Зловживання в консульствах ФРН були викриті самою німецькою стороною
У МЗС ФРН наголошують, що йдеться про працівників, найнятих на місці, а не про німецьких дипломатів. Вважається, що, принаймні, протягом останніх двох років було незаконно видано кілька сотень дозволів на в'їзд до Федеративної Республіки.
Припускається, що ініціаторами цієї афери є певні злочинні угруповання, які займаються нелегальним переправленням людей до шенгенського простору та діють з території ФРН. У всякому разі, кілька жінок, які отримали таким чином візи, в результаті опинилися в публічних будинках Гамбурга.
Представник Берлінської прокуратури Мартін Штельтнер уже підтвердив, що його відомство розпочало слідство за підозрою в корупції та організованій контрабанді людей у восьми випадках. Усі підозрювані відсторонені від роботи в консульствах.
Примітно, що аналогічний скандал німецьке дипломатичне відомство переживало рівно три роки тому – у грудні 2007 року. Під час перевірок у німецьких консульських відділах посольств у Москві та Каїрі тоді з'ясувалося, що велика кількість в'їзних віз до ФРН були видані за фальшивими документами. Конкретно йшлося про 132 візи, незаконно отримані громадянами Єгипту, а також про 1259 річних віз, виданих у російській столиці. Як і зараз, тоді під підозру в шахрайстві потрапили співробітники консульств, найняті на місці: шість осіб у Каїрі та один у Москві. В результаті МЗС заблокував незаконно видані візи, в тому числі й річні, а спійманих на гарячому аферистів звільнили.
З того часу керівництво МЗС регулярно направляє за кордон спеціальних співробітників, які за підтримки фахівців з Федеральної поліції (колишньої Прикордонної служби) та Федерального кримінального відомства перевіряють діяльність дипломатичних закордонних представництв Німеччини. У першу чергу, перевіряючих, які мають солідний досвід роботи, а також відповідну технічну апаратуру, цікавить процес видачі віз.
Регулярно цікавляться цією проблемою і депутати Бундестагу. Остання відома доповідь парламентарів з цієї теми відноситься до 2008 року. У документі, наприклад, зазначалося, що у зв'язку з величезним навантаженням на консульських працівників вони можуть розглядати одну заяву не більше трьох хвилин. Інакше – повний завал! Особлива увага приділялася активній діяльності окремих російських туристичних агентств, акредитованих при посольстві в Москві та які приносять анкети та інші документи кандидатів на отримання візи. Так, було підкреслено, що 50-60 таких фірм взагалі не піддаються жодному регулярному контролю, в тому числі з боку співробітників Федерального кримінального відомства.
Швидше за все, зараз гучного політичного скандалу в Берліні, як і три роки тому, все ж не буде. Адже зловживання були викриті самою німецькою стороною.
ДО РЕЧІ: У вересні 2006 року депутати Бундестагу, підготувавши 800-сторінковий звіт про так звану «візову аферу» («Указ Фольмера» від березня 2000 р.) та провівши 32 засідання загальною тривалістю 150 годин, так і не дійшли єдиної думки про винуватців скандалу, що вибухнув. Не змогли внести ясність у це питання і 58 свідків, у тому числі тодішні міністри внутрішніх та іноземних справ, опитані наполегливими парламентарями. В результаті діяльності спеціального парламентського комітету залишилися лише 1600 папок з документацією, протоколи опитувань завдовжки 2100 сторінок та 450 тисяч перелопачених аркушів документів.
Володимир ГУЩІН.
