Всього, за його словами, над програмою працюють 60 суб'єктів. Але проект з переселення співвітчизників виявився вкрай непопулярним у потенційних поверненців. З 2 грудня 2006 року - дати відкриття проекту на з'їзді співвітчизників у Петербурзі, – повернулися лише 26 учасників програми. Ще 74 отримали відповідні свідоцтва.
«Більшість зацікавилася пропозицією Калінінградської області. До Липецької області переїде двоє учасників програми з сім'ями. Ще близько 3 тис. осіб заповнили анкети на переселення», - повідомила заступник начальника управління у справах співвітчизників ФМС Наталя Молчанова. Вона не приховує, що темпи переселення явно відстають від намічених. Проблема, за її словами, у негнучкості федеральної програми та небажанні деяких суб'єктів у ній брати участь.
«За указом президента всі регіони зобов'язані запропонувати уряду власні програми переселення співвітчизників. За умовами кожен із 87 регіонів повинен увійти до однієї з груп - А, Б та В. Залежно від економічного та географічного положення розподілялися суми дотацій. Деякі райони, скориставшись тим, що не можуть бути віднесені до жодної з груп, написали відмову», - обурилася Молчанова. Серед таких несвідомих: Чечня, Інгушетія, Дагестан, Чувашія, Комі, Калмикія, Тува, Удмуртія та ін. Вони послалися на високе міграційне навантаження.
А от Москва та Петербург повели себе більш дисципліновано, але своєрідно. Ще в середині січня ФМС отримала листи від влади цих міст з пропозиціями щодо реалізації програми. «У Москві на один квадратний кілометр проживає 13 тис. осіб, працевлаштованість сягає 100%. Тому ми пропонуємо свою допомогу прикордонним регіонам. Наприклад, Тверській, Калузькій, Тамбовській та Липецькій областям. Ми могли б давати гарантії інвесторам, які працюють там із співвітчизниками. Москва - порт п'яти морів і головний транспортний вузол країни. Тому ми готові забезпечити транзит співгромадянам через своє місто», - заявив кореспонденту начальник управління організації трудового обміну комітету міжрегіональних зв'язків та національної політики Москви Євген Чернецов.
ФМС не оцінила широкий жест столичної влади. За словами Наталі Молчанової, цей план не підходить під критерії типової програми, тому його відправили на доопрацювання. Вона повідомила, що не тільки Москва запропонувала альтернативні форми реалізації програми. Наприклад, Новосибірськ радий співвітчизникам, але тільки студентам, а така розбірливість теж не передбачена проектом. Реакція суб'єктів змушує ФМС задуматися про те, щоб запропонувати уряду скоригувати програму з переселення співвітчизників так, щоб зацікавити регіональну владу.
Голова «Форуму переселенських організацій» Лідія Графова заявила, що успіх всієї переселенської політики тепер значною мірою залежить від позиції Москви та Санкт-Петербурга - чи відкриють вони двері співвітчизникам. «Завдяки високим столичним зарплатам переселенці зможуть придбати житло, використовуючи іпотеку. В інших регіонах вони, на жаль, це зробити не в змозі», - зазначила вона.