Увійшов у сезон один із головних героїв і таких самих головних невдах травневого чемпіонату світу з хокею (збірна Росії здорово розпочала турнір, але потім безславно його провалила, а Ілля, на загальну думку, був причетний і до того, і до іншого) дуже бадьоро. Почав забивати й віддавати передачі з такою швидкістю, що одержимі хокейною статистикою північноамериканці миттєво вирахували: Ковальчук іде з випередженням рекорду знаменитого Вейна Грецкі - найкращого нападника НХЛ усіх часів і народів. Щоправда, для того щоб побити рекорд Великого, слід було не зменшувати обертів протягом щонайменше вісімдесяти матчів регулярного чемпіонату. Самі розумієте - зробити таке під силу лише найнеординарнішим особистостям.
Але вихованець московського «Спартака» тривалий час лише посміювався над недоброзичливцями. Він став найкращим гравцем в НХЛ за підсумками одного тижня, потім - іншого, а згодом був визнаний найкращим за підсумками місяця. Не переставала захоплюватися молодим співвітчизником і російська преса, яка на всі лади розхвалювала Іллю, котрому доводилося нести подвійну відповідальність як одному з лідерів «Атланти»: другий - канадський герой ЧС-2003 Дені Гітлі - потрапив в автокатастрофу і перебуває на лікарняному.
Від старту сезону минуло трохи більше місяця. Ковальчук хоч і поступився першим місцем у списку найкращих бомбардирів, усе ж посідає дуже високе місце, ділячи третє і четверте місця в рейтингу зі словаком Зігмундом Палффі та поступаючись лише Алексу Тангуею і Роберту Лангу трьома та одним очком відповідно.
А в списку найкращих снайперів Ковальчук - явний лідер, на рахунку якого 13 шайб у 19 матчах. Найближчі переслідувачі - Мілан Хейдук, Білл Герін і Маріуш Черкавскі - закинули на дві менше.
Сьогодні Ілля ототожнюється з майбутнім російського хокею. Ковальчук вважається однією з перших ластівок нової хвилі, а його не менш успішними послідовниками в Росії схильні вважати Миколу Жердєва (до речі, екс-киянина) та Олександра Овечкіна.
Але зараз у наших шанувальників найшвидшої у світі гри є й інші кумири - нев'янучий Олександр Могильний, який знову забиває за «Торонто», Олексій Яшин, Сергій Федоров і В'ячеслав Козлов, які є ключовими гравцями у своїх командах - «Айлендерс», «Анахайм» і «Атланта». Добре розпочали нинішній сезон вихованець українського хокею, уродженець Литви Дайнюс Зубрус, а також росіяни Олег Кваша і Павло Дацюк, знову нагадав про себе один із найталановитіших тинейджерів середини 90-х Сергій Самсонов. Не зменшують обертів і продовжують активно допомагати своїм партнерам по атаці захисники Сергій Гончар (найкращий бомбардир серед захисників НХЛ), Сергій Зубов і Сандис Озоліньш. Надійні у воротах Микола Хабібулін і Євген Набоков.
Словом, наш хокей і на всесвітній виставці талантів, якою є НХЛ, не перебуває на задвірках. Але починає непокоїти одне «але». Потенціал наших легіонерів, безперечно, величезний, однак не безмежний. Практично кожен десятий хокеїст Ліги - виходець із республік колишнього СРСР, і ця кількість щороку поповнюється новими кадрами. Але чи якісна заміна? Чи стануть новими Федоровими, Могильними, Буре, Яшиними, Гончарами, Зубовими, Фетисовими і Ларионовими новоприбуді - наприклад, Павло Воробйов, Сергій Зінов'єв, Максим Кондратьєв чи Костянтин Кольцов? Якщо спиратися на приклад Ковальчука, думається, що стануть. Якщо ж брати за основу десятки наших хлопців, які так і не закріпилися в НХЛ, виникають великі сумніви.