Про машини зі спецсигналами
У звичайному житті статистика приблизно така: за 6 місяців по Лондону, набитому штаб-квартирами різних організацій, корпорацій і просто багатими та впливовими людьми, проїхало 3 машини зі спецсигналами. До цього числа не входять машини поліції та «Швидкої допомоги», яким обов'язково поступаються дорогою всі, навіть ті, хто стоїть у пробках, акуратно з'їжджаючи на узбіччя.
Про дороги
У Великобританії, яка вважається дощовою та туманною, дороги чисті, калюж немає, бо вода одразу стікає у водостоки. Тому світлі штани можна вдягати в будь-яку погоду, не боячись, що на них негайно з'являться чорні плями, які не візьмуть ні «тай-подвійна сила», ні «аріель».
Про бари
Знамениті паби можна зустріти всюди, хоч у центральній частині Лондона, хоч у маленькому глухому селі. Дітей до пабів категорично не пускають, часом навіть для того, щоб прочитати меню, тому тим, хто приїжджає з дітьми, рекомендуються сільські паби в маленьких містах і селах: майже всі вони мають поруч дитячий майданчик... Скажімо, в селі за 60 миль від Лондона бар, поруч - дитячий майданчик і майданчик для волейболу з постійно натягнутою сіткою. Сітку на ніч не знімають. До речі, після 11 години вечора спиртне в Британії не продають практично ніде. Жорстке дотримання встановлених правил - те, що британцям заклали близько 400 років тому, і до чого нашій людині часто треба спеціально звикати.
Про дітей
Одного разу сім'я прийшла до магазину дуже дорогого фарфорового посуду. Дитина, що розігралася, звісно, негайно змахнула половину сервізу. Глянувши на позеленілі обличчя батьків, які негайно порахували, скільки коштуватиме їм цей «змах», дитина зі страху заплакала. Адміністрація магазину кинулася заспокоювати дитину й батьків, хлопчик отримав шоколадку, перед сім'єю вибачилися за те, що «певно, сервіз стояв у вкрай невдалому місці».
А ось як, наприклад, маленькі діти переходять дорогу, причому не жваву трасу, а провулок: один супроводжувач у світловідбивному жилеті стоїть на проїжджій частині й дає сигнал машинам, інший опікає низку дітей, третій дорослий замикає «колону» ззаду. Машини терпляче чекають. Не сигналять.
Про туалети
Пікантна тема, як відомо. З розряду нібито непристойних, але вічних. Ось, наприклад, туалет у невеликому містечку приблизно за дві години їзди від британської столиці. Оцей заклад містечка Вінчестер містить: по 2 рулони білого м'якого туалетного паперу в кожній кабінці; робочий автоматичний змив і білі обідки сидінь для унітазу. Безкоштовно.
Про прогулянки
Оскільки переважна більшість лісів, полів і річок у Великобританії є приватною власністю, на яку зазіхати категорично заборонено, туристу, який бажає прогулятися, необхідно знайти громадський ліс. У такому завжди є парковка. Від неї розходяться кілька стежок у глиб лісу. Багаття розводити заборонено (тільки в суворо відведених місцях), можна лише гуляти. Потім стежки сходяться назад біля парковки. Ліс як громадський позначений на картах. До нього приїжджають з довколишніх міст подихати повітрям. У лісі немає пляшок, бляшанок і стихійного громадського сміттєзвалища. Весною в лісах цвітуть дрібні сині квіти...
Про реєстрацію
Згідно з чинними правилами, іноземцям, які приїжджають до Великобританії надовго, необхідно зареєструватися в поліції. Перший раз реєстрація проходить централізовано, але якщо далі людина змінює адресу, вона може повідомити про це в будь-яку зручну для неї (а не для поліції) дільницю. Процедура реєстрації займає близько 10 хвилин. Звичайне райуправління, канцелярія, фото жінки, виснаженої наркотиками, і напис «не дозволяйте, щоб наркодилери зробили це з вашими сусідами». Поруч на стіні - стенд із призами поліцейської дільниці, отриманими на різних спортивних змаганнях. Усміхнений поліцейський. Черги немає. Оскільки процедуру реєстрації проходять громадяни далеко не всіх країн, поліцейському краще пояснити, що так належить. В іншому разі він вирішить, що у вас вкрали мобільний телефон - проблема, з якою найчастіше звертаються до поліції. Після чого черговий від руки заповнить форму, лясне печаткою й побажає вам гарного дня.
Про ввічливість
Якщо ви маєте намір побудувати довгострокові стосунки з Великобританією, необхідно запам'ятати кілька правил ділового та людського етикету. Після проведеної ділової зустрічі необхідно написати листа, подякувати співрозмовнику за чудово проведений час і підкреслити, що ви з нетерпінням чекаєте на нову зустріч. Саму зустріч краще планувати заздалегідь, за 3-4 тижні.
У Британії не розуміють, коли переговори, зустрічі чи прес-конференції намагаються організувати за один день. Так само не розуміють, чому потрібно додатково перетелефоновувати напередодні вже наміченої зустрічі, щоб ще раз її підтвердити. Або, навпаки, раптово скасувати, пославшись на якусь іншу зустріч (хіба що ви збираєтеся образити партнера тим, що вважаєте його другосортним). Британці вважатимуть, що такі люди не можуть організувати бізнес і життя загалом, а раз так - мати з ними справу буде важко і в майбутньому...
Світлана БАБАЄВА.
РИА «Новости»