Купюра в 500 євро повільно йде в історію
Як повідомляє «Русская Германия», нові 5, 10 та 20 євро вже в обігу, купюри номіналом 50, 100 та 200 євро за вказаний час також мають пережити оновлення дизайну та стати більш захищеними від підробок. Відмова від друку нових купюр зовсім не означає заборони на ходіння старих: банкнота в 500 євро залишиться законним платіжним засобом на території всієї Єврозони – як мінімум протягом усього існування валюти євро. Термін обміну «п'ятисоток» не буде обмежений: і в 2025 році центральні банки 19 на сьогодні держав Єврозони обмінюватимуть їх без ліміту.
Таким чином, у житті звичайного законослухняного громадянина рішення ЄЦБ практично нічого не змінює: більшість жителів Європи практично ніколи не тримали в руках найбільшу купюру єврозони, а в Іспанії їй взагалі дали прізвисько «бен Ладен», натякаючи на те, що її, як і покійного лідера «Аль-Каїди», ніхто ніколи не бачив.
Раніше відповідна комісія ЄЦБ (так званий Комітет з банкнот, Banknote Committee) оцінила вартість відмови від 500-єврової купюри не менше ніж у 500 мільйонів євро – залежно від того, з якою швидкістю вона має піти в історію. Прийняте тепер рішення про поступове та розраховане на тривалий термін вилучення найбільшої купюри з обігу позбавляє банкірів терміновості та, ймовірно, таких значних витрат.
Сама ідея відмови від найбільшої купюри досі залишається спірною. Президент Центрального банку Маріо Драгі (Mario Draghi) відстоює точку зору, згідно з якою її використовують у першу чергу зловмисники: це зручний інструмент для відмивання грошей, ухилення від сплати податків, фінансування нелегальних угод і тероризму. Експерти Центрального банку ФРН не згодні з таким поглядом, але будуть змушені підкоритися рішенню вищої структури. Різні дослідження на цю тему в основному застаріли та не охоплюють усі аспекти обігу готівкових грошей.
Основний аргумент противників ходіння готівки серйозного номіналу: такі банкноти, як і будь-яка готівка, не залишають слідів, і тому купюри великого номіналу надзвичайно зручні при вчиненні нелегальних угод. Багато економістів, у свою чергу, вважають, що європейським контрольним органам загалом замало відомо про способи взаєморозрахунків організованої злочинності, щоб робити такі поспішні висновки, як необхідність відмови від великих купюр.
За даними Міжнародного валютного фонду, обсяг кримінальних операцій, що фінансуються готівкою, з 1996 по 2009 рік збільшився на 80% і досягає двох трильйонів доларів США, становлячи від двох до п'яти відсотків світового внутрішнього валового продукту. 2,2% цих угод припадають на Німеччину, яка займає 20-е місце у списку світових лідерів нелегального обігу готівки – між Швейцарією та Багамськими Островами.
Лідерами цього сумнівного хіт-параду є Сполучені Штати Америки (18,9%), що випереджають у першій трійці Кайманові Острови та Росію. Серед членів єврозони в «чорному списку» МВФ першість має Італія, на яку припадають 3,7% світового нелегального обігу готівки.
У Німеччині питання про відмову від 500-єврової купюри сприймається особливо болісно: на відміну від багатьох країн, в основному північноєвропейських сусідів, у країні система оплати пластиковими картками не досягла повсюдного поширення, і вільне ходіння готівки більшістю населення сприймається як один із проявів свободи та незалежності від всіляких наглядових органів. У ФРН широко ведеться дискусія про те, чи не є відмова від «п'ятисотки» першою ластівкою поступового переходу на безготівковий розрахунок. Європейський Центральний банк намагається заспокоїти і жителів Німеччини, і всіх інших скептиків: «Той, хто вважає, що єврозона відмовиться від готівки, помиляється», – обіцяє член ради директорів ЄЦБ Ів Мерш (Yves Mersch).
Однак тими, для кого готівка символізує не лише купівельну спроможність, а й надруковану банком свободу, слова чиновників сприймаються як сигнал до дії. Німецькі банкіри очікують, що громадяни почнуть шукати різні способи, щоб позбутися великих купюр.
«Фатально, якщо відмова від 500-єврової купюри та дискусія про введення верхньої межі обігу готівки створять враження, що єврозона робить кроки для обмеження обігу готівкових коштів, – наголошує голова правління Федерального Центрального банку Єнс Вайдман (Jens Weidmann). – Ми хочемо надати громадянам можливість платити так, як їм хочеться».