«Карта поляка», що підтверджує польське походження і покликана зміцнити зв’язки з батьківщиною, дає багато привілеїв. Її власник має право безкоштовно отримати довгострокову багаторазову польську візу. У Польщі він зможе легально працювати та заснувати фірму, здобувати освіту, користуватися медичною опікою та пільгами на проїзд залізницею, безкоштовно відвідувати державні музеї і навіть розраховувати на фінансову допомогу з держбюджету та фондів місцевого самоврядування. За попередніми оцінками, на ці цілі щорічно виділятимуть до $30 млн.
Охочі володіти жаданою картою вже штурмують польські консульства. Для її отримання спочатку необхідно довести польське коріння – метрикою матері, батька, діда чи бабусі, що підтверджує польське походження. Потім треба скласти «іспит на поляка» – у бесіді з консулом продемонструвати хоча б пасивне знання польської мови та відповісти на питання, що стосуються польської історії, географії та літератури, а також традицій і звичаїв батьківщини предків. Списки з 150 питань вже доставлені до всіх консульств у запечатаних конвертах. Крім того, враховуватимуть і моральний аспект: необхідно, щоб предки претендента не діяли в минулому на шкоду Польщі.
Польський МЗС припускає, що потенційних власників карти може бути більше мільйона. Але на місцях цю ініціативу зустріли неоднозначно. Влада Білорусі, де проживає 400 тис. етнічних поляків, вважає, що «карта поляка» дає переваги тільки одній групі суспільства. Білоруські державні ЗМІ застерігають від «польського сепаратизму». Голова парламентської комісії з міжнародних справ та національної безпеки Микола Чергинець назвав введення карти «ворожою дією Польщі щодо Білорусі» та спробою створення «п'ятої колони».
У польському МЗС подібні звинувачення відкидають. «Ми рішуче відкидаємо політичний контекст у зміцненні зв’язків із співвітчизниками, предки яких були змушені за різних обставин покинути батьківщину», – розповів «Времени новостей» заступник директора консульського департаменту польського зовнішньополітичного відомства Войцех Тичиньський. За його словами, «йдеться про збереження мови та культури, надання вперше за десятки останніх років можливості бувати на батьківщині предків і встановлення родинних контактів». «У нашому проекті немає навіть натяку на автономію польської меншини у будь-якій з країн, чого даремно побоюються в Білорусі», – зазначив Войцех Тичиньський.
«Звісно, встановити зв'язок із співвітчизниками в Україні чи в Білорусі значно легше, ніж у Казахстані чи в Росії, – зауважує він. – Ми знаємо, що тих, хто декларує польську національність у Росії, приблизно 70 тис. осіб, більшість із яких проживає далеко за Уралом, в Іркутській області. Але ми поставили завдання дійти до кожного. Сподіваємося, що і з білоруськими партнерами ми продовжимо діалог і розвіємо всі сумніви».