Ось і в Європі (особливо в Німеччині), і в Північній Америці зі словом «Україна» в першу чергу асоціюється прізвище Кличко. Та й чи є такі люди, навіть ті, що не цікавляться спортом, які ніколи не чули про цих спортсменів? Як не крути, а брати Кличко - явище унікальне. Його не можна заключити в які б то не було рамки - Віталій і Володимир не лише чудові спортсмени, а й дуже освічені та виховані люди, які можуть вільно спілкуватися і з журналістами, і з вболівальниками як російською, так і німецькою мовами. Але про все по порядку.
Старший із братів - Віталій - народився 19 липня 1971 року в селищі Біловодськ (Киргизстан). Молодший - Володимир - 25 березня 1976 року в Семіпалатинську (Казахстан). Така розширена географія пояснюється просто: батько майбутніх спортсменів Володимир Родіонович Кличко - військовий, тому маленьким Віталію і Володимиру довелося побувати в багатьох куточках колишнього Радянського Союзу.
З дитинства хлопці звикли стояти один за одного і практично все робити разом. Це залишилося у Кличко й зараз - Віталій і Володимир є еталоном братерської дружби. Ніхто ніколи не бачив навіть найменшої їхньої сварки, тим більше на публіці. Спортом же першим почав займатися, як і належить, старший брат. Особливо Віталія зацікавили єдиноборства. Молодший у всьому намагався наслідувати старшого і теж захопився спортом. Але якщо Віталій зробив акцент на кікбоксингу, то Володимиру завжди був ближчим бокс. Наділені прекрасними фізичними даними, хлопці багато тренувалися, і перші серйозні успіхи не змусили на себе довго чекати. За невеликий проміжок часу Віталій став шестиразовим чемпіоном світу з кікбоксингу (чотири рази серед професіоналів і два рази серед любителів), а також триразовим чемпіоном України з боксу, чемпіоном I Всесвітніх ігор військовослужбовців у надважкій ваговій категорії (Італія, 1995 рік) і срібним призером чемпіонату світу того ж року.
Володимир теж не відставав. Уже в 17 років він завоював звання чемпіона Європи серед юніорів, потім п'ять разів ставав чемпіоном України з боксу, чемпіоном I Всесвітніх ігор військовослужбовців у важкій ваговій категорії (Італія, 1995 рік), срібним призером чемпіонату Європи з боксу (1996 рік). Найбільшим його досягненням на любительському боксерському рингу є золота медаль і звання чемпіона з боксу в надважкій ваговій категорії на Олімпійських іграх в Атланті (1996 рік).
З Олімпіадою пов'язана одна досить цікава історія. За однією з версій, до США мав їхати Віталій, але не зміг, і українська сторона вирішила піти на хитрість, замінивши одного брата іншим. У разі викриття спортсмен отримав би дискваліфікацію. Але цього не сталося - підміни не помітили, оскільки хлопці дійсно дуже схожі зовні, а різницю в іменах можна було списати і на помилку. Загалом, чемпіоном Олімпійських ігор став саме Володимир, а чи так було чи ні - питання відкрите.
Про братів-боксерів заговорили в усьому світі. До них посипалися пропозиції з різних клубів із професійного боксу. Запрошення виступати в його команді надійшло навіть від Дона Кінга, який вважається промоутером номер один у світі боксу.
Вирішивши, що пора залишати любительський рівень і підніматися на сходинку вище, Віталій і Володимир, добре все обдумавши, обрали собі нове «місце роботи» - німецький клуб Universum box-promotion, розташований у Гамбурзі. А як промоутер і менеджер братів виступив небезизвісний у боксерському світі Клаус-Пітер Коль. Це сталося восени 1996 року.
Професійний боксерський світ сколихнувся - на ринг зійшли одразу два дуже сильні боксери з незнайомої України, з якими довелося рахуватися визнаним авторитетам. І вже через півроку після підписання контракту про Віталія і Володимира говорили як про найбільш імовірних претендентів на звання чемпіона Європи і на бій зі скандальним Майком Тайсоном.
Німецька публіка одразу полюбила українських суперважковаговиків, а Віталій ще й отримав прізвисько Король Нокаутів. Цікаво, що воно спровоковане не лише кількістю перемог Кличка-старшого нокаутом, а й тим, що прізвище братів перекладається з німецької не інакше як «нокаутуючий удар» (клич - «удар», а літерами К.О. в боксерській термінології позначається перемога нокаутом).
За три роки брати провели на двох 59 поєдинків (27 - Віталій і 32 - Володимир) і піднялися у світовому рейтингу з 200-го місця на провідні позиції. Віталій завоював титули чемпіона Європи, інтерконтинентального чемпіона і чемпіона світу за версією WBO. Володимир - титул чемпіона Європи та інтерконтинентального чемпіона за версією WBA. 23 жовтня 1998 року Всесвітня боксерська організація визнала Віталія найкращим інтерконтинентальним чемпіоном 1998 року. 11 листопада 1999-го ім'я Віталія Кличка було внесено до Книги рекордів Гіннесса як першого чемпіона світу з боксу в надважкій ваговій категорії, який виграв нокаутом 26 поєдинків, витративши на це найменшу кількість раундів. Цим досягненням він перевершив навіть Залізного Майка - Тайсона.
Зупинятися на всіх досягненнях Кличка не має сенсу, оскільки опис усіх проведених братами боїв займе не одну сторінку. Згадаймо лише останній, вельми резонансний бій Віталія. 21 червня 2003 року в Лос-Анджелесі відбувся головний на сьогодні поєдинок у кар'єрі Кличка-старшого. Він зустрівся на рингу з чемпіоном світу за версією WBC британцем Ленноксом Льюїсом. Поєдинку двох суперважковаговиків чекали всі, адже розмови про бій Кличко - Льюїс велися досить давно.
Обидва боксери серйозно готувалися до протистояння, але, мабуть, Леннокс трохи недооцінив суперника, що було видно неозброєним оком. Однак досвід британця все-таки дався взнаки, коли Ленноксу вдалося завдати Віталію дуже неприємної травми - розсікти ліву брову, - він став постійно туди цілитися, і через три раунди лікар зупинив бій, віддавши таким чином перемогу технічним нокаутом британцю. Віталій, природно, був проти такого рішення (як, втім, і глядачі), та й за очками він вів, але... Чемпіоном залишився Льюїс.
На сьогодні Віталій провів на професійному рингу 34 бої, 32 з них виграно (16 - нокаутом, 15 - технічним нокаутом), Володимир - 42 бої, 40 з них виграно (20 - нокаутом, 17 - технічним нокаутом).
Така неабияка кар'єра за кордоном могла б змусити Кличко повністю забути рідні пенати, але цього не сталося. Будучи справжніми патріотами (це можна стверджувати з повною впевненістю), Віталій і Володимир не забувають витоків, досить часто відвідуючи Україну. Окремо варто поговорити про їхню громадську та наукову діяльність.
Ще восени 1997 року Кличко організували Міжнародний фонд сприяння розвитку спорту «Спорт - XXI століття» і є його керівниками. Фонд підтримує талановитих спортсменів, досвідчених тренерів і ветеранів спорту, які потребують допомоги. А для юних атлетів справді велика радість поспілкуватися з всесвітньо відомими боксерами, можливо, і вони колись, наслідуючи приклад братів Кличко, стануть видатними спортсменами.
Цікаво й те, що Кличко часто представляють Україну і на всіляких суспільно-політичних заходах, як-от офіційні акції, на яких представників європейських держав знайомлять з нашою країною.
Вільно володіючи німецькою та російською мовами, Віталій і Володимир не говорять українською, що часто ставиться їм за провину. На це Кличко відповідають так: якщо не вмієш робити щось добре, то краще взагалі цього не робити. Безперечно, розумне зауваження.
До всього вищезазначеного можна додати ще й ступінь кандидата філософських наук Віталія та кандидата наук у галузі фізвиховання і спорту Володимира, отримані братами в Київському державному університеті фізичної культури і спорту. Жартівливий вислів про двох синів, один з яких розумний, а другий - спортсмен, тут не спрацьовує.
Брати Кличко талановиті в усьому. А захоплення Віталія та Володимира настільки різноманітні, що їх усіх не перелічиш - це і музика, і політика, і іноземні мови, і читання, і театр, і багато іншого. Зараз у Віталія до всього додалися ще й сімейні клопоти - він одружений і є батьком двох дітей - Єгора-Даніеля та Елізабет-Вікторії. Володимир же поки не одружений.
І можна без сумнівів говорити про те, що Володимир і Віталій Кличко можуть бути предметом для наслідування в багатьох сферах життя, але в першу чергу вони - професійні спортсмени, які, віриться, принесуть не одну перемогу Україні.
* Simply the best - під музичний супровід цього хіта Тіни Тернер брати Кличко зазвичай виходять на ринг.