У Швейцарії податки можуть досить різко змінюватися залежно від кантону або громади проживання
Однак почнемо з незаперечного факту: дійсно, після сплати всіх податків і відрахувань до фондів соціального страхування швейцарський працівник має у своєму гаманці в цілому більше, ніж працівник майже будь-якої іншої розвиненої країни, що входить до ОЕСР. Такий висновок міститься, зокрема, у підсумковому звіті «Taxing Wages 2017», який щорічно випускається на замовлення та за дорученням керівних органів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР/OECD). А якщо порівнювати Швейцарію лише з європейськими членами цієї організації, то вона взагалі виявиться безумовним лідером.
У 2017 році середньостатистичний бездітний, самотній швейцарець витрачав у вигляді податків, зборів та соціальних відрахувань у середньому лише 17% свого щомісячного доходу, тоді як середній показник по країнах ОЕСР знаходиться на рівні 25,5%. Найбільшою мірою своїм доходом з державою мають ділитися громадяни Бельгії та Німеччини – вони віддають по 40%. Найменше цей показник у Чилі (7%), Новій Зеландії (18%) та Мексиці (11%).
Однак теоретичні рейтинги – це одне, а живе життя – зовсім інше. Порталу Swissinfo.ch не зустрічався ще жоден швейцарець і жодна швейцарка, які б сказали: рівнем податкового навантаження ми цілком задоволені. Кожен громадянин Конфедерації, якщо поставити йому це питання, звісно, скаже, що він просто стогне від податків і взагалі не знає, як йому звести кінці з кінцями. Протиріччя? Певною мірою – так, і в цього парадоксу є свої причини.
Річ у тім, що дані, які надходять із Швейцарії до розпорядження ОЕСР, є в буквальному сенсі «середньою температурою по лікарні». Той, хто дійсно знайомий із реальним життям у країні, негайно вкаже на те, що податкове навантаження в Конфедерації може знаходитися на дуже різному рівні залежно від кантону і навіть громади або муніципалітету.
Крім того, кожен швейцарець зобов'язаний сплачувати досить серйозні обов'язкові суми на користь таких недержавних структур, як страхові медичні компанії, або ж на користь бюджету «другої опори» системи пенсійного страхування. Тому в підсумку від середнього заробітку в 6 тис. франків залишається не так вже й багато.
Петер ЗІГЕНТАЛЕР.
Переклад Ігоря Петрова.