Автобан у Німеччині
Генеральне обмеження швидкості автодвиження діє майже у всіх державах. Виняток становлять Афганістан, Бутан, Гаїті, Сомалі та Німеччина. Як благодать для лихачів особливо зарекомендували себе чудові німецькі автобани, де на окремих ділянках можна мчати на авто хоч зі швидкістю світла.
Однак таке становище може змінитися. Німецькі політики вже не раз підіймали питання про введення генерального обмеження швидкості на автобанах, і зараз воно обговорюється серйозно. Аргументи на користь такого заходу прості: зниження швидкісного режиму піде на користь навколишньому середовищу, а також суттєво знизить кількість аварій. Та й репрезентативне дослідження, щойно проведене соціологічним інститутом YouGov, показало: більшість звичайних громадян Німеччини теж виступає за повсюдне обмеження швидкості на автострадах.
Згідно з підсумками опитування, 56 відсотків німців вважають доцільним зниження максимально допустимої швидкості на автомагістралях до 150 кілометрів на годину. В першу чергу, за це ратують жінки (61 відсоток опитаних), чоловіків серед таких – 50 відсотків. Проти подібного заходу висловилися 39 відсотків респондентів.
Що стосується генерального обмеження швидкості руху на автобанах до 130 кілометрів на годину, то 56 відсотків німців і чути не хочуть про таку опцію. Ну, а можливість введення на автомагістралях швидкості не більше 100 кілометрів на годину відкидають 86 відсотків учасників опитування.
Незважаючи на відсутність генерального обмеження швидкості на автобанах, у Німеччині є рекомендована швидкість: 130 кілометрів на годину. На ділянках, де перевищувати швидкість не забороняється, таку рекомендацію можна ігнорувати. Але якщо з вини любителя дуже швидкої їзди станеться ДТП, пощади йому точно не буде. Втім, приблизно на третині відрізків німецьких автобанів не розженешся, оскільки швидкісний режим там обмежений. Це, загалом, кілька тисяч кілометрів.
Автобани – візитна картка Німеччини та предмет особливої гордості її жителів. На даний час їхня мережа становить, загалом, майже 13 тисяч кілометрів і є однією з найбільших у світі. Це – до дрібниць продумана дорожня система.
Для забезпечення безпеки руху зустрічні сторони руху розділені між собою металевими або бетонними загородженнями. Як правило, в одному напрямку йдуть дві-три смуги. Але є й автобани з чотирма смугами на кожному боці. Перетинів на одному рівні на таких дорогах немає. Транспортна розв'язка забезпечується за типом конюшинового листа.
Будівництво автобану – дуже складний і відповідальний процес. Природно, досліджується ґрунт, проводяться дренажні роботи. Після цього укладається кілька несучих шарів на бітумній основі товщиною не менше півметра, а потім – виконаний з високоякісних кам'янистих та гірських порід верхній шар товщиною від двох до чотирьох сантиметрів. Він, у свою чергу, покривається асфальтом з шорсткою поверхнею, що забезпечує хороші зчіпні якості та створює перешкоду підвищенню допустимого рівня шуму.
Як правило, у Німеччині швидкісні автомагістралі прокладаються в обхід населених пунктів. Якщо все ж автобан проходить через місто, то виключно по тунелях та естакадах, не на шкоду міській інфраструктурі. А у випадку, якщо автострада побудована в місцях проживання тварин (наприклад, козуль та диких кабанів), над нею для них влаштовують спеціальні переходи – огороджені високим парканом або сіткою та озеленені мости.
Всі німецькі автобани пронумеровані, причому – за особливою системою. Автобани, позначені непарними номерами (А1, 3, 5, 7, 9), з'єднують населені пункти північних та південних регіонів країни, а парні (А2, 4, 6, 8) – східних та західних. Автомагістралі з однозначною нумерацією (А1 – А9) – найдовші. Вони проходять через всю країну, а часто мають продовження і за її межами. Лідер за протяжністю – автобан А7, що з'єднує через територію ФРН Данію та Австрію.
Автобани з двозначною нумерацією – середньої довжини, вони прокладені між населеними пунктами всередині окремо взятих регіонів. Наприклад, А10 належить до так званого «Берлінського кільця», а А99 – до «Мюнхенського кільця». Найкоротші автостради мають тризначну нумерацію. Ці ділянки, як правило, з'єднують великі магістралі.
На німецьких автобанах є безліч обладнаних автостоянок – з зонами відпочинку, лісопарками, автозаправними станціями, готелями, ресторанами та кафе. Трапляються навіть придорожні церкви – як маленькі каплиці, так і великі храми. Їхні двері не зачиняються цілодобово. У деяких з них можна не лише послухати проповідь, але й сповідатися: мало що накопичилося в душі за час довгої поїздки.