Вітчизняний турист - найлінивіший турист у світі. Щоб придбати тур, він звертається виключно до туркомпанії. На Заході аналогічна поведінка характерна лише для заможного населення. Публіка із середнім доходом шукає тури в Інтернеті. Всесвітня павутина заповнена вигідними пропозиціями, які дозволяють значно заощадити на відпочинку.
Наші співвітчизники, бажаючи заощадити, максимум що роблять - звертаються до магазину «гарячих путівок». Результат: іноземці з активною життєвою позицією відпочивають значно дешевше, ніж ми. Перший висновок - вітчизняні турфірми, розбещені лінивими споживачами, користуються своїм монопольним становищем і накручують ціни. Чи так це?
Представники турбізнесу, природно, категорично з цим не згодні. «Це міф, який можна спростувати. Достатньо полазити по сайтах іноземних агентств і порівняти з аналогічними пропозиціями наших операторів, - каже представник інформаційної туристичної служби «БАНКО» Дмитро Даниленко. - Власники готелів і справді дають тим самим німцям вищі знижки. Але причина - не в національній приналежності, а в тому, що німецькі компанії оперують великими турпотоками». Організації, що займаються захистом прав споживачів, вважають це твердження ангажованим. «Вітчизняні турфірми з особливою жадібністю завищують ціни для туристів, - вважає гендиректор Агентства із захисту прав споживачів Олексій Корягін. - У нас у туризмі дуже багато посередників. Але й самі туркомпанії вибудовують складні схеми для уникнення податків: створюють по 5-6 дочірніх туркомпаній, які через деякий час ліквідуються. Простежити, що діялося в цих компаніях і які ціни їм виставляли туроператори, просто неможливо. У туризмі досі немає реальних механізмів захисту споживачів. Звідси й завищені ціни та фірми-кидали».
• Є спосіб влаштувати собі чудовий відпочинок, особливо не переплачуючи при цьому турфірмам. Багато наших співвітчизників звернули увагу на чорноморські курорти і самостійно організовують відпочинок у Геленджику чи Анапі. Оселяються при цьому як у санаторіях і пансіонатах, так і в приватному секторі. Вигода очевидна – море таке ж солоне, сонце таке ж гаряче, а ціна путівки значно дешевша за закордонну поїздку.
Журналісти вирішили все перевірити на практиці та спробували самостійно підібрати варіант туру до найпопулярнішої у наших туристів країни - Туреччини. Отже, їдемо на тиждень у Бодрум, у п'ятизірковий готель «Самара». Вітчизняні компанії візьмуть за одномісний номер $1.160, за двомісний - $875. Якщо вирушити в поїздку у вищий сезон (наприклад, середина серпня), то доведеться заплатити $1.224 і $928 відповідно. А ось на сайті турецької туристичної фірми пропонують відпочити в тому ж готелі за $66 на добу одинаку, за $88 - у номері на двох. Нескладні розрахунки показують, що тиждень перебування в «Самарі» в одномісному номері обійдеться в $462, а парі - по $308. До цього доведеться доплатити за авіаквиток. Але й тут пільгових пропозицій виявилося предостатньо. Економія, як то кажуть, наявна.
У європейських країнах, наприклад, у Греції, через євро такої показової економії досягти складно. Якщо, скажімо, замовляти на батьківщині номер у критському готелі Candia Maris (5 зірок), то одномісне розселення обійдеться в $1.439, двомісне - у $967 за тиждень. Якщо піти прямим шляхом, то вартість буде нижчою - $1.099 і $847 відповідно. Начебто небагато - а все-таки економія. Щоправда, її майже повністю «з'їдають» авіаквитки. Але й тут зневірятися не варто. В інтернеті ми знайшли одразу кілька грецьких сайтів, які пропонують великі знижки (30-50%), якщо готель бронювати за їхньої участі. На думку експертів, така щедрість - результат того, що подібні фірми працюють виключно у всесвітній павутині, солідно економлячи на утриманні численних офісів і штату.
Вперше про - м'яко кажучи - жадібність турфірм я замислилася в травні цього року. Великі канікули, які випали нам у зв'язку із затяжним процесом солідарності трудящих, дозволили вирватися на відпочинок. Мій вибір припав на індійську провінцію Гоа. Яке ж було моє здивування, коли за тур, зазвичай пропонований за $900, з мене попросили $1.500. Величезну різницю пояснили тим, що у святкові дні ціни місцевих операторів значно зростають. Не переконали: адже 1 Травня з розмахом святкують лише в колишньому Союзі, а наші туристи на Гоа погоди не роблять, оскільки становлять менше 3% турпотоку.
Уже на місці з'ясувалося, що перша половина травня до того ж припадає на самий кінець сезону, коли більшість готелів заповнена щонайбільше на 30%. А це, як відомо, також не стимулює спекуляцію на попиті. Наприклад, у моєму готелі доба обходилася в $30. Отже, 10-денне перебування обійшлося б у $300. Навіть якщо додати вартість квитка, то на $1.500 ніяк не тягне.