Сьогодні в Росії за законно оформленими дозволами працює 350 тис. іноземців. Насправді ж ця цифра значно вища - за приблизними підрахунками, у країні нелегально працює від 3,5 до 5 млн громадян інших країн. Оформити іноземця на роботу легально, незалежно від того, з далекого зарубіжжя він чи ближнього, досить накладно: з роботодавця візьмуть мито 3 тис. руб., а з самого працівника - 1 тис. руб. При цьому за останній рік, як кажуть у кадрових відділах підприємств, де перебувають на обліку іноземці, строк оформлення затягувався іноді на кілька місяців. Це було пов'язано з реформуванням Федеральної служби з праці та зайнятості в рамках загальної адміністративної реформи.
Щоправда, тепер «Роструд» готовий повернутися до мігрантів обличчям і серед інших відомств ініціював підготовку змін до законодавства про мігрантів. Як пояснив Георгій Гаденко на круглому столі з проблем трудової міграції, організованому візовою робочою групою та комітетом трудових ресурсів Асоціації європейського бізнесу в Росії, поправки до закону «Про правове становище іноземних громадян у РФ», що перебувають на міжвідомчому узгодженні перед внесенням до Думи, збільшать строк дії дозвільних документів, які отримують трудові мігранти. Сьогодні дозвіл видається строком до одного року, а для його продовження людині потрібно виїхати з країни, а потім в'їхати та оформити новий. За новими правилами, якщо вони будуть схвалені законодавцями, дозвіл видаватиметься на три роки з можливістю його продовження ще на рік. Тобто строк безперервного проживання іноземців збільшиться до чотирьох років. Щоправда, щороку доведеться заново платити і держмито, яке, ймовірно, також збільшиться. Крім цього, за словами Георгія Гаденка, для розгляду підготовлено документ, який жорсткіше регламентує порядок видачі іноземцям трудової дозвільної документації, аби місцеві адміністрації не пускали їх у «неофіційні поневіряння».
З подання Федеральної служби з праці та зайнятості може бути нарешті вирішена проблема, що зіпсувала чимало крові жителям колишнього Радянського Союзу, які нині опинилися на території суміжних держав. «Не виключено, що для громадян СНД, які залучаються до роботи на території Росії, будуть введені спрощеніші правила, ніж для інших іноземців», - сказав Георгій Гаденко. У рамках цих спрощених правил на ще пільговіший порядок оформлення в перспективі можуть розраховувати громадяни країн Єдиного економічного простору. Тим самим максимально спроститься оформлення трудових дозволів для приїжджих з України та з Казахстану (білоруси вже й сьогодні працюють у Росії за спільними з росіянами правилами). Зараз це питання Росія узгоджує з країнами, що входять до ЄЕП.
З іншого боку, проблема надтрудомісткого оформлення іноземців на роботу аж ніяк не зводиться, як прийнято вважати, лише до так званих гастарбайтерів, які працюють на будівництвах і ринках. Великі проблеми відчувають і представники великих іноземних фірм, і цілком законослухняні іноземні підприємці, які приїжджають відкрити бізнес. Наприклад, якщо іноземець виступає в Росії засновником бізнесу, але одночасно хоче бути і генеральним директором свого підприємства, то він не може підписати сам собі документи для отримання дозволу на роботу як співробітник своєї фірми. Так само як і документи на продовження візи. Тому оформлюється ділова віза, потім доводиться організовувати бізнес, виїжджати додому і повертатися назад за робочою візою.
Складнощі виникають і у представників іноземних фірм, які мають відділення в різних регіонах. Наприклад, коли великий автоконцерн тримає в Москві дилерський і сервісний центр, його співробітник-іноземець не може виїхати у свій же регіональний сервіс-центр більш ніж на три дні, якщо фірма не оформила дозвіл на роботу співробітника в іншому регіоні та візову реєстрацію.
Якщо підготовлені поправки набудуть чинності, життя добропорядних іноземців у Росії трохи полегшиться. Без дозвільних документів влаштуватися на роботу в Росії зможуть співробітники акредитованих в установленому порядку іноземних представництв у кількості не більше п'яти осіб, диктори радіо, учасники та організатори міжнародних виставок. Однак на цьому лояльність «Роструда» до білих комірців, схоже, закінчується. Якщо сьогодні як роботодавець, що залучає іноземну працю, може бути будь-яка іноземна юридична особа, то згідно з підготовленими поправками наймати на території Росії іноземних працівників зможуть лише офіційно зареєстровані представництва та філії.
Необхідною умовою при отриманні дозволу на роботу абсолютно для всіх іноземців надалі залишиться також і документ, що підтверджує відсутність у потенційного працівника ВІЛ та інших інфекцій (їх перелік встановлюється урядом). Ситуація не безспірна з погляду загальнолюдських норм моралі та світової практики. «Мусимо ж ми намагатися зберегти здоров'я наших громадян хоч якимось чином», - пояснив представник управління організації візової та реєстраційної роботи Федеральної міграційної служби Микола Бичков.