Наприклад, навряд чи хтось здогадується, що всередині позолоченої кулі, яка вінчає Адміралтейський шпиль, знаходяться звіти про періодичний ремонт всієї цієї конструкції. Папір всередині, а не щось інше…
Ще один факт, що підтверджує наявність розуму та прозорливості російських царів (на жаль, не всіх). Після зведення у XVIII столітті Зимового палацу на прилеглій площі (пізніше її назвуть Двірцевою) накопичилося дуже багато будівельного сміття. Оригінальне рішення для очищення території придумав імператор Петро III. Він оголосив, що будь-яка людина може тут взяти для господарських потреб усе, що забажає. Знадобилося лише кілька годин, щоб городяни «прибралися» на площі.
А Олександрівська колона? Вона, маючи висоту 47,5 м і вагу 700 т, не закріплена жодними невидимими нитками і тримається завдяки точним розрахункам архітектора Монферрана. Який, до речі, спеціально прогулювався біля свого творіння з метою переконання городян у безпеці споруди. А на знаменитому Ісаакіївському соборі розташований найвищий круговий оглядовий майданчик Санкт-Петербурга. Його висота – 43 м.
Вже згаданий нами Монферран спроектував ще одну пітерську пам’ятку – пам’ятник Миколі I на Ісаакіївській площі. Він спирається лише на дві точки – задні кінські ноги. Пам’ятник звернений обличчям до собору і хвостом до палацу. Цей факт став причиною відмови доньки Миколи I проживати в палаці, до речі, подарованому їй на весілля.
А петергофські фонтани – хіба не диво? З часів Петра I для їх функціонування ніколи не використовувалися насоси. Вода з Ропшинських висот самопливом підживлює фонтани. При проектуванні водоводів російський гідравлік Василь Туволков використав принцип сполучених посудин. З того часу модернізація торкнулася лише трубопроводу – дерев’яний замінили на металевий.
І наостанок ще два факти з серії «най-най». У Санкт-Петербурзі зафіксовано світовий рекорд з глибини метрополітену – 70-80 м тут є нормою. Довжина ескалатора, встановленого на станції метро «Площа Леніна», становить 150 м. До книги Гіннесса занесено ще один рекорд – довжина пітерських трамвайних колій 600 км. Ще 80 км і це число зрівняється з відстанню до Москви!
Звичайно, краще все це побачити. Тож тим, хто ще не бував у Санкт-Петербурзі, рекомендуємо відвідати місто Петра, «колиску революції», північну Пальміру…
_