ДО МОРЯ!
Щоб швидше потрапити на бажане узбережжя, із Загреба потрібно летіти на південь, через гори. Наприклад, у Спліт. Усього за пару склянок соку він з'являється під крилом літака, і стає зрозуміло, що внизу – Далмація: білувате від нестримного сонця море вкрите чорними цятками островів, як шкура далматина. Острови та острівці підібрані в асортименті: гладкі й складчасті, рівні й гористі, що вмістили десять міст, пару будиночків або єдину церкву. Деякі пишаються самотністю, інші складаються в архіпелаги, а всього їх 1.185. Берег ще незвичніший, ніж море: його лінія порізана фіордами, півостровами, піднята скелями. Кожен пляж – у власній бухті. Усе разом називається «далматським типом узбережжя».
СТАРЕ МІСТО
Найвужча вулиця в Спліті називається «Пропусти мене вперед» – нею навіть наодинці доводиться прогулюватися боком.
Хорвати вважають, що Спліт – молоде місто. Тому що, якщо місту менше тисячі років, воно молоде. Старим – більше двох тисяч. Ось, наприклад, Трогір, який живе світло й гамірно, особливо вночі, коли вогні дробляться й множаться у воді, завмираючи під кам'яними мостами. Вузькі вулиці, заповнені людьми, час від часу виводять до набережних. «Трогір – це маленька Венеція», – гордо кажуть трогірці. Вони можуть дозволити собі таку вільність: їхнє місто з усіма його романськими вежами, кампанілами, воротами, каплицями, пальмами та стрілчастими вікнами стоїть на трьох островах.
Місто Хвар на острові Хвар ще старше – там люди живуть уже 7 тисяч років. Міський публічний театр 1612 року побудови – найстаріший у Європі. Міський голова Хвара грає там головні ролі – не тому, що театр перетворений на мерію, а тому, що він за професією актор. Хвар переплюнув сусідів і щодо нічного життя: молодь їде туди зі Спліта на 10-годинному кораблі, щоб танцювати до ранку.
Знаменитий Дубровник за місцевими мірками зовсім молоде місто – його збудували в XIII столітті. Залишається тільки дивуватися, як він примудрився так добре зберегтися. Цілісінькими стоять фортечні мури й вежі, у вікнах середньовічних будинків майорять кальсонні прапори, жваво шумлять барочні фонтани – вічний веселий Ренесанс править бал, закручуючи у своєму карнавальному вирі натовпи змучених туристів: швидше присісти, відвернутися, сховатися від стрілчастих вікон і різьблених колон, відчути бодай уламок чогось звичного, повсякденного й сучасного. Вилку, нарешті.
ДО РЕЧІ, ПРО ВИЛКУ
Хорватію, без сумніву, можна зарахувати до країн із ярликом «гастрономічний рай». Дуже багато смачної їжі росте, плаває й бігає. Море біля берега таке чисте, що восьминогів ловлять прямо на набережних Трогіра, каракатиць – у бухті Дубровника, а устриць вирощують у місті з тяжким іменем Стон.
Щоб знайти місце для обіду, не потрібно знати хорватської мови. Вивіски прості й красномовні: «Ресторант», «Кафе-бар» (там тільки п'ють), «Кафе», «Бістро». Дві останні можуть означати що завгодно – від маленької кав'ярні та забігайлівки «швидкої їжі» до розкішного закладу, де вибрану вами рибину підсмажать на решітці в справжній печі зі справжніми дровами.
Але є й місцевий заклад – «коноба». Це погрібець, де раніше зберігали вино, а тепер годують і напувають гостей. Саме туди слід прямувати кожному туристу, що себе поважає, за першої ж нагоди. Там можна з'їсти справжню пеку, індичку з млинцями, сир «пашки», який пів року вимочують в оливковій олії. Обов'язково треба спробувати «чорне різотто» – рис із каракатицею, приправлений її ж власним чорнилом. Запивають усе це розкішними хорватськими винами.
ПРОГУЛЯНКИ ПО ПАРКАХ
Деякі хорватські назви вимовляти дуже незручно. Особливо після ситного й п'яного обіду. Наприклад, острів Крк. Ну як це вимовити? Або національний парк «Крка». Набагато зручніше по ньому гуляти. Серед зелених гір річка Крка то розливається озерами, то скочується пінними водоспадами, реве й гримить, приголомшуючи ароматом чистої прісної води. На острові Висовац посеред річки стоїть францисканський монастир із бібліотекою, туди ходить корабель.
При всій мініатюрності Хорватії в ній сім великих національних парків. Друге водоспадне місце – Плитвицькі озера, які входять до списку світових природних пам'яток ЮНЕСКО: на 16 озер припадає 92 водоспади. Два заповідники – цілі архіпелаги. Бріуні складається з 14 островів, Корнати – зі 101 (чи не звідти взявся 101 далматин?). Острів Млєт знаменитий тим, що на ньому є озеро, а на озері острів, а на тому острові – домініканський монастир XII століття. Паклениця і Рісняк – гірські масиви, перший зі скелями та каньйонами, другий із лісами та звірами.
Про що після цього думає європейська людина, коли стоїть на хорватському березі Адріатичного моря? Вона дивиться на неймовірно чисту воду, дихає свіжим сосновим вітром і питає себе: а може, у них уся країна – суцільний національний парк? І вона недалека від істини. Що тут скажеш, якщо мешканці Спліта й Дубровника п'ють воду з фонтанів!
РІЗНІ БЕРЕГИ
Прибережна частина Хорватії поділяється на Далмацію, Ліку та півострів Істрія, в яких можна впізнати лише сусідів, але аж ніяк не родичів – настільки вони різні.
Далмація розкішна: вона вміщується між морем, горами й небом. Тисячі бухточок, заливчиків, фіордів дбають про красу пейзажів, маленькі затишні пляжі ховаються між скель, під пініями та агавами.
Найкращі пейзажі та найкращі пляжі – на суцільно зарослій соснами Макарській Рив'єрі, яка знаходиться під гірським масивом Біоково, між Сплітом і Дубровником. Її перевага – можливість побачити обидва міста. У самому Спліті відпочивати проблематично – це великий порт. А от у Дубровнику краще зупинятися прямо в місті, щоб гуляти його середньовічною, але дуже живою частиною.
Півострів Істрія Хорватія ділить з Італією, як і акваторію. З одного його боку знаходиться італійський порт Трієст, з іншого – хорватський порт Рієка. Між ними лежить Кварнерська Рив'єра, обжита і облаштована ще за часів Австро-Угорщини. Найстаріший, класично європейський, респектабельний курорт – Опатія. На крайньому кінці мису знаходиться Пула, яхтовий і віндсерфінговий рай. Місту три тисячі років, там є навіть місцевий Колізей – великий і майже цілий римський амфітеатр. Гір на Істрії немає, зате є ліси, парки і великі піщані пляжі.
Ліка лежить між Істрією та Далмацією, на її території гори поступово сходять нанівець. Одне з головних туристичних центрів узбережжя – місто Задар, відоме величезним портом для яхт. Навколо нього розташовано декілька природних парків, а неподалік – містичний острів Паг, де росте солона трава, на якій пасуться вівці та кози. Там виготовляють знаменитий і дуже дорогий пашський сир.
Хорватські острови розкидані в зеленуватій Адріатиці – великі й маленькі, заселені й не дуже. Якщо на острові стоїть хоча б один будинок – значить, там є причал для яхт і кімнати для туристів. А якщо два будинки – значить, один із них – готель. Найбільш туристично бурхливо живучий острів – Хвар, найекзотичніший – Паг, наймальовничіший – Млет, кажуть, туди завідував ще Одіссей – у гості до німфи Каліпсо.
На узбережжі, особливо на островах, прийнято здавати апартаменти та будиночки. Маленькі приватні пансіони є всюди. Проживання в них обходиться значно дешевше: апартаменти на самому березі (від порога – драбинка до води) коштують $20-30 на добу за сім'ю! Хорватія – безвізова країна, і можна забронювати будиночок або квартирку через Інтернет, а на кордоні пред'явити факс із підтвердженням бронювання.
МАЛЕНЬКИЙ РОЗМОВНИК
Хорватську мову починаєш розуміти одразу: все-таки брати-слов'яни. Вони «розуміють» російською гірше: старі давно забули, а молодь ніколи й не знала. Ну а нам, щоб балакати з хорватами, потрібно лише виявити трішки кмітливості. Або навмання перекручувати російські слова в такому дусі: добрий ранок по-хорватськи «доброй утро», добрий день – «добар дан», добрий вечір – «добра вечер». Дякую – «хвала», велике дякую – «пуно хвала», до побачення – «до видженья». Дуже смачно (досить поширена фраза, яку слід засвоїти в першу чергу!) – «я ко укусно», відмінно – «одлично». Особливо легко зрозуміти слова «плажа», «морэ» і «сунце». Дівчину в Хорватії найімовірніше назвуть «девойка», чоловіка – «момак». І тільки слово «позор!» зовсім не має викривального сенсу, а означає всього-на-всього «увага».