Власник німецького паспорта може подорожувати без візи до найбільшої кількості країн світу
Все частіше люди прагнуть переїхати в іншу країну – хтось у пошуках стабільності, хтось за новими можливостями. Але жорстка імміграційна політика багатьох держав, а то й зовсім закриті кордони призводять до зростання популярності «громадянства на продаж». Оглядач Бі-бі-сі розповідає про те, чому громадянство стало таким ходовим товаром.
Під час недавнього авіаперельоту, перегортаючи один із тих журналів, що зазвичай лежать у кишені спинки крісла літака, я натрапила на досить незвичну рекламу. Її автори пропонували «унікальну стратегію захисту майбутнього процвітання та безпеки». Йшлося про отримання «громадянства за інвестиції».
Про купівлю громадянства я вже чула раніше і, побачивши оголошення, замислилася: чи потрібен мені, крім американського, паспорт іншої країни? Чи можуть це собі дозволити не лише мультимільйонери, а й звичайні люди? І які переваги має додаткове громадянство, окрім оптимізації податків?
Оскільки сьогодні багато країн обмежують імміграцію, швидко зростає та розвивається нова сфера послуг, де вам пропонують придбати громадянство. Але, зрозуміло, що це задоволення – не з дешевих.
Життя без кордонів
Ідея інвестиційного громадянства не нова. Багато країн уже давно використовують його у своїх інтересах – передусім як спосіб поповнити державний бюджет. Канада та карибська острівна держава Сент-Кітс і Невіс запровадили такі програми у 1980-х роках, США та Великобританія – у 1990-х.
Умови інвестиційного громадянства варіюються від країни до країни. Як правило, іноземцям дозволено купувати нерухомість або вкладати гроші в бізнес, а також робити прямі пожертви до бюджету держави – в обмін на візу або паспорт.
Федерація Сент-Кітс і Невіс прийняла цю ініціативу у 1984 році, через рік після того, як країна отримала незалежність від Великобританії. Мета полягала в тому, щоб залучити підприємців, зацікавлених у тропічних пляжах та низьких податках.
Спочатку на це клюнули небагато. Але після того, як власники паспортів острівної нації отримали безвізовий доступ до 26 країн Шенгену, попит різко зріс. У лондонській консалтинговій фірмі CS Global Partners зазначають, що інтерес до подібних послуг за минулий рік збільшився в чотири рази.
«Ми отримуємо заявки від жителів країн, які ніколи раніше не цікавилися громадянством через інвестиції. Наприклад, у березні запити з Туреччини збільшилися на 400%» (що, очевидно, пов'язано зі зміною політичної обстановки в самій Туреччині). Брексіт та результат президентських виборів у США також посилили інтерес до можливості отримати другий паспорт.
За даними МВФ, інвестиційним громадянством передусім цікавляться заможні приватні підприємці з країн, що розвиваються. Так, 80% запитів на американську візу EB-5, яка дозволяє іноземцям інвестувати в нерухомість та отримати «зелену карту» за прискореним планом, надходить від китайців. Крім того, в останні роки помітно збільшилася кількість заявок із В'єтнаму, Індії та Бразилії.
Громадянство – ходовий товар
Найпопулярніші інвестиційні програми – країн Карибського басейну. Інвесторів приваблюють сюди розкішні білі пляжі, низький інвестиційний мінімум, необтяжливі вимоги до резидентів та швидке оформлення документів. Наприклад, щоб стати громадянином держави Домініка, що розташована на однойменному острові в Карибському морі, між Гваделупою та Мартинікою, треба інвестувати 100 тис. доларів США. Проживати потім на острові необов'язково.
Такі програми стали важливими економічними факторами. У МВФ зазначають, наприклад, що у 2014 році доходи від інвестиційного громадянства склали 14% від ВВП Сент-Кітс і Невіс. Однак в останні роки і деякі багаті країни теж стали пропонувати опцію «громадянство за гроші».
Участь у подібній програмі Нової Зеландії коштує близько мільйона доларів і з недавніх пір користується популярністю у хайтек-еліти Кремнієвої долини. Вартість інвестиційного громадянства у Великобританії – 2,6 млн доларів, у США – 500 тис. Дуже популярна віза EB-5 приносить економіці США понад 1 млрд доларів щоквартально.
Ще 23 країни – від Кіпру до Сінгапуру – пропонують різні схеми отримання свого громадянства або виду на проживання в обмін на інвестиції. Аналогічні програми виникають по всій Європі – тепер їх пропонує майже половина країн-членів ЄС.
Головне – свобода пересування
Отже, тепер іноземці можуть отримати вид на проживання, роботу та відкрити банківські рахунки в цілій низці країн. Вибір є: від 50 тис. доларів, які просить за це Латвія, до 10 млн за привілей бути резидентом Франції. Важливий бонус: разом із громадянством або видом на проживання ви отримуєте можливість подорожувати світом без віз. За кількістю безвізових країн визначають рейтинг популярності паспортів. «Зараз цей список очолює німецький паспорт, з яким можна подорожувати без віз до найбільшої кількості країн світу», – зазначає Міка Еммет, керівник компанії CS Global Partners.
У глобалізованому світі (де парадоксальним чином зростає популярність ізоляціонізму) свобода пересування – важлива перевага. Ендрю Гендерсон, американський підприємець і засновник консалтингової фірми Nomad Capitalist, а також автор однойменного блогу та подкасту, має чотири паспорти і незабаром отримає п'ятий. Кілька громадянств відкривають безліч підприємницьких можливостей, каже він. «Життя у всьому світі набуває все більш кочового характеру. Люди не хочуть сидіти на місці. Вони хочуть мати кілька місць проживання, що відповідає їхньому способу життя, а також платити розумні податки. І така можливість стає доступною», – додає він.
Попит на інвестиційні громадянства можна вважати барометром світових криз. «Багато наших клієнтів не переїжджають одразу в країну, в яку інвестують капітал, для них це скоріше запасний варіант», – зазначає Пол Вільямс з компанії La Vida Golden Visas, яка спеціалізується на другому громадянстві в європейських країнах.
А ваша країна вже продається?
Втім, у програм інвестиційного громадянства є не лише переваги. Зрештою, чи можна взагалі ставити питання про «продаж громадянства»? Критики кажуть, що ні.
На початку цього року два американські сенатори – Даян Файнстайн і Чак Грасслі – запропонували законопроєкт про скасування програми EB-5, стверджуючи, що в ній багато недоліків. «Несправедливо, що процес отримання громадянства для багатіїв спрощений, тоді як мільйони людей мають чекати своєї черги», – заявила Файнстайн. Критики цієї програми висловлюють побоювання щодо можливого відмивання грошей, пов'язаної з цим злочинної діяльності та отримання доступу до країни в обхід законних імміграційних процедур.
Дійсно, коли йдеться про великі суми грошей і міжнародні угоди з нерухомістю, відкривається багато лазівок для шахрайства. Наприклад, у травні ФБР викрило 50-мільйонне шахрайство, до якого були причетні китайські інвестори за програмою EB-5. А у програми інвестиційного громадянства Сент-Кітс і Невіс виникли проблеми з Департаментом казначейства США, коли кількох іранців (як підозрюють, співробітників розвідувальних служб) спіймали на відмиванні грошей за допомогою паспортів Сент-Кітс на користь банків Тегерана (щоб таким чином обійти американські санкції).
Погана репутація програми EB-5 кинула тінь навіть на Білий дім. Агентство нерухомості сім'ї Кушнер звинуватили в конфлікті інтересів, оскільки вони використовували ім'я Джареда Кушнера (зятя президента та його старшого радника), щоб залучити китайські інвестиції для будівництва в Нью-Джерсі.
Але, незважаючи на всі витрати, у світі, де кордони останнім часом зміцнюються все більше, попит на подібні послуги, швидше за все, зростатиме.