Як пише ІА «Росбалт», раніше голова Федеральної міграційної служби РФ (ФМС) Костянтин Ромодановський дав зрозуміти, що Росія не відмовляється прийняти громадян Сирії та Лівії. При цьому він зазначив, що нинішні потоки біженців до Європи влаштовані так, що вони не загрожують РФ. За його словами, біженців із країн Африки та Близького Сходу Росія фактично не цікавить і справу з міграційною службою має лише незначна кількість переселенців – при транзиті до скандинавських держав.
Дійсно, поки біженці з Сирії та Іраку великого інтересу до Росії не виявляють. Їх манить, у першу чергу, Німеччина і не влаштовує навіть порівняно заможна Угорщина. Тим не менш, ситуація може змінитися і «Росбалт» вирішив поцікавитися у експертів їхньою думкою про те, якою має бути державна політика з цієї проблеми.
«Росія – провідна країна на світовій арені, і у мене викликає подив той факт, що у нас якось не чути про те, що ми надаємо місце для людей, які тікають із Сирії. Всі приїжджі сюди сирійці кажуть, що їм суди хронічно не надають статус біженця», – заявив в інтерв'ю радіостанції «Говорит Москва» голова представництва міжнародної правозахисної організації Amnesty International Сергій Нікітін. Діючу в Росії систему прийому вимушених переселенців він назвав «архаїчною» і такою, що не відповідає нинішнім реаліям.
Правозахисники, які допомагають мігрантам, визнають: ФМС як і раніше вкрай неохоче наділяє тих, хто ховається від воєн на Близькому Сході та в Африці, офіційним статусом біженця. За весь час сирійської кризи подібне право в Росії отримали лише одиниці. Крім того, тимчасовий притулок строком на рік оформили лише близько двох тисяч осіб.
Для порівняння, згідно зі звітом управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), кількість мігрантів, які прибули до Європи через Середземне море, з початку року перевищила 378 тис. осіб. При цьому, за прогнозами експертів, за найближчі півтора року на європейський континент переберуться, щонайменше, ще 850 тис. переселенців.
Голова комітету «Громадянське сприяння» Світлана Ганнушкіна підтвердила, що в центральному апараті ФМС солідарні з європейськими колегами. Однак на місцях позиція зовсім інша: ні статус біженця, ні тимчасовий притулок там останнім часом не дають. Правозахисниця, посилаючись на дані міграційної служби, каже, що на території Росії перебувають лише 12 тис. сирійців. Більш ніж у половини з них, за її словами, є підстави просити притулок.
«До нас постійно звертаються. У нас був величезний потік протягом 2012-2013 років, але з появою українців він став меншим», – розповіла Ганнушкіна. При цьому вона впевнена, що перспектива міграційної кризи, подібної до європейської, Росії не загрожує.
«Багато правозахисників стикаються з проблемами, постійно запитують у Мін'юсту та МЗС інформацію про те, яка зараз ситуація в Сирії, тому що це потрібно для подання до судів, щоб біженців не виганяли, щоб статуси надавали швидше», – розповів член Ради при президенті РФ з розвитку громадянського суспільства та прав людини (СПЧ) Євген Бобров.
У свою чергу директор проектів Фонду розвитку міжнародних зв'язків «Добросусідство» Юрій Московський вважає, що до Росії прибувають лише ті сирійці, чиї родичі встигли тут оселитися. «В основному це випускники російських вишів, які залишилися на території РФ. До них люди приїжджають, сім'ї приїжджають, самі вони тут одружилися. Тому говорити про те, що ми не приймаємо людей, не зовсім правильно», – підкреслив експерт.
За його словами, поки на офіційному рівні «ведуться розмови» про переїзд на територію РФ черкесів, «нащадків тих мухаджирів, які в XIX столітті в результаті кавказьких воєн виїхали до Османської імперії». «Корінні» ж жителі країн Близького Сходу не наважаться вирушити до Росії «з географічних причин». «Питання порушувалося ще кілька років тому. Я тоді говорив: «На карту подивіться», – пояснює Московський. – Це через Босфор і Дарданелли на човнах потрібно плисти, через Чорне море чи що? Як це має виглядати? Або з території Туреччини намагатися потрапити знову-таки на човнах? Це досить скрутна подорож».
Крім того, на думку експерта, масовій міграції з охоплених війною держав заважає жорстка система прикордонного контролю в РФ, а також відповідна робота правоохоронних органів, виконавчої влади та ФМС. «Статус біженця у нас дійсно отримати не дуже легко – як і вимушеного переселенця, – визнає Московський. – Для прийому біженців з України московський регіон, наприклад, був взагалі закритий. Люди, правда, цей статус отримують, але тільки якщо у них тут живуть родичі. А так потік намагалися переправити до інших регіонів РФ».
Однак якщо у випадку з прийомом українських біженців Росія ще мала певний запас економічної міцності, то тепер ситуація критична, вважає голова виконкому Форуму переселенських організацій Лідія Графова. «З законної точки зору, ми, звичайно, не маємо права відмовляти людям. Але якщо міркувати реально, то забезпечити їм яке б то не було людське існування у Росії фізично немає можливості», – каже вона.
Ставлення органів ФМС до біженців із Сирії викликає у правозахисниці почуття подиву та обурення. За її словами, багатьох сирійців після відмови в оформленні притулку з Росії депортують, а дітям претендентів на статус біженця не надають умови для навчання. «З одного боку, Росія зараз хоче врятувати планету, стати регулятором конфлікту в Сирії, – констатує вона. – А з іншого – певною мірою ми, хай і опосередковано, учасники цієї війни. Ми ж постачаємо зброю, не приховуємо цього. І коли до нас тікають жертви цієї війни, поводитися з ними так, як ми вже давно поводимося, – це нелюдяно».
Однак правозахисниця не поспішає закликати владу до активних дій, щоб ситуація, що склалася, не призвела до ущемлення прав біженців з України. «Підштовхувати ФМС до цього, знаючи, що через це десяткам сотням тисяч інших стане гірше, я вважала б для себе неприпустимим», – підсумувала Лідія Графова.