У референдумі брали участь жителі 26 кантонів країни. 60% населення проголосувало за продовження угоди, 40% - проти.
Питання про проведення загальнонаціонального референдуму постало після того, як праворадикальна Народна партія Швейцарії висловила сумнів у необхідності продовження угоди з ЄС, мотивуючи це побоюваннями, що приплив до країни жителів Східної Європи спровокує зростання злочинності та підвищить рівень безробіття у Швейцарії.
У свою чергу, прихильники продовження угоди застерігали, що в разі відмови Швейцарія опиниться в ізоляції від інших країн ЄС, і вказували на позитивний ефект, який справить на економіку держави приплив кваліфікованої робочої сили зі східноєвропейських країн.
Результати референдуму ставили на карту взаємини Швейцарії не лише з Румунією та Болгарією, а й з усіма іншими членами ЄС. Річ у тім, що з того часу, як у 1992 році після проведення загальнонаціонального референдуму Швейцарія висловилася проти приєднання до ЄС, політика зближення цієї держави з Європейським Союзом регулюється низкою двосторонніх угод з кожною країною, що входить до складу ЄС. Як зазначає Deutsche Welle, найпримітнішою особливістю цієї моделі є так звана «клаузула гільйотини», суть якої полягає в тому, що анулювання угод з однією з держав-членів ЄС автоматично веде до припинення дії договору з усіма іншими.
Таким чином, відмова швейцарців надати громадянам Болгарії та Румунії право вільного пересування призвела б до відновлення кордонів між Швейцарією та іншими країнами-членами ЄС, які були ліквідовані лише кілька місяців тому.