Як повідомляє у своїй публікації видання Die Presse, навіть якщо нелегалів вдається видворити, це часто не дає тривалого ефекту. Багато хто знову повертається до Австрії, інші намагаються всіляко ускладнити висилку.
Поліцейські з відділу міграції люблять розповідати таку історію: одного разу був схоплений іноземець-нелегал з Африки. У результаті складного розслідування експерти міграційної поліції з'ясували, що він родом з Нігерії. Коли його повели до нігерійського посла, він зайшов до того босоніж і пояснив, що поліція забрала в нього черевики - образа звичаїв його країни та образа посла. Посол викидає поліцейських разом із нелегалом. Потім після тривалих суперечок посольство погоджується повернути затриманого додому. Міграційна поліція замовляє чартерний рейс і відправляє його до Нігерії. Там він одразу ж після прильоту подає скаргу, стверджуючи, що він із Сьєрра-Леоне, а не з Нігерії. Відповідно, нігерійські прикордонники не пускають його до країни, і поліцейські разом зі «своїм» іноземцем змушені повертатися до Відня. І це не поодинокий випадок, каже Відерманн.
Ще складніша ситуація з азіатами, насамперед із китайцями. Відерманн розповідає: «Вони, як правило, не просять притулку, а розчиняються на чорному ринку праці, і якщо ми когось із них ловимо, то вони не говорять ні слова. Це триває тижнями доти, поки ми не з'ясовуємо, звідки вони родом».
«Деяких ми висилаємо по п'ять разів. Нелегальні робітники просто миряться з одним-двома тижнями ув'язнення - навіть у цьому випадку вони заробляють значно більше, ніж у себе на батьківщині», - сказав Штефан Штортецкі, керівник міграційної поліції Відня. Якщо нелегала спіймають, йому загрожує лише штраф у розмірі 100 або 150 євро, розповідає Штортецкі. Нелегальне перебування в країні не є кримінальним злочином. Хоча й попередні заходи, наприклад ув'язнення строком на один місяць, теж нікого не лякали.
Найбільшу проблему, за словами Штортецкі, становлять робітники-нелегали зі Східної Європи, здебільшого румуни. Хоча їхня кількість скорочується: у 2002 році було затримано 4.639 румунських громадян, які перебували в Австрії нелегально. У 2001 році їх було 7.449. Серед нелегалів румуни посідають друге місце після біженців із кризових регіонів, як, наприклад, Афганістан у 2001 році чи Ірак у 2002 році. Інші східноєвропейські країни - Україна, Росія та Болгарія - не потрапляють до першої десятки. Серед держав, чиї громадяни лідирують за кількістю клопотань про надання притулку, немає жодної з цих країн.
Основним завданням, в унісон кажуть Відерманн і Штортецкі, є боротьба з тими, хто надає роботу нелегалам: «Якби цього ринку не існувало, у нас було б помітно менше іноземців-нелегалів».