Посвідка на проживання автоматично втрачає чинність після шестимісячної відсутності іноземця на території Німеччини. Втрата дозволу на проживання може статися і в момент перетину іноземцем кордону ФРН, без проходження зазначеного шестимісячного строку. Це у тому випадку, якщо з обставин справи можна судити про бажання іноземця перенести місце свого постійного проживання за кордон.
Наприклад: єврейський емігрант Ігор Коваль приймає чітке рішення повернутися в одну з країн колишнього Союзу. Він ліквідує своє господарство, здає квартиру, знімається з реєстрації у всіх відомствах. У цьому випадку він втрачає свою посвідку на проживання в момент посадки в літак. Це загальне правило стосується всіх іноземців, у тому числі й контингентних біженців.
Не забудьте вчасно продовжити строк відсутності
На практиці мені доводиться мати справу з різними ситуаціями навколо зазначеного шестимісячного строку. Він може бути продовжений Відомством у справах іноземців за особистою заявою зацікавленої особи. Аргументовану заяву про продовження строку відсутності у ФРН слід подавати до закінчення зазначених шести місяців. Слід також звертати увагу на фактичну своєчасну видачу цього дозволу.
При прийнятті рішення Відомство у справах іноземців має орієнтуватися на положення §44 Abs. 3 Закону про іноземців. Загалом особи з надійними титулами на проживання у ФРН типу «право на проживання» (Aufenthaltsberechtigung) або «дозвіл на проживання» (Aufenthaltserlaubnis) можуть з підставою сподіватися на позитивне рішення за заявою про продовження строку відсутності. Вагомою підставою для тривалого перебування за кордоном є ділові відрядження, які співзвучні або служать інтересам Німеччини. У цьому відношенні контингентні біженці зрівняні з усіма іншими групами іноземців. Все ж я не раджу повністю покладатися на те, що Відомство у справах іноземців неодмінно видасть шуканий дозвіл на тривале перебування за кордоном.
Шлюб не розкіш, а...?
Відомствам у справах іноземців доводиться конфронтувати з наступною ситуацією. Контингентний біженець переселяється до Німеччини разом із неєврейським чоловіком. Дуже швидко після переселення шлюб розпадається. При ближчому розгляді можна обґрунтовано підозрювати, що подружні стосунки вже давно існують лише на папері. Метою збереження видимості шлюбних відносин було створення еміграційної бази для подружньої половини без власного права на еміграцію, будь-то заради спільних дітей, матеріальних чи інших інтересів. Як правило, після переселення обоє з подружжя дуже швидко отримують безстрокову посвідку на проживання, після чого така пара швиденько розходиться і припиняє будь-які стосунки.
Постає питання про поводження з такою ситуацією та про правомочність вилучення посвідки на проживання у неєврейського чоловіка. Думка юристів з цього приводу однозначна: основне значення має точна характеристика шлюбного співжиття. Фіктивний шлюб не дає неєврейському чоловікові права на спільну еміграцію до Німеччини. У цих випадках видача безстрокової посвідки на проживання відбулася безпідставно, і цей дозвіл має бути анульований. Фактичне існування подружніх стосунків на момент переселення докорінно змінює ситуацію. Розпад сім'ї на території Німеччини не тягне за собою втрату посвідки на проживання для неєврейського чоловіка, і йому не загрожує висилка на батьківщину.
Відомства у справах іноземців, які у випадку розпаду сім'ї з посиланням на §49 закону «Про прийняття адміністративних рішень» (Verwaltungsverfahrensgesetz) або §9 закону «Про іноземців» (Auslaendergesetz) відкликають посвідку на проживання, діють усупереч чинному законодавству. У такому разі особам, яких торкнулися ці рішення, не залишається нічого іншого, як шукати захисту в суді. Шанси на успіх слід оцінювати як хороші.
Ці ж правила діють і при розборі обставин так званих «проблематичних» шлюбів. Ознаками таких вважаються велика вікова різниця між подружжям, їхнє походження з абсолютно різних національних та соціальних середовищ, географічних зон, загалом - усе, що викликає підозру у фіктивності укладення шлюбу з метою імміграції до Німеччини. Маю сказати, що ці сумніви не повинні йти на шкоду іммігрантам. Тут сумніви також вирішуються на їхню користь. Відомство у справах іноземців може застосовувати серйозні штрафні санкції лише у випадку абсолютної впевненості у своїй правоті та доведеності фіктивності шлюбних стосунків або розпаду шлюбу задовго до імміграції до Німеччини.
Томас ПУЕ,
німецький адвокат.