Щоб отримати водійські права, треба вивчити та скласти правила. Після цього ви отримуєте так званий permit: з цим документом ви маєте право керувати автомобілем, у якому сидить інша людина, що має права – інструктор, друг або член сім'ї. Позаймавшись з інструктором, можна складати іспит з практичного водіння, але для того, щоб бути допущеним до цього іспиту, ви обов'язково повинні прослухати лекцію з безпеки руху та отримати відповідну папірець. Потім ви складаєте іспит з практичного водіння і, якщо складете, одразу ж отримуєте права, які називають «ліцензія». Точніше, «корочку» з фотографією надсилають поштою протягом місяця, а в день іспиту вам видається тимчасовий дозвіл.
На іспиті потрібно проїхати за контрольним маршрутом та виконати кілька вправ. Одна з них – розвороти, схожі на те, що здають і в нашій країні, а інша, чисто американська, називається «паралельне паркування». Стоїть автомобіль біля тротуару, треба під'їхати до нього близько та стати на одному з ним рівні, паралельно, але в наступному ряду від тротуару, а потім заднім ходом заїхати за нього та стати безпосередньо за ним біля тротуару. Звідки взялася ця вправа в Америці – зрозуміло: буття визначає.
Американське ДАІ, Motor-Vehicle, видає не лише водійські права (ліцензію) та permit, воно ще може видати документ, який називається «неводійська ліцензія». Це документ, який жодних прав, пов'язаних із водінням автомобіля, не дає – просто посвідчення особи. Паспорт американцю мати необов'язково, якщо він не їздить за кордон, а неводійська ліцензія і є посвідченням особи, яке людині буває потрібне в житті. При отриманні permit або неводійської ліцензії треба заповнити анкету. Якщо потрібна лише неводійська ліцензія, то ти нічого не складаєш, а просто пред'являєш потрібні документи, і тебе фотографують. Якщо ж ти отримуєш permit, то неводійська ліцензія не потрібна, тому що permit – це теж посвідчення особи.
Взагалі, паспорт в Америці ніхто постійно з собою не носить. Якщо він є, то лежить вдома, а носять з собою (возять з собою) права – мало чи попросять. Наприклад, якщо людина купує спиртний напій, то в нього можуть попросити ID. Ну навіщо паспорт для цього з собою тягати? Крім того, права та неводійську ліцензію може отримати й негромадянин США. ID – від слова ідентифікація, те, що ідентифікує людину, тобто, в ньому є ім'я, прізвище та фотографія. Слово «ай ди» так і вживають – у сенсі «а документики ваші пред'явіть...». До речі, в штаті Нью-Джерсі водіям, які більше чотирьох років мають права цього штату, видаються нові права без фотографії.
У штаті Нью-Йорк для того, щоб отримати будь-який із цих трьох документів – permit, водійське або неводійське посвідчення – потрібно ще набрати 6 очок – те, що називається points. Ці очки можна отримати за наявності інших документів, причому різні документи дають різну кількість очок. Наприклад, паспорт американського громадянина дає одразу 6 очок. Паспорт іноземної держави з візою постійного проживання або з білою карткою, яку отримують люди, що мають статус біженця, дає три очки. У всіх, хто має право на роботу в Америці, є так звана картка social security. Фотографії на ній немає, тому вона посвідченням особи не є, але цей документ має номер, і вона дає 2 очки. Якщо ви приїхали за робочою візою, то у вас є іноземний паспорт та картка social security, тобто 5 очок, отже, одного очка не вистачає для того, щоб отримати потрібне посвідчення.
Ще є величезна кількість різних документів, які дають різну кількість очок. Наприклад, водійські права іншого штату. Або рахунок за телефон, за газ та електрику, які приходять на вашу постійну адресу, дає одне очко. У деяких організаціях співробітникам видають посвідчення, це теж може дати одне або два очка. Наші водійські права в сенсі очок у штаті Нью-Йорк не дають нічого. Зате людина, яка приїхала з українськими правами, може протягом півроку керувати автомобілем, але тільки якщо у неї віза не постійно проживаючого, а гостьова, бізнес-віза або робоча віза.
У Нью-Джерсі порядки інші. По-перше, там не потрібно набирати шість очок – достатньо пред'явити документ, що доводить легальність проживання в США. Крім того, там можна перекласти в спеціальній конторі свої права на англійську мову, прийти в ДАІ з перекладом, і якщо ДАІ визнає це бюро перекладів і якщо ваші права були видані не менше, ніж за рік до цього, достатньо скласти правила дорожнього руху, щоб отримати права штату. Причому, правила дорожнього руху потрібно складати і при обміні водійських прав одного штату на права іншого – принаймні, це вимагається в штатах Нью-Йорк та Нью-Джерсі. Тому що правила в різних штатах дещо відрізняються. Можна, звісно, переїхавши в інший штат, права не міняти, але довго так не протягнеш – з правами іншого штату не зможеш ні машину перереєструвати, ні страховку поновити (це необхідно робити раз на рік). А на незастрахованій машині жодного метра не можна проїхати – грубіше порушення. Більше того, її навіть не скрізь можна поставити – тільки на власній ділянці, а на вулиці чи громадській землі – не можна. Сенс: а раптом її хтось зачепить?
Взагалі, у штаті Нью-Йорк багато законів жорсткіші, ніж в інших штатах. Там багато емігрантів та людей на велфері. Основна маса тих, хто живе на допомогу – це не євреї з колишнього Радянського Союзу, як іноді пишуть, а мексиканці та афроамериканці, багато з них не працюють і створюють занепокоєння для поліції. Звідси й суворість законів.
Порушників в Америці теж вистачає. У «Посібнику водія» так і написано, що під час руху водій повинен виходити з того, що весь час навколо нього будуть порушувати, і бути готовим до цього. Коли людина вчиться, вона на кожному занятті бачить таких порушників. Часто, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не пропускають. Втім, я, можливо, їхала повільніше, ніж вони звикли. На червоне світло, звісно, не їде ніхто, це серйозне порушення.
До речі, про social security. Коли людина влаштовується на роботу, у неї питають цей номер, коли вона відкриває рахунок у банку, у неї питають цей номер, коли вона хоче отримати водійські права, питають цей номер. Існує база даних, де на кожного заводиться запис з його ім'ям та номером його картки social security, і все, що відбувається з цією людиною в плані її доходів, там фіксується. За цим номером державні органи можуть дізнатися, яке в цієї людини матеріальне становище. Принаймні, громадяни у звичайному житті виходять з того, що дані про їхні доходи, отримані з пред'явленням номера social security (офіційні зарплати та банківські операції), держслужбам відомі. Або, наприклад, адміністрації університету – коли йдеш вчитися, ти повинен повідомити, скільки у тебе грошей, якщо просиш встановити часткову оплату. Сенс – якщо ти просиш суспільство тобі допомогти, ти повинен бути відкритим для суспільства.
А ось історія про те, як одну мою знайому майже заарештували. Справа була в штаті Нью-Джерсі. Вона – ще не дуже досвідчений водій – їхала в темряві в надзвичайно сильний дощ по дорозі з односмуговим рухом і не одразу помітила, що ззаду її наздогнала поліцейська машина з сиреною та мигалкою, якій належить поступитися дорогою. З огляду на сильний дощ та загальну розгубленість, водійка забула, що за правилами поступатися дорогою потрібно такій машині в усіх випадках, незалежно від того, з якого боку вона наближається. Вона чомусь вирішила, що поступатися потрібно, лише якщо така машина рухається назустріч. Коп, мабуть, розлютився – як, хтось сміє не поступатися дорогою поліцейському! Або вирішив, що це мафіозі страшної крутості. Він викликав підмогу, на найближчому перехресті її оточило чотири поліцейські машини. Тут вона вже перелякалася, зупинилася. Вона, правда, каже, що без прямого насильства, але її витягли з-за керма, витягли ключі із запалювання, почали з'ясовувати, в чому справа. Потім трохи заспокоїлися, дали їй стандартний бланк із зазначенням, які порушення вона зробила, та приписом з'явитися такого-то числа в місцевий суд, який їй призначить покарання. За ті два порушення («непоступання дорогою поліцейському автомобілю» та «необережне водіння»), які їй вписали, належить $154 штрафу та чотири штрафних бали. Це погано: якщо у водія є штрафні бали, то наступного року страхова фірма збільшує плату за страховку, оскільки вважає, що водій, який отримує штрафні бали, – це необережний водій. Крім того, за законами штату Нью-Джерсі новачкові не можна мати більше чотирьох штрафних балів – ще одне порушення, і можуть забрати права.
Тому до суду бажано йти з адвокатом, який буде там махати крилами та захищати жертву сильної зливи. До суду з'явиться і поліцейський, який наклав штраф. І він повинен довести судді, що оштрафував правильно (такий порядок – жодних штрафів на дорогах: розподіл влади!). «Необережне водіння» адвокат відстояв, а «непоступання дорогою» залишилось, тож два бали суд призначив. А поліцейським, який її оштрафував, виявилася дама.
В Америці за багато видів порушень належать штрафні бали. Наприклад, у штаті Нью-Джерсі за перевищення швидкості на 30 миль на годину або за об'їзд шкільного автобуса, що зупинився для посадки пасажирів, належить п'ять штрафних балів. А за перевищення швидкості до 15 миль на годину, за необережне водіння або неправильний поворот – два бали. Якщо людина за два роки набрала 15 і більше балів, у неї на певний період відбирають права, при 12 надсилають попередження. Якщо ж людина протягом року не мала жодного порушення, три бали знімається.
Дороги в Америці, за словами тих, хто бував у Європі, гірші, ніж, наприклад, у Німеччині. Дійсно, десь у закутках, у промислових зонах трапляються зовсім розбиті дороги. А є дуже хороші швидкісні траси (highway). Як правило, вони платні. Оплачується зазвичай і проїзд по великому мосту. Місце оплати за проїзд по такій дорозі називається toll (дослівний переклад «мито»). Оплата на різних дорогах проводиться по-різному. Наприклад, на «магістральних» дорогах (turnpike) водій при в'їзді бере квиток, на якому написано, де він в'їхав, а при виїзді він пред'являє цей квиток і платить відповідну суму. На інших дорогах платять фіксовану суму, проїжджаючи через певні місця. Способи оплати теж різняться. Можна платити готівкою людині, яка сидить у спеціальній кабінці, на деяких дорогах можна кидати дріб'язок у корзину. Є ще така зручна річ, яка називається EZPass («ізіпас», тобто «легкий проїзд»). Це – передоплата. На лобовому склі автомобіля кріпиться датчик. Коли людина платить відповідній організації деяку суму (заплатити можна чеком, через Інтернет або, за вашою вказівкою, сума буде автоматично зніматися з кредитної картки), цей пристрій «заряджається». При проїзді через toll спеціальна апаратура розпізнає цей пристрій і знімає вартість проїзду. EZPass зручний з двох причин – по-перше, іноді при такому способі оплати вартість нижча, а крім того, на цих смугах завжди менша черга – не всі люблять передоплату.
Спочатку я їздила з наклейкою «beginner driver» («водій-початківець», хоча правильніше було б написати «new driver») на передньому та задньому склі – це самодіяльність. Місяці через два один поліцейський сказав мені, що, взагалі-то, це недобре – зменшує огляд. Ну, я й зняла. А одного разу на пляжі у своїй машині на задньому сидінні я переодягалася – кабінки на тому пляжі не було – поліцейський підійшов і поцікавився, чи не збираюся я вести машину, сидячи на задньому сидінні.