Незважаючи на те, що ця процедура не є обов’язковою, більшість готелів усе ж прагне отримати державне «визнання». Оскільки лише офіційно визнані об’єкти отримають рекламну підтримку Ростуризму.
«У нас готель дві зірки, але цей поверх – чотири», – такий вислів туристу доводиться чути досить часто. Саме тому влітку уряд РФ і схвалив розроблене Федеральним агентством з туризму розпорядження про нову класифікацію «об’єктів розміщення». Але навіть після набрання ним чинності ситуація з російськими готелями поки що не змінюється на краще.
Змусити туриста повірити в те, що в Росії «три зірки» справді означають, що готель тризірковий, досить складно. На практиці часто виявляється, що в номері готелю, нібито такого класу, є все необхідне, але при цьому обсипається побілка, меблі розвалюються, а крани постійно течуть. За останні 10-15 років багато хто побував за кордоном і тепер точно знає, що готель із трьома зірками кращий, ніж із двома, але гірший, ніж із чотирма.
«Зараз туристи просто не уявляють, куди їдуть, – каже генеральний директор компанії «Орфей» Михайло Романов. – Часто доводиться буквально на пальцях пояснювати, що це за готель і які там умови. Тож нова система класифікації потрібна обов’язково, це важливо. Звісно, найпотрібніша вона туристам: при виборі готелю їм буде простіше знайти готелі на карті та сформулювати свої вимоги. А нам – задовольнити потреби кожного клієнта без можливих згодом скарг і претензій».
На даний момент у Росії 80% готелів не сертифіковані взагалі, навіть за старими системами класифікації. Тому припускати, з яким рівнем сервісу зіткнеться мандрівник у готелі, де для нього заброньовано номер, – все одно що тягнути лотерейний квиток. Виграш не гарантовано. І справа не в тому, що службовці російських готелів не хочуть працювати добре. Просто працівники здебільшого непрофесійні, їх не навчили, як це робити правильно, у них немає спеціальної підготовки.
Готелі типу «Національ» чи «Балчуг Кемпінскі» пройшли класифікацію одними з перших. Великі готелі зацікавлені в тому, щоб держава підтвердила їхній статус, вони розраховують на іноземних туристів і націлені на розвиток бізнесу. Для них підтвердження «зірковості» – додатковий плюс. Офіційне визнання необхідне й менш великим готелям.
На жаль, не можна виключити суб’єктивність або упередженість експертної оцінки рівня готелю. А в російських умовах це означає, що теоретично «зайву зірку» завжди можна купити і під це завищувати ціни.
І все ж, якщо готель розраховує на іноземних клієнтів, йому немає жодного резону штучно завищувати свою «зірковість». У будь-якому разі зарубіжний партнер, плануючи розміщувати в ньому своїх туристів, приїжджає й досконально оглядає все сам.
Водночас, як зазначають «Финансовые Известия», розробники нової системи запевняють, що така перевірка проводиться не для того, щоб відібрати зірку чи привласнити. «Потрібні єдині правила гри для всіх, – каже Натела Шенгелія, заступник керівника Федерального агентства з туризму. – Керівники готелів можуть думати: гаразд, не пройду за цією сертифікацією, пройду за іншою – органів із сертифікації лише в Москві понад сто. Але тепер усі вимоги до класифікації зведено воєдино – це й дасть змогу зробити процедуру присвоєння зірок однаковою для всіх». А у споживача, зрештою, має з’явитися впевненість, що, заплативши гроші за «зірковий» готель, він не опиниться в переобладнаному на швидку руку бараку.
