Інформаційно-аналітичний дайджест для всіх, хто їде за кордон або залишається вдома
Гроші

Скільки німці платять із зарплати

Податки та німці – при одній лише згадці цього питання податковий консультант із багаторічним досвідом розведе руками. Мабуть, жодній темі не присвячено стільки спеціалізованої літератури, як оподаткуванню в Німеччині. Про особливості німецької системи оподаткування розповідає Deutsche Welle.

Lohnsteuer та Einkommensteuer – і те, й інше означає прибутковий податок. Перше поняття застосовується до службовців, найманих працівників, друге – до індивідуальних підприємців, фрілансерів, адвокатів, податкових консультантів, лікарів, якщо вони мають власну практику.

Коли не треба платити податки

Неоподатковуваний мінімум у Німеччині – 9 000 євро на особу. Так, якщо загальний дохід подружньої пари не перевищує на рік 18 тисяч євро, то вона звільняється від сплати податків. Усе, що вище, підлягає оподаткуванню. Принцип досить простий: чим більше людина заробляє, тим більше вона платить податків. Це називається прогресивною шкалою оподаткування.

Податкова ставка в Німеччині має досить широкий діапазон: від 14 до 42 відсотків. У деяких випадках діє спеціальна максимальна ставка – 45 відсотків. Прогресивна шкала працює таким чином, що якщо річний дохід перевищує 60 тисяч євро, то за максимальною ставкою оподатковується лише різниця між сумою доходу та граничним значенням у 60 тисяч євро.

Найнижчою податковою ставкою оподатковуються доходи представників професій, де річний заробіток не перевищує 30 тисяч євро, – наприклад, медсестри, вихователя в дитячому садку, перукаря, соціального працівника.

Під ставку 42 відсотки потрапляють особи, які не перебувають у шлюбі та не мають дітей, з річним доходом від 60 тисяч євро, а також подружні пари, які мають дохід вище 120 тисяч євро.

Податкову декларацію (Steuererklärung) кожен може подати сам, заповнивши вручну на роздрукованих бланках, або за допомогою спеціального програмного забезпечення. Для найманого працівника, який отримує фіксовану зарплату (Lohn), заповнення податкової декларації самостійно – реалістичне завдання. До речі, він не зобов'язаний подавати декларацію, оскільки податок на дохід у нього вже сплачено, однак податкові консультанти рекомендують робити це кожному.

Нюанси податкової декларації

Складнощі виникають, коли з'являються додаткові заробітки (у цьому випадку подання податкової декларації обов'язкове), або якщо людина не перебуває в трудових відносинах із роботодавцем, а є індивідуальним підприємцем. Тоді, швидше за все, доведеться звернутися до професіоналів.

Отже, звернення до податкового консультанта – справа добровільна. Важливий момент, який потрібно врахувати: якщо ви подаєте податкову декларацію самі, то терміни подання більш ранні (різниця приблизно в півроку), ніж у випадку, коли документами займається податковий консультант (до 31 грудня наступного за звітним року).

У податковій декларації можна виділити дві групи: власне податки та соціальні відрахування. До податків окрім прибуткового податку належать ще два: внесок солідарності з новими федеральними землями (Solidaritätszuschlag) та церковний податок (Kirchensteuer). До соціальних відрахувань належать виплати до пенсійного фонду, медичне страхування, а також страховки на випадок необхідності догляду та безробіття.

Усього в Німеччині шість розрядів оподаткування: від 1-го (неодружені та незаміжні) до 6-го (коли в людини кілька робіт). Розмір заробітку та сімейний стан – два фактори, що впливають на величину податкової ставки.

Як правило, найвигідніше оподаткування – у подружньої пари. Найважчий податковий тягар – у платників податків, які живуть наодинці та без дітей.

Чи можна списати витрати на співбесіду

Ще одне важливе поняття – витрати, пов'язані з отриманням доходу (Werbungskosten). Наприклад, ви їдете на роботу до Німеччини, тоді за рахунок витрат на переїзд можна знизити загальну суму заробітку, що підлягає оподаткуванню. Або при працевлаштуванні у вас виникли витрати на те, щоб пройти співбесіду. Обов'язково збережіть оригінали квитанцій за проїзд, проживання.

Інший приклад: вам доводиться добиратися на роботу в інше місто. Витрати, пов'язані з цим, теж можна вказати в декларації як витрати, пов'язані з отриманням доходу.