Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Туризм

Туристів обклали податком

Туристів обклали податком

По всій Європі вводяться нові збори з туристів

Для багатьох туристів додаткові податки на відпочинок уже існують. У всякому разі, саме так вони сприймають візовий збір, який є в багатьох країнах. І не важливо при цьому, оформлюється віза в посольстві чи на кордоні держави – фактично ж йдеться про плату за право в'їзду в країну.

За відвідування визначних пам'яток туристи, як правило, теж платять: безкоштовними державні музеї є лише в кількох країнах світу (наприклад, Швеції). Кошти, отримані музеями від туристів, йдуть на підтримку експозиції, реконструкцію, відновлення пам'яток культури – загалом, на все те, на що європейська влада збирається витрачати новий податок.

Це, однак, не зупиняє чиновників: вони хочуть, щоб іноземці підтримували не лише економіку в цілому (витрата грошей за кордоном сприяє притоку капіталу та збільшенню робочих місць у туристичному місті), а й місцеві бюджети. У ряді міст такі податки стягуються і зараз (особливо вони популярні в США), однак саме на 2010 рік припала чи не рекордна кількість ініціатив щодо зборів з туристів. Проекти, що цікаво, придумують в основному міста, а не країни: про бажання ввести податки на туристів лише за останні кілька місяців заявили в Лісабоні, Римі, Венеції, Барселоні та Санкт-Петербурзі. На державному рівні податок був введений лише в Німеччині.

Німецький податок взагалі сильно відрізняється від того, що придумали європейські міста: його скоріше доречно буде назвати не туристичним, а «пролітним». З 1 січня 2011 року авіакомпаніям необхідно буде доплачувати за кожного пасажира, який вилітає з аеропортів Німеччини, від 8 до 45 євро. Найменше доведеться платити за тих, хто летить на дві з половиною тисячі кілометрів і менше, 25 євро – для тих, хто летить на 2,5-6 тис. кілометрів і 45 євро для всіх інших.

Враховуючи, що багато аеропортів Німеччини використовуються туристами як транспортні вузли, дохід німецького бюджету вийде немаленьким. Один лише аеропорт Франкфурта-на-Майні обслуговує на рік понад 50 млн пасажирів. Він став третім за величиною аеропортом в Європі значною мірою саме завдяки туристам. Так, до десятки найзавантаженіших напрямків 2009 року у Франкфурті потрапили Чикаго, Нью-Йорк, Лондон, Париж, Мюнхен.

Але, судячи з усього, частини прибутку від податку Німеччина все ж недорахується. Справа в тому, що новий податок вкрай невигідний для авіакомпаній-дискаунтерів, оскільки він у ряді випадків може збільшити вартість перельоту для пасажира в півтора-два рази. Тому європейські дискаунтери вже почали шукати можливості для «переселення» з Німеччини.

Першою це зробила авіакомпанія Ryanair. Ірландський перевізник оголосив, що з середини 2011 року змушений буде скоротити цілу низку маршрутів з Німеччини. Так, із Франкфурта кількість маршрутів буде скорочено на дев'ять, а кількість польотів на тиждень – на 150. Зменшить свою присутність Ryanair і в інших німецьких містах, у тому числі в Бремені, Дюссельдорфі та Берліні.

Ірландці попередили Німеччину, що пасажиропотік на маршрутах Ryanair скоротиться на три мільйони осіб на рік. Крім того, ініціатива влади залишить без роботи три тисячі осіб.

Інші податкові ініціативи належать окремим містам. У Барселоні, за підрахунками місцевого мера, новий податок приносив би скарбниці додаткові 20 млн євро на рік, а в Лісабоні вважають, що змогли б зібрати з туристів додатково 13 млн євро. Стягувати плату планується в готелях і просто включати її у вартість проживання. У Лісабоні навіть придумали спеціальну шкалу: за ніч в готелі чи готелі туристам, якщо законопроект буде схвалено, доведеться платити по 1,9 євро за ніч, а за ніч у хостелі – 20 євроцентів. Ще по євро доведеться заплатити при перетині кордону Португалії.

Але далі за всіх у «готельних» податках пішли в Італії. У Римі, наприклад, уже схвалили додатковий збір з усіх туристів, які зупиняються в готелях. За проживання в готелях до трьох зірок доведеться платити по два євро за ніч, в готелях краще – три євро. При цьому постояльці хостелів від податку будуть звільнені.

Римський збір викликав (як, втім, і більшість усіх ініціатив чиновників в Італії) бурхливу дискусію. Проти нього виступали, по-перше, готельєри, а по-друге – представники малого бізнесу. Останні вказували, що у туристів залишиться менше грошей на покупки, що одразу ж позначиться на їхніх прибутках, однак чиновники вирішили, що 2-3 євро погоди не зроблять.

Так само подумали і в інших туристичних центрах Італії – Венеції та Флоренції. Судячи з того, що введення додаткового податку в 1 євро в цих містах підтримав прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі, справа за малим. 22 грудня стало відомо, що з введенням податку погодився мер Венеції Джорджо Орсоні, але коли буде опрацьована схема стягнення збору, поки не відомо.

У «Північній Венеції», як люблять називати Петербург у туристичних путівниках, вирішили не відставати від Європи. Губернатор Петербурга Валентина Матвієнко ще в грудні 2009 року запропонувала ввести податок на туристів у два євро, але тоді федеральна влада проект не підтримала. Через рік запити Петербурга знизилися вдвічі: тепер Матвієнко хоче ввести податок в один євро. З її словами «1 євро – це не гроші» напевно посперечалися б багато росіян, але для іноземних туристів сума дійсно мізерна.

Щоб ввести новий податок, петербуржцям доведеться продавлювати федеральну владу, яка повинна буде погодитися на зміни в Податковому кодексі. Ще в 2009 році в Петербурзі говорили, що туристичний податок варто ввести виключно в одному місті, але якщо поправки будуть прийняті, то за Пітером потягнуться й інші регіони: напевно свій збір захочуть ввести в Москві, у Великому Новгороді, Пскові та інших містах.

Якщо ж розглядати введення такого збору в цілому по країні, то він неминуче зіткнеться, принаймні, з однією трудністю. Якщо в Європі туристичні центри вже усталилися і «вигнати» туристів з Венеції або Барселони буде складно навіть за допомогою введення податків, то в Росію туристів ще треба приваблювати і приваблювати. У цьому сенсі введення збору – не найкраща ідея.

Александр ПОЛИВАНОВ.