Минулого тижня голова московського комітету міжрегіональних зв'язків та національної політики Олексій Александров представив журналістам проект створення загальномосковської міграційної біржі праці та готелів «спрощеного типу» для іноземних робітників. Підбиваючи перші підсумки лібералізації міграційного законодавства, Александров зазначив, що завдяки спрощеному порядку видачі дозволів на роботу в Москві запрацювала система обліку іноземної робочої сили. Але проблема працевлаштування та пошуку місця проживання, як і раніше, віддана на відкуп самим мігрантам. «Легалізація перебування мігрантів без забезпечення їм мінімального соцпакету та житла призводить до того, що їх, як і раніше, знаходять у зруйнованих аварійних будинках, – повідомив Александров. – А скасування реєстрації за місцем перебування дозволяє зареєструватися за місцем знаходження у вигляді робочого місця, підвалу чи телефонної будки». З цієї ж причини, як вважає голова комітету, утруднено медичне освідування мігрантів. «Людина приїжджає до Москви не на медогляд, а на заробітки. А освідування – річ платна, і тому він піде на нього в останню чергу, після того як знайде роботу», – заявив Олексій Александров.
Тим часом, за словами Александрова, небезпечні для оточуючих захворювання виявляють у значної кількості громадян, які звернулися до медзакладів. Так, за наведеними ним даними, за два місяці поточного року медики видали близько 45 тис. висновків, у 750 з яких зафіксовано наявність інфекцій (гепатит – 479 випадків, сифіліс – 168, туберкульоз – 69, ВІЛ – 34). Інші з майже 180 тис. громадян, які прибули до Москви та отримали дозвіл на роботу, до медзакладів поки не зверталися. Статистика щодо нелегалів, природно, відсутня. Чинне законодавство дозволяє висилати на батьківщину лише носіїв ВІЛ. «Що робити з лепрою, туберкульозом, сифілісом та гепатитом, у законодавстві не прописано, – заявив Александров. – Ми маємо право лише лікувати таких хворих за рахунок міста. Але для цього їх треба ще знайти».
На думку чиновника, відсутність координуючого органу між приймаючою стороною, роботодавцем, мігрантом та реєструючими службами не дозволяє відстежувати місцезнаходження та всі подальші дії працівника, який отримав дозвіл на трудову діяльність. «Після закінчення терміну пошуку роботи або нетривалого трудового договору іноземний працівник переходить у розряд нелегальних мігрантів і має покинути межі Росії. Але системи, яка відстежує, виїхав він чи ні, не існує», – заявив чиновник.
На думку Александрова, сьогодні немає чіткої концепції державної політики у сфері трудової міграції, і слід відновити існуючу до 2001 року Федеральну цільову міграційну програму. «За тією програмою працювала міжвідомча урядова комісія, і питаннями медицини, працевлаштування, забезпечення правопорядку та соціального захисту займалося відповідне відомство. Вирішувати всі ці питання в рамках однієї Федеральної монопольної служби складно та неефективно», – зазначив він.
Зі свого боку, столична влада пропонує створити «міграційний термінал» – міський центр розподілу іноземних працівників, який координував би всі міграційні процеси в місті. За словами Александрова, нова служба складатиметься з інформаційного центру з базою даних на кожного іноземного громадянина, який прибуває до Росії, центру розподілу, який займатиметься розселенням або депортацією мігрантів, а також центру працевлаштування для пошуку відповідних вакансій. «Термінал» взаємодіятиме з усіма необхідними для роботи з мігрантами службами – ФМС, ГУВД, Росспоживнаглядом, медичними службами та центрами депортації. А, крім того, міг би займатися постановкою на податковий облік та заповненням податкових декларацій.
Не секрет, що зараз роботодавці влаштовують своїх найманих робітників де доведеться – комусь вдається найняти гуртожиток у Москві, інші проживають просто на будівельних майданчиках у вагончиках. Тому для проживання іноземних робітників пропонується будівництво тимчасових готельних модулів типу тих, що використовують вахтовики. «Ці швидкозводні недорогі конструкції – не звичайні побутівки, вони відповідають санітарним вимогам і мають мінімальний набір зручностей», – вважає Александров. А розміщувати такі готелі «спрощеного типу» передбачається на територіях великих планових будов.
Як заявив голова комітету, державний «Термінал» має витіснити з ринку тіньові структури, які сьогодні виконують роль приймаючої організації. «Жодна людина не приїжджає до Москви на порожнє місце, – вважає він, – завжди є попередня домовленість з роботодавцями або посередниками. Щоб витіснити їх, держава має спростити життя мігранта в столиці, у тому числі забезпечивши йому мінімальний соцпакет». На його думку, добросовісним роботодавцям також буде легше працювати з державною структурою, а не з тіньовими фірмами, які надають посередницькі послуги.
При цьому, як заявив Александров, з урахуванням специфіки столиці в Москві слід було б зберегти дозвільну, а не заявну систему реєстрації. А також проводити її не за місцем перебування, а за місцем проживання. «Москва зацікавлена в іноземній робочій силі, але не в безликій і некваліфікованій, – заявив він. – Правильніше було б проводити організований набір працівників за угодою зі стороною виходу. Запитувані спеціалісти приїжджали б тоді під гарантії уряду Москви і одразу потрапляли б під його опіку та контроль. А після завершення роботи на одному об'єкті їх централізовано переводили б на інший».
На думку голови правозахисного комітету «Громадянське сприяння» Світлани Ганнушкіної, реєстрація за місцем роботи, а не проживання – одна з найсильніших сторін оновленого законодавства. «Люди повинні реєструватися саме за місцем роботи, – заявила вона Газеті.Ru. – Тим, що облік іноземних робітників відокремлений від їхнього місця проживання, узаконюється відповідальність приймаючої сторони: роботодавець запросив людей – отже, має забезпечити їм прийнятні умови». Поки громадяни не мали можливості реєструватися і залишалися в тіні, московська влада могла їх не помічати, вважає Світлана Ганнушкіна. «Тепер ситуація змінюється. Вчора високопоставлений представник московської влади заявив, що нове законодавство змушує місто будувати житло для мігрантів. Я вважаю це дуже високою оцінкою нового закону», – зазначила вона.
На думку члена комісії з міжнаціональних та міжконфесійних відносин Мосміськдуми Володимира Лакеєва, у будь-якому випадку йдеться про дуже незначну кількість мігрантів. «Проблема полягає не в самій трудовій міграції, а в її нелегальності, – заявив він. – Які б не пропонувалися переваги виходу з тіні для мігрантів, роботодавцям це не вигідно. Вони зацікавлені вичавити з працівника максимум, обходячись при цьому без соцпакетів та сплати податків. І працівники будуть приймати їхні умови».
Що в законі про мігрантів
Закон «Про міграційний облік іноземних громадян та осіб без громадянства в Російській Федерації», що набрав чинності з 15 січня 2007 року, а та