Швейцарія приєдналася до нових податкових стандартів ще у 2014 році
Як зазначає портал Swissinfo.ch, з тими державами, з якими Швейцарія вже підписала та ратифікувала такі угоди, Берн обмінюватиметься банківською інформацією в щорічному режимі. При цьому йдеться про стан рахунків та рухи по них як іноземних громадян у Швейцарії, так і навпаки. Перший транш обміну буде здійснено з початку 2018 року, але інформацію по рахунках Швейцарія почне збирати вже в поточному році.
Швейцарія приєдналася до нових податкових стандартів (запроваджених у форматі «Model Competent Authority Agreement» або «Модельної угоди між компетентними органами» («MCAA»), що встановлює адміністративну основу для обміну інформацією між юрисдикціями-учасниками) у 2014 році з метою зберегти свої позиції у світі як провідного фінансового центру. У комбінації з уже наявними угодами про надання правової допомоги така «Модельна угода» становитиме надійну основу для обміну інформацією по рахунках нерезидентів. У 2015 році з приєднанням до нових стандартів погодився парламент країни, у 2016 році відповідні міжнародно-правові документи пройшли процедуру ратифікації.
Раніше Швейцарія надавала інформацію по рахунках нерезидентів лише країнам, з якими у неї було підписано угоду про уникнення подвійного оподаткування. Жодних гарантій успішної співпраці у сфері боротьби з ухиленням від сплати податків така угода не давала. Країна, яка претендувала на отримання інформації про рахунки своїх громадян у Швейцарії, мала довести, що дані власники рахунків обґрунтовано підозрюються у вчиненні злочинів податкового характеру (ухилення від сплати податків). Так звана «неводна ловля» («Fishing Expeditions»), під час якої іноземна держава могла б запитувати та отримувати податкову інформацію без конкретного приводу щодо будь-якої кількості своїх громадян з рахунками у Швейцарії, були неможливі.
Тепер ситуація кардинально зміниться, за одним винятком: Швейцарія не співпрацюватиме з іноземними державами у разі, якщо запит про надання податкових даних спиратиметься на вкрадені дані. Дещо подібне вже мало місце в недавній справі крадіжки податкових та банківських даних одним із співробітників женевського відділення банку HSBC. Дані потрапили до Франції, Париж надав вкрадену інформацію владі Індії, а потім і сам звернувся до Швейцарії з проханням про надання правової допомоги. Берн, однак, не став співпрацювати ні з Парижем, ні з Делі.
Так чи інакше, тепер іноземні держави, – а це, перш за все, 28 держав-членів ЄС, а також Австралія, Канада, Ісландія, Японія, Норвегія та Південна Корея, – будуть позбавлені необхідності щоразу звертатися до Швейцарії із запитами з проханням надати інформацію по швейцарських рахунках їхніх громадян. Один раз на рік ці країни отримуватимуть відповідні дані в автоматичному режимі, за умови, що вони не будуть доступні широкій громадськості.
Що стосується відносин із США, то тут швейцарська банківська таємниця припинила своє існування ще у 2015 році після того, як Швейцарія почала обмінюватися зі Сполученими Штатами податковою інформацією в рамках «Закону про дотримання умов оподаткування закордонних рахунків» (FATCA – Foreign Account Tax Compliance Act), який був прийнятий Конгресом США у березні 2010 року.
Країни, що не входять до ЄС та ОЕСР, також мають можливість приєднатися до нових стандартів на підставі «Модельної угоди між компетентними органами». Повноцінний же доступ до стандартів ОЕСР у сфері автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (AIA), включаючи регулювання оподаткування трастових фондів, цим країнам (Росії зокрема) поки що буде закрито, оскільки такі країни не можуть гарантувати, по-перше, збору інформації по рахунках швейцарських громадян у своїх банках, а також не можуть забезпечити непотрапляння податкових та інших «чутливих» даних у пресу.