Залишитися в чужій країні без грошей – ще не найстрашніше для нашого туриста
Залишався ще цілий тиждень у Найробі, два дні в Каїрі (через відсутність прямого рейсу додому) і $35 у кишенях. Сьогодні оплачено останню ніч у готелі – мінус $20. Крихітний бляшаний чайничок з відкидною назад кришкою, з-під якої безвільно звисає хвостик чайного пакетика, пихтить на запітнілу чашку, що втулилася в біле блюдце, поряд димиться охолоджуюче молоко, стягнуте пінкою... Це сьогодні. А завтра...
«Банкрутство», якими б не були його причини, – недостатня початкова інформованість, зокрема про ціни на ті чи інші послуги, надмірна марнотратність, показова щедрість, банальна втрата або крадіжка готівки – завжди застає зненацька. Світ, який лише мить тому гойдав тебе у величезних надійних долонях, раптово випустив тебе, розступився, залишаючи наодинці з власною безпорадністю. Спостерігаючи за людьми, що миготять у відображеннях вітрин, раптом особливо гостро усвідомлюєш чужість натовпу, приреченого на повернення додому до ненависних телевізорів і, тим не менш, у власне ліжко.
Зловивши себе на подібних думках і докоривши собі ж за хвилинну паніку, зваживши всі «за» і «проти», ми розробили план «організованої евакуації». У такій ситуації діяти доводиться швидко і точно, більше того, робити це треба таким чином, щоб ніхто не викрив вас у відсутності грошей, – кажуть, у чужій країні це не бажано. Навряд чи новоспечені приятелі кинуться вас рятувати, але завжди знайдеться той, хто не втратить нагоди скористатися вашою слабкістю.
Проблему легше запобігти, ніж потім впоратися з нею. Готівкові гроші мають звичку заявляти про себе в найнезручніший момент – як правило, вони погано лежать, зрадницьки випираючи з гаманця, а все, що погано лежить, рано чи пізно ризикує бути вкраденим. Тому, перш ніж вирушити на штурм державних кордонів, доцільно оформити сімейну кредитну картку в деяких банках, що дозволить вашим родичам, які мають дочірню картку, у критичний для вас час поповнювати рахунок, а також, знаючи ваші апетити, контролювати і навіть лімітувати марнотратність коштів. Не зайвим буде подумати і про дорожні чеки або про рахунок у великому банку приймаючого міста, що має представництво в Україні.
Але відтепер ваша ставка – копійка! І коли вже ризик неминучий, ставки варто підвищити. Щоб запросити допомогу з Батьківщини, можна скористатися послугами компанії Western Union. Для цього достатньо зателефонувати родичам, друзям, знайомим, компаньйону, своєму начальнику, який люб'язно надав можливість відпочити за кордоном, і, пояснивши всю серйозність ситуації, попросити переказати необхідну суму грошей у будь-якому банку, що займається валютними операціями.
Найскладніше було з'ясувати, які дані ми маємо повідомити на Батьківщину, щоб отримати гроші тут, – ну не знаю я таких слів англійською! А кенійський Western Union відмовлявся розуміти мою французьку, хоча й запропонував пройти до одного з віконець, звідки нас привітало чемне «Bonjou-u-ur!», розтягнуте в усмішці. Вирішивши, що тепер розуміння гарантоване, я дозволила собі перестрахуватися: «Parlez-vous francais?» І мала рацію – у відповідь прозвучало не менш задоволене «No-o-o!»
Нарешті, з'ясувалося, що відправнику необхідно повідомити назву країни, міста, номер закордонного паспорта, дату народження та точне написання прізвища-імені латинськими літерами (як у документі, що посвідчує вашу особу) і уточнити код відправлення – десятизначний контрольний номер грошового переказу. Це далеко не дешева послуга, але надійна. Через кілька хвилин ми вже перераховували $300 у їхньому шилінговому еквіваленті. До речі, подібні операції з готівкою надають MoneyGrem і «Анелік».
Тепер, коли гроші на руках і колишня впевненість знову повернулася, але бажання залишатися в країні, яка зазіхала на ваше благополуччя, остаточно вас покинуло, прямуйте до представництва авіакомпанії або залізничних кас з метою обміняти квитки на зворотний шлях на найближчу дату. Зізнатися, зробити це не так просто, особливо якщо прямі рейси до рідних країв відсутні. Тоді вам доведеться провести кілька «незабутніх» днів у не менш романтичному місті (мінус візовий збір), чекаючи стикування.
В очікуванні прямого рейсу Найробі – Москва в Kenya Airways ми протовклися близько двох нервових годин: дівчата-оператори змінювали одна одну, вдивляючись в екрани монітора, перебираючи пальчиками клавіатуру, а рідний Aeroflot все відмовлявся нас приймати. «Місць нема! Місць нема!» Обмін авіаквитків обійшовся в $300. Перерахувавши купюри, «свіжопереведені» Western Union, ми виявили, що національний еквівалент втрачає при обміні 520 шилінгів (близько $7). Вивернули всі кишені, квитки, страховки, чеки, квитанції про оплату. Є! – 500, 10, 20. 520 шилінгів! Ура! Ми летимо додому! Благо, аеропортові збори включені у вартість квитка. Тепер головне, щоб вага багажу не перевищила дозволений ліміт, тому що платити вже нічим, хоча заради втечі з чужини завжди знайдеться що викинути.
Якщо грошей на обмін квитків недостатньо, поцікавтеся у транспортного агента, чи можна розраховувати на компенсацію, здавши свій квиток на зворотний шлях на літак або поїзд, і добирайтеся додому на дешевшому транспорті, – наприклад, на автобусі або на попутних машинах. До речі, автостоп як спосіб пересування дуже розвинений в Америці та Європі, а також можливий у країнах Азії, Африки та СНД. Зекономлені гроші підуть на візові витрати. Особливо утруднене проникнення до шенгенської зони – на оформлення транзитної візи піде багато часу, коштів і сил.
Продовження: ВИЖИТИ В ЧУЖІЙ КРАЇНІ: БЕЗ ПАНІКИ