Такий шлях відкриває §100 Abs. 4 BVFG, положення якого дозволяє присвоїти статус пізнього переселенця/вигнанця німецької національності власникам дозволу на переселення (bernahmegenehmigung), виданого до 1 липня 1990 року. Додатково мають бути виконані передумови §1 Abs. 2 Nr. 3 BVFG.
Дозвіл на переселення є попередником нинішнього рішення про прийняття (Aufnahmebescheid). Їх почали видавати громадянам СРСР німецького походження невдовзі після візиту до Москви федерального канцлера К. Аденауера в 1955 році. Перші дозволи були видані в 1956 році, останні – в 1990 році. За цей період десятки тисяч німців СРСР запитували його у західнонімецьких властей – воно давало право на переселення до ФРН.
У більшості випадків такий дозвіл на переселення дійсно видавався властями ФРН, заявникам його вислали поштою. Зазвичай до нього включали всіх членів сім'ї. Але в той час пошта з ФРН дуже часто адресату просто не доходила – її перехоплювали. Одержувачів дозволів на виїзд до ФРН піддавали психологічній обробці в органах КДБ, особливо в 50-х і 60-х роках минулого століття. Їх змушували відмовлятися від свого права на переселення, погрожуючи серйозними неприємностями для всіх членів сім'ї. Ті дозволи зберігаються в німецьких архівах і донині зберігають свою юридичну силу.
Прийом до ФРН за такими дозволами на переселення має низку особливостей. Найголовніше – заява та особа заявника розглядаються в рамках старого закону «Про біженців та вигнанців», що діяв до початку 90-х років. Відповідно до нього (§1 Abs. 2 Nr. 3 BVFG), належність до німецького народу за §6 встановлювалась за полегшеними критеріями, зокрема, знання німецької мови не було обов'язковим. Достатньо було лише довести, що претендент виховувався в німецькій сім'ї, в традиціях німецької культури, а також має німецьке походження. У старому законі прописаний розширений список винятків, що виправдовують внесення осіб не німецької національності до документів заявника.
Для проживаючих у ФРН пізніх переселенців зі статусом за §7 BVFG, які мають і дозвіл на переселення, це має деякі переваги. Вони й зараз можуть звернутися до відомства у справах вигнанців і вимагати визнання в категорії вигнанців німецької національності/пізніх переселенців за старим законодавством. Практично, давно проживаючий у ФРН німець (§7 BVFG) може вимагати свого повторного прийняття до Німеччини за старим дозволом на переселення. Відомство у справах вигнанців повинне провести службове розслідування. Закон дозволяє такий спосіб дії. Якщо заявника визнають пізнім переселенцем/вигнанцем німецької національності за старим законом, то при розрахунку німецької пенсії йому повинен зараховуватися іноземний робочий стаж.
Велике значення дозвіл на переселення має для тих, хто набув громадянства Німеччини в період війни або успадкував його від своїх предків. Як відомо, сотні тисяч російських німців у 1943-1944 роках були переселені німецькими окупаційними властями на територію Польщі та Німеччини, де були прискорено натуралізовані та наділені німецьким громадянством. Такі натуралізації зберігають свою силу й до сьогодні, а набуте в роки війни громадянство часто передається у спадок. Громадяни Німеччини, які мають старий дозвіл на переселення, можуть клопотати про визнання їх у категорії «вигнанця німецької національності». Заяву слід подавати до місцевого відомства у справах вигнанців (Vertriebenenamt). В сукупності комбінація дозволу на переселення разом із набутим у роки війни громадянством також дає право на збереження стажу, набутого до переїзду.
Важливо знати, що старі дозволи на переселення можуть принести користь усім власникам, включаючи тих, кого вписали туди ще в дитячому віці, в 1957 році. Багатьом із правомочних заявників зараз далеко за 50 років, вони й не підозрюють про існування виданого на їхнє ім'я дозволу на переселення. Часто з обережності дорослі не розповідали дітям про свої спроби переселитися до ФРН. Тому всім зацікавленим особам рекомендуємо розпитати родичів старшого покоління про, можливо, існуючий старий дозвіл та про спроби сім'ї переселитися до Німеччини.
Може принести користь і власний запит до архіву. Якщо такий документ буде виявлено, то за законом «Про пенсію за іноземний трудовий стаж» багато німецьких переселенців без права на пенсію зможуть претендувати на зарахування часу, відпрацьованого в колишньому СРСР. Це принесе їм відчутне покращення пенсійного забезпечення.
Томас ПУЕ, німецький адвокат.
Спеціально для «Заграниці».