Єдиний телефон служби допомоги з'явився минулого року, і, за ідеєю, кожен європеєць мав би вже звикнути до нього до такої міри, щоб повторити його навіть спросоння (та й туристам з-за меж ЄС він небесполезний). Тим не менш, цього не сталося, тому про номер екстреної допомоги днями змушений був нагадати не хто-небудь, а єврокомісар з питань телекомунікацій Вівіан Редінг.
«Мільйони жителів ЄС, які вирушать у відпустки цього літа, повинні запам'ятати єдиний телефонний номер допомоги - 112. Вже зараз він доступний на території всього Євросоюзу, за винятком однієї країни. Я наполегливо закликаю всі держави ввести в дію систему визначення місця дзвінка, яка дозволить службам порятунку швидше дістатися до жертв нещасних випадків. Я розраховую також, що влада Болгарії в найкоротші терміни завершать впровадження номера надзвичайної допомоги 112 по всій країні», - зазначила єврокомісар у своєму виступі для ЗМІ.
На жаль, результати проведених соціологічних досліджень показують: тільки 22% європейців обізнані про те, що єдиний номер невідкладної допомоги функціонує на території всього ЄС. З туристами з-за кордонів Співтовариства справа ще гірша – про існування телефона порятунку знають ледь 15% з них. Тому Єврокомісія просить країн-учасниць активніше популяризувати його серед населення. На спеціально створеному сайті ec.europa.eu\/112 можна знайти всю необхідну інформацію про те, як користуватися номером у різних країнах ЄС, як швидко там реагують на сигнал, якими мовами спілкуються і т. д.
У більшості країн ЄС за номером 112 можна отримати допомогу досить швидко. Наприклад, дослідження показали, що оператори в Чехії, Іспанії та Великобританії відповідають на 97% викликів протягом 20 секунд, у Нідерландах та Фінляндії 71% надзвичайних дзвінків приймають до розгляду протягом 10 секунд. У 17 країнах ЄС звернутися за допомогою можна різними мовами, головним чином, англійською, але в разі потреби вам дадуть відповідь і російською.
Рятувальні служби ще в семи європейських державах можуть відповісти на дзвінок мовами сусідніх країн. Такий досвід, зокрема, є у Болгарії, Німеччини, Естонії, Іспанії, Латвії, Угорщини та Словенії. У деяких країнах існує можливість переадресації дзвінків в інші центри, де є персонал зі знанням потрібної мови. Через те, що оператор не одразу розбере якою мовою до нього звернулися, допомога може дещо затриматися. Тож є сенс вивчити хоча б одну фразу англійською, наприклад: «Мені потрібен оператор, який говорить російською».
Є ще одна проблема. На території ряду держав ЄС досі не діє система визначення місця знаходження того, хто телефонує – це дуже ускладнює надання допомоги. Цілий рік Єврокомісія нагадувала, що слід негайно ввести таку систему в дію, однак тепер, коли почався туристичний сезон - віз і нині там. Брюссель має намір вжити більш рішучих заходів.
Так звану «процедуру порушення» Єврокомісія розпочала проти шести країн: Італії, Литви, Нідерландів, Польщі, Румунії та Словаччини. Крім того, дев'ять країн не відповідають критерію швидкості відповіді на дзвінок. Це Бельгія, Франція, Італія, Кіпр, Люксембург, Мальта, Польща, Румунія та Словаччина – їм теж загрожують неприємності.
Тим не менш, більшість країн ЄС встигли налагодити єдину систему телефона порятунку. Примітно, що до неї вирішила приєднатися і Росія, до Євросоюзу, як відомо, не входяча: з 1 серпня 2008 року звичні з дитинства номери 01, 02, 03 підуть у минуле, а замість них залишиться лише один номер – 112. Тож усім, хто збирається у відпустку бажаємо приємного відпочинку: нехай цей номер телефону вам у жодному разі не знадобиться, але забувати його не варто.
Борис АЛЬТНЕР.
