Единбург схожий на їжака – і щетиною шпилів на башточках, і особливою своєю затишністю. Відчуттю спокійного затишку не заважають ані суворість клімату й архітектури, ані туристична метушня. В який бік не глянь – погляд упирається в башти, обеліски, монументи, кам'яні громади, що мають довгу криваву історію.
Довгі криваві історії – взагалі національна специфіка Шотландії. Ось на стіні будівлі в картинках викладена історія знаменитого злочинця. Ось людина, вбрана персонажем Мела Гібсона з «Хороброго серця», збирає гроші для хворих на лейкемію дітей і, приводячи натовп у захват, потрясає перед ним муляжем кривавої голови. Ось вам назустріч іде блідолиций вампір з іклами, він запрошує охочих у пішохідний тур кладовищами та підземеллями Единбурга, де водяться особливо злісні привиди (прогулянка почнеться опівночі). Ось місце, де раніше страчували злочинців. Кому ще мало жахів – рекомендую екскурсію шотландськими горами, озерами та замками: в асортименті – геноцид, війна кланів, убивства монархів, змови, отруєння, страшні казки тощо.
Загалом, так
Клімат приморський. Влітку прохолодно, взимку промозгло. Весь інший час зайнятий міжсезонням з температурою близько 10 градусів тепла. Рослинність являє собою дивне поєднання суворих північних ялинок і горобин із південними магноліями, які цвітуть у квітні. Весною в Единбурзі взагалі все розпускається, на узбіччях доріг повно диких нарцисів, таких звичних, як наші кульбабки. З весни до холодів фасади, сходи, вікна будівель обвішані квітами. Чомусь особливо буйна рослинність прикрашає входи до пабів – саме за цією ознакою їх можна безпомилково розпізнати здалеку.
На околиці міста – Північне море, його можна побачити з міських башт і височин, але ця близькість оманлива – до нього тупати й тупати. Над містом з криками гасають чайки. Через Единбург тече річка Літ, уздовж неї можна здійснювати найтихіші прогулянки зеленими закутками. Старе місто – високе, сіре, з маленькими двориками та підворіттями, куди кортить зазирнути, і пабами, які ніколи не порожніють. Питейні заклади ніби змагаються, хто кого перевершить назвою, трапляються зовсім нецензурні, на кшталт «Веселий ...». Кажуть, у місцевих мешканців уже багато століть популярна забава pub crawling – повзком із паба в паб, поки не звалишся. Розповідають також, що за звичаєм наречений перед весіллям скликав парубоцьку вечірку і вся тусовка повзала по пабах, втрачаючи «бійців». Зрештою наречена мала прийти на допомогу і на собі уволокти додому бездиханне тіло судженого.
Щодо пабів тут панує повна гендерна рівноправність. О четвертій годині ранку дівчата з вереском вивалюються з дверей пивних, падають на порозі, на всі боки летять туфлі, мобільники, вміст сумочок. Особливо потужні хвилі гулящих котять по пабах у дні великих свят. Що робиться на вулицях Единбурга вночі зі Страсної п'ятниці на Страсну суботу – треба бачити, у нас на День міста спокійніше.
Туристам має сподобатися крамничка «Світ віскі» на Королівській милі. Якщо пощастить – ви зустрінете там бабусю, яка з аристократичними інтонаціями пропонує скуштувати чарчину: You should try it, dear! У відділах спиртного та сувенірних крамничках ще продається вересовий лікер Heather Mist – щось на кшталт «Бейліса», тільки негустий і з характерним м'яким смаком. З вересових принад варто відзначити пиво Fraoch: етикетка запевняє, що воно вариться за 4000-річним рецептом. Дехто каже, що це «той самий» вересовий мед.
Скажуть теж
Місцевий діалект легко розпізнається по розкотистому, майже російському «р». У Единбурзі проблем із розумінням не виникає, а от акцент мешканців Глазго – один із трьох найнезрозуміліших у Великій Британії, поряд із белфастським та корнуельським. Нещодавно виявилося, що його не розуміють навіть комп'ютерні аналізатори мовлення, тому для Глазго довелося писати спеціальні програми. Але освічені люди, зокрема викладачі мовних курсів, усюди спілкуються стандартною англійською.
У Шотландії люблять підкреслювати, що всі найголовніші світові винаходи належать її уродженцям. Це паровий двигун, телефон, телевізор, транзистор, пеніцилін, радар, інсулін і овечка Доллі. Велосипед, якщо хтось сумнівається, теж винайшли шотландці. Вони навіть підрахували, що 11% усіх Нобелівських премій отримано їхніми співвітчизниками (або їхніми нащадками).
Зараз Шотландія посідає третє місце у світі з наукових досліджень, а в деяких галузях (біотехнології, оптична інженерія та астрофізика) то й перше. Овечку Доллі можна споглядати в единбурзькому Королівському музеї, втім, там і без того є на що подивитися. Високі технології проникли в життя до такої міри, що на вулицях Единбурга в телефонних будках є доступ до Інтернету, а гості столиці орієнтуються не за картами, а за комп'ютерними гідами, розставленими в усіх жвавих точках міста. Серед головних туристичних принад Единбурга – «Камера обскура», світ оптичних ілюзій, і «Наша динамічна Земля» – музей, у якому ви проходите крізь зали, що являють собою імітації всіх стадій розвитку планети. У Глазго кілька років тому відкрився Музей науки: у сюрреалістичній будівлі у вигляді сріблястої бульбашки – чотири поверхи інтерактивних експонатів і планетарій. На початку квітня в Единбурзі проходить величезний науковий фестиваль. Свою програму пропонують університети, музеї, зоопарк, ботанічний сад; їхні пізнавальні заходи вражають різноманітністю: від нічних прогулянок з ліхтариком літаковими ангарами до будівельного майстер-класу для трирічних. Стверджую як очевидець: захопливо.
Далі буде.