«Лише з травня минулого року по жовтень поточного року в Ірландії офіційно працюючими зареєстровано 14 тис. латвійців, а у Великобританії - 19 тис. Однак, якщо вірити розрахункам посольства Латвії в Ірландії, то насправді в цій країні може бути навіть 40 тис. жителів Латвії. Звідси можна зробити висновок, що офіційне число (близько 34 тис. в обох країнах разом) сміливо можна множити на три».
Як зазначає видання, поки латиші в масовому порядку їдуть з Латвії, представники інших національностей, здебільшого негромадяни, поїхати нікуди не можуть і залишаються. «Повільність Латвії у питанні про негромадян загрожує перетворитися на ще складнішу проблему, - звертає увагу газета. - Якби Сейм і уряд не слухали «вітчизняників» (об'єднання «Вітчизні і Свободі/Рух за національну незалежність Латвії»), а полегшили процес натуралізації ще кілька років тому, Латвія сьогодні була б набагато латиськішою. Рішення гальмувати отримання негромадянами цивільних паспортів - одна з найбільш антилатиських диверсій, що сталися після відновлення незалежності».
Газета нагадує, що з 2004 року паспорт громадянина Латвії є одночасно і паспортом громадянина ЄС, і невдоволені життям представники меншин, якби вони мали паспорти громадян, давно б разом з латишами та поляками опинилися в Ірландії чи Великобританії. «Але паспорт негромадянина означає, що для в'їзду до Великобританії потрібна віза, - пояснює видання, - а це означає, що в той час, коли латиші (громадяни) в масовому порядку їдуть (у деяких районах уже 7% населення перебуває за кордоном), інородці (негромадяни) нікуди не можуть поїхати і залишаються в Латвії». За прогнозами газети, наслідками такої державної політики щодо негромадян стане пропорційне зростання їхньої кількості, особливо в містах Латгалії: «Громадяни заробляють у Дубліні, а негромадяни залишаються в Даугавпілсі. Фактично, наслідком політики «вітчизняників» є обрусіння Латвії. Через міграцію кількість латишів скорочується, а російськомовні залишаються на місці, і їхня пропорційна кількість зростає».