У нас чомусь вважається, що у самостійну подорож можуть вирушити лише дуже досвідчені товариші, неодноразово бувалі за кордоном, які об'їздили все що можна, загалом, яким при складанні нового маршруту потрібен інший глобус. І, звичайно, у таких людей грошей кури не клюють. Насправді нічого подібного, – якраз такі індивідууми замовляють у турфірмах індивідуальні тури. А самостійні подорожі – це зовсім інше.
Щорічне збільшення кількості охочих попрацювати туроператорами для себе безпосередньо пов'язане з розвитком Інтернету - оскільки саме за допомогою цього інструменту вільнолюбні туристи можуть влаштувати собі відпустку, як закордонну, так і на батьківщині. Тож окрім навичок пошуку інформації в Інтернеті (це, мабуть, головна умова для організації самостійної подорожі) потрібно лише одне - наявність вільного часу. Все інше не так важливо, навіть мовний бар'єр цілком переборний за допомогою поверхневих знань письмової англійської або, в крайньому разі, комп'ютерних перекладачів. Ну і, звичайно, не завадить впевненість у власних силах та уява!
Будь-яка людина, хоч раз зазнавши принади незалежної самостійності, впевнена - турфірми існують для тих, хто живе за Фонвізіним: «навіщо мені географія, візник довезе». Що отримує звичайний турист при зверненні до турагентства? При купівлі стандартного туру, припустімо, до Парижа за $500-600 йому гарантується наступне. Проживання в передмісті Парижа, або в якомусь кварталі, де можна безнадійно зіпсувати всі враження від чудового міста, оскільки цей квартал розташований поруч із бідними арабськими районами, і вечорами там не дуже погуляєш. Десантний марш-кидок - побіжний огляд Лувра, собору Паризької Богоматері, Ейфелевої вежі, Версаля тощо. Зазвичай у людей після таких екскурсій залишається лише галочка у свідомості «я тут був». Економні, а отже знеособлені готельні сніданки та відсутність вечері. Плюс пара-трійка годин вільного часу, які традиційно вбивають у квапливому шопінгу. До всього іншого, невдоволення поведінкою екскурсійних супутників теж входить у турпакет - когось вічно доводиться чекати, хтось постійно поспішає і бурчить...
При самостійній організації своєї подорожі всіх цих нюансів легко уникнути, при цьому кошторис поїздки якщо й зміниться, то виключно в менший бік! Але найголовніше - це навіть не можливість економії, а свобода. Самостійна подорож дає не лише право на власний розклад, що не залежить від чужих планів, а й якісніше проведення часу. Одна лише можливість прогулянок містом без супроводу натовпу робить туриста ближчим до світу, в який йому вдалося поринути, дає шанс пізнати все зсередини. Адже знайомство з іншою країною, іншою культурою та іншими людьми - це те, заради чого вирушають у далекий шлях. А самостійна підготовка та очікування поїздки вже стають початком подорожі.
Самостійна подорож
Подорожувати треба вміти. Для отримання найкращих результатів (а головне, у даному випадку, залишитися задоволеним собою після поїздки) необхідно дотримуватися загальних правил.
Правило № 1. Простіше і вигідніше організовувати самостійно екскурсійні тури до Європи.
По-перше, тому що в Старому Світі для цього створені всі умови. Розвинена система туристичних інформаційних офісів у мережі дозволяє роздобути безкоштовну карту, дізнатися про якісь дисконтні акції, знайти відповідний готель, та й просто заздалегідь отримати корисну інформацію про пам'ятки. По-друге, ті європейські готелі, які представлені в Інтернеті, майже завжди можуть письмово підтвердити бронювання. По-третє, до більшості європейських міст можна відносно дешево дістатися, використовуючи low-cost-авіакомпанії та комбінуючи маршрут на власний розсуд. Вирушаючи в самостійну екзотичну подорож у далекі країни, на дорозі зекономити навряд чи вдасться.
Правило № 2. Пляжний відпочинок на масових напрямках організовувати самому сенсу не має.
По-перше, тому що курортні варіанти у наших туроператорів відпрацьовані зовсім непогано, і змагатися з ними економічно не вигідно, - у них виходить дешевше. По-друге, нерозумно за витраченими зусиллями - з турфірмою простіше. До того ж деякі курортні напрямки навіть не передбачають туристів-одинаків, труднощі можуть виникнути як при спробі самостійно отримати візу (так у деяких арабських країнах, наприклад, в ОАЕ готелі не надають візову підтримку - це прерогатива турфірм), так і при резервуванні готелю - таке трапляється навіть у горезвісній Туреччині. Багато клубних готелів Туреччини, такі як Magic Life, наприклад, просто не надають самостійним мандрівникам можливість броні. Виняток із цього правила - морські країни Східної Європи: Чорногорія, Хорватія, Болгарія. Там досить просто проходить варіант «сам собі туроператор»: тут легко самостійно знайти дешеві пансіони, вілли або просто кімнати для оренди.
Правило № 3. При організації подорожі не завадить зібрати попередню інформацію на вітчизняному туристичному ринку.
Це допоможе переконатися в тому, що в більшості випадків бронювати номер у готелі та купувати квитки на транспорт цікавіше без посередників. По-перше, тому що вибір пропозицій стає значно ширшим. По-друге, приходить розуміння того, що в турфірмах у кращому разі діє той самий прайс (за винятком спецпропозицій, але про це пізніше). По-третє, коли сам платиш за все окремо, точно знаєш, що входить у вартість послуги, тоді як при купівлі турпакета з'ясовується, наприклад, що більшість екскурсій потрібно оплачувати на місці.
Єдиний виняток, коли вигідно вдатися до послуг турфірми, - це купівля авіаквитка на чартер. Тим більше що таких квитків у відкритому продажу майже не буває, оскільки турфірма виявляється або замовником рейсу, або власницею блоку місць на борту.
Міфи та реальність
Міф № 1. Самостійні поїздки за кордон - доля багатих людей.
Зовсім ні! Організацією подорожей власними силами здебільшого займаються люди з не дуже великим достатком, оскільки робота «сам собі туроператор» не для лінивих, але вона може принести свої економічні плоди. Економії сприяє не лише відсутність посередників, а й грамотний розподіл коштів.
Міф № 2. Скрізь потрібна попередня оплата.
Насправді така потрібна лише при купівлі квитків у low-cost-авіакомпаній, а також коли готелі проводять акції а-ля «заплатіть за шість ночей - сьома безкоштовна». Найчастіше для резервування номера готелі просять як фінансову гарантію реквізити кредитної картки та суму на депозит у розмірі вартості номера за добу, на випадок вашої несвоєчасної відмови. А розраховуєтесь ви за проживання вже на місці, причому, за бажанням, можете готівкою або іншою кредиткою.
Повністю незалежна подорож
Ще на початку 1990-х років у світовій туриндустрії намітилося скорочення сектора групового туризму. Вже з середини 90-х кількість незалежних мандрівників (FIT - Full Independent Traveler) у Європі перевищила обсяг групових поїздок. Відмінна особливість організації індивідуальних поїздок - непередбачуваність вибору клієнта і, як наслідок, відсутність у турфірми можливості заздалегідь підготувати окремі елементи програми.
І в нас дедалі більше людей прагнуть подорожувати самостійно. На сформовану тенденцію, природно, відреагували передові вітчизняні туристичні компанії. Якщо якихось чотири-п'ять років тому такі персональні тури коштували дуже дорого і були розраховані на vip-клієнтів, то зараз можна організувати персональну подорож на будь-який гаманець. Можливості туристичних фірм не обмежені: вони можуть розробити тури будь-якої категорії складності та втілити в життя найнесподіваніші й специфічні вимоги своїх клієнтів.
Перевагою індивідуальних турів є те, що турист сам обирає дату своєї поїздки, маршрут і місце проживання. Однак одинаки, які подорожують самостійно, «дикунами» зовсім не є. Індивідуали відрізняються від своїх «диких» побратимів тим, що їхній відпочинок організований і заздалегідь спланований: замовлені номери в готелях, взяті напрокат автомобілі, забезпечені послуги гіда, складені розважальні програми. Туристи спокійно і, головне, самостійно розпоряджаються своїм вільним часом.