneur. Сталося це рік тому, 1 липня 2011 року, і з тих пір про цю програму в міністерстві взагалі ніхто навіть не згадує. Перспективи цієї програми, тобто коли вона буде відкрита, в якому вигляді, і чи буде відкрита взагалі - все це знаходиться в полі повної невизначеності.
* припинено прийом заяв за програмою Family Class в тій частині, яка стосується батьків та бабусь-дідусів. Натомість було введено можливість отримання так званої супервізи, яка видається на 10 років, з можливістю разового перебування на території Канади на строк до 2 років. Однак дана супервіза не дає дозволу на роботу і не забезпечує державним медичним страхуванням, що одразу ж знижує її цінність. Поки за цією програмою йде прийом та обробка заяв для шлюбних партнерів, однак незабаром і для них очікуються серйозні обмеження.
Поки повністю відкритою залишається лише федеральна програма Canadian Experience Class, за якою можуть проходити особи, які мають не менше 1 року роботи в Канаді за спеціальністю не нижче певного рівня.
В результаті по факту на сьогоднішній день прийом заяв на імміграцію проводиться тільки від осіб, які мають досвід роботи в Канаді або мають завірене в HRSDC запрошення на роботу. З огляду на те, наскільки складно отримати таке запрошення, очевидно, що така можливість зовсім не робить погоди для тих, хто планує іммігрувати до Канади за професійною лінією.
Чим пояснюється таке дивне рішення міністерства громадянства та імміграції Канади? На мій погляд, двома причинами.
Перша причина, яку я вважаю основною, полягає в повному нерозумінні керівників міністерства суті питання, тобто що робити з імміграцією, якого плану іммігранти потрібні Канаді, і яку користь хочуть отримати від них. Цим пояснюються незліченні консультації та наступні за ними експерименти, які не досягають озвучених цілей. З огляду на те, що консерватори перебувають при владі вже 6 років, а пан Кенні виконує обов'язки міністра більше трьох з половиною років, то ту дивну ситуацію, що склалася зараз у сфері імміграції, можна пояснити лише нерозумінням теми.
Друга причина полягає у величезній кількості заяв, які очікують розгляду. Зокрема, на даний момент за програмою Skilled Worker в черзі на розгляд знаходиться 463,214 заяв, а за програмою Investor розгляду чекають ще близько 25 тисяч заяв. Всі експерименти останніх років, які проводив пан Кенні і які були спрямовані на кардинальне скорочення термінів розгляду заяв, ні до чого хорошого не привели. Всі гучні обіцянки так і залишилися обіцянками. Більше того, ситуація, на мою оцінку, стала тільки гіршою, оскільки терміни розгляду справ помітно подовжилися.
З великими чергами пов'язані і нещодавні скандали навколо міністерства громадянства та імміграції. 29 березня 2012 року пан Кенні оголосив, що всі заяви на імміграцію за програмою Skilled Worker, подані до 27 лютого 2008 року, будуть повернуті без розгляду, а заявники отримають назад сплачені державні мита. Природно, це викликало бурю протестів, після чого з міністерства до посольств була спущена інструкція продовжити розгляд заяв, поданих до 27 лютого 2008 року.
Одночасно з цим проти міністерства громадянства та імміграції Канади було подано колективний позов від іммігрантів, які потрапили під дію цієї інструкції, який було вирішено на їхню користь. На початку вересня очікується розгляд апеляції, поданої міністерством громадянства та імміграції Канади, і від цього рішення, яке буде остаточним, залежить дуже багато. У тому випадку, якщо крок пана Кенні з повернення заяв визнають незаконним, то одразу постає питання, чи зможе міністерство впоратися з обробкою заяв, що чекають своєї черги? Найголовніше, яким чином?
За оцінками самого міністерства, навіть якщо вони не прийматимуть нові заяви за програмою Skilled Worker, розгляд уже наявних займе кілька років. Це одразу ставить під сумнів реальність введення з 1 січня 2013 року нових правил. Особисто в мене склалося враження, що рішення суду, яке визнало незаконним повернення заяв, і яке стало, судячи з усього, як грім серед ясного неба для імміграційного відомства, і стало причиною, через яку нові правила не були введені в дію з 1 липня 2012 року, а відкладені на півроку. Мабуть, там чекатимуть рішення суду, а потім вироблятимуть стратегію, що робити далі. Як я вже написала, може статися так, що обіцянка відкрити програму Skilled Worker так і залишиться обіцянкою.
Однак якщо з програмою Skilled Worker є хоч якась ясність, то щодо бізнес-програм її немає в принципі. Особливо незрозуміло, що буде з програмою Entrepreneur, яку я вважаю найкориснішою серед усього набору імміграційних програм.
Єдиний плюс у тому, що відбувається, я бачу в тому, що є надія на прискорену обробку тих заяв, які зараз перебувають на розгляді.
ТЕПЕР про перспективи імміграційної політики, і що робити в ситуації, що склалася.
Для того щоб зрозуміти, куди рухається імміграційна політика Канади, і яких змін слід чекати, варто пам'ятати, що як модель канадське імміграційне відомство обрало імміграційну політику Австралії. Крок абсолютно незрозумілий, оскільки канадська імміграційна модель вважалася однією з найкращих, її копіювали багато країн світу. Тим не менш, орієнтація на Австралію дозволяє зрозуміти, в якому напрямку йтиме розвиток принципів відбору іммігрантів у Канаді.
Якщо вести мову про те, а що робити тим, хто має плани щодо імміграції до Канади, то тут існують два шляхи. Перший - чекати, коли настане ясність з федеральними програмами, і проходити по одній з них, коли вони будуть відкриті. Другий шлях полягає у виборі провінційних програм. І той, і інший шлях мають свої мінуси.
У будь-якому випадку, на тлі того, що вже закрито з федеральних імміграційних програм, робочими зараз залишаються тільки провінційні імміграційні програми. Проблема з ними тільки в тому, що в більшості з них для спеціалістів потрібно мати завірене в HRSDC запрошення на роботу. Крім того, не виключено, що вимоги за більшістю програм будуть переглянуті в бік посилення, як це вже сталося з квебекською програмою.
Тому, на мою думку, зараз найбільш перспективним для імміграції до Канади є навчання в Канаді. Нехай цей шлях більш довгий і потребує коштів на навчання, проте це найбільш надійний і найкращий спосіб успішно пройти імміграційний процес, а потім добре влаштуватися в Канаді. Крім того, канадський уряд у першу чергу робить ставку саме на цю категорію іммігрантів - тих, хто має канадську освіту та має запрошення на роботу.
ЯК БАЧИТЕ, ситуація в імміграційній сфері склалася настільки невизначена, що давати будь-які прогнози зараз практично неможливо. Наприклад, я навіть не виключаю того, що в разі негативного рішення за апеляцією міністерства громадянства та імміграції на початку осені пан Кенні буде переведений на іншу посаду, і тоді ні про яке введення 1 січня 2013 року нових правил для Skilled Worker розмови вже йти не буде. Тобто ситуація може змінитися кардинально в будь-який момент, і те, про що заявляють зараз як про великі плани, може виявитися черговою балаканиною, без трансформації в реальні справи. У будь-якому випадку, поки нічого не залишається, як тільки сподіватися, що в найближчі півроку настане хоч якась ясність у сфері імміграції до Канади.
Олена РЯБІНІНА.
