1. БАРСЕЛОНА
Міський порт Барселони – найстаріший у Середземномор'ї, йому понад 2000 років. Саме сюди повернувся з плавання Христофор Колумб: на його честь наприкінці XIX століття на бульварі Рамбла – найвідомішій вулиці міста – встановили монумент заввишки 60 м.
Готичний квартал в історичному плані знаходиться, мабуть, на заслуженому першому місці. Тут збереглося безліч середньовічних споруд, включаючи найкрасивіші собори Святого Хреста і Святої Євлалії та базиліку Ла-Мерсе. Бродити вузькими вуличками кварталу можна годинами.
Якщо захочете піднятися на гору Тібідабо – найвищу точку Барселони, понад 500 м над рівнем моря, – зробити це можна на фунікулері, якому вже більше ста років. Вам відкриється вид на місто з висоти пташиного польоту.
2. ДУБАЙ
Ще в 50-ті роки минулого століття тут не було телефонного зв'язку, а перше швидкісне шосе збудували в 1963 році. У 1979 році з'явився Всесвітній торговий центр Дубая, 39-поверховий і 149-метровий, – тоді найвища будівля на Близькому Сході.
Бурхливе економічне зростання зумовлене зрослими після війни в Перській затоці цінами на нафту. Але у випадку з дубайським дивом говорити лише про одне використання природних ресурсів не доводиться. Нафта є і в інших точках планети. А вражаючі уяву споруди, порівняні за розмахом лише зі знаменитими будівництвами минулого, є тільки в Дубаї.
Перша з дивовижних споруд – штучний архіпелаг Пальма Джумейра, який збудували прямо посеред океану, насипавши у воду мільйони тонн піску та каміння.
Острів зробили у формі пальми – найшанованішого в цих краях дерева. Розкішні будинки займають кожен вільний метр на 16 листках «пальми». І хоча щільність забудови велика, квартир дешевше $1,5 млн не знайти.
3. ФІРА, ОСТРІВ САНТОРІНІ
Санторіні (Фіра, Фера) – один з найкрасивіших грецьких островів в Егейському морі, популярне туристичне місце. Офіційна назва – Тіра.
Сучасна форма півмісяця утворилася після виверження вулкана, під час якого все населення Тіри загинуло, а на сусідньому Криті, до якого всього лише трохи більше сотні кілометрів, гігантською хвилею знищило мінойську цивілізацію.
Поселення, що існували тут до XV століття до н.е. (дати катастрофічного виверження вулкана), багато дослідників, серед яких знаменитий Жак-Ів Кусто, вважають тією самою Атлантидою.
Сьогодні Санторіні притягує безліч людей творчих професій. На Санторіні найкрасивіші заходи сонця.
А ще в місті немає жодної машини: за постачання магазинів, перевезення багажу, вивезення сміття відповідальні місцеві віслючки.
4. ГОНКОНГ
Хмарочоси, яких тут більше, ніж у Нью-Йорку, гармонійно співіснують з «антикваріатом»: вулицями їздять вузькі двоповерхові трамваї (даблдекери), що збереглися з 1950-х років. Загалом, громадський транспорт у Гонконзі дуже добре розвинений, при цьому пробок практично не буває.
Є надземні пішохідні переходи та цілі системи сходів та ескалаторів просто неба. По одній з таких сходів на острові Лантау можна піднятися на вершину пагорба, де встановлена 34-метрова статуя Будди – головна місцева пам'ятка. До 2000-х років вона була найбільшим бронзовим зображенням Будди у світі.
Всі споруди в Гонконзі зводять за законами та принципами феншуй: новий проект аналізують на предмет відповідності «канонам вітру та води».
Так, фасади багатьох будинків облицьовані дзеркалами, щоб не дозволяти злим духам проникати всередину. Кути будівель скошені або закруглені: це символ дружелюбності, а також захист від негативного впливу.
5. ПАРИЖ
Площі, вулиці, набережні, бульвари і, звісно ж, божественна Сена – в цій системі координат по-іншому тече час і відчувається простір. Ледве чи не кожен будинок в історичній частині Парижа – це шедевр архітектури зі своєю неповторною історією.
Ейфелева вежа, яка сьогодні є одним з головних символів Франції, спочатку зводилася як тимчасова конструкція. Її збудували в 1889 році до всесвітньої виставки та на честь столітньої річниці Великої французької революції. Вежа мала простояти 20 років, але завдяки популярності, яку вона набула, було вирішено її залишити.
Всі 300 м Ейфелевої вежі обожнюють одні і люто ненавидять інші. Але факт залишається фактом: ледве чи не кожен другий турист, який відвідує Париж, їде сюди в першу чергу за тим, щоб сфотографуватися на її тлі.
У 125-річної знаменитості немає відбою від шанувальників: з моменту побудови легендарної вежі відвідало 200 млн осіб.
6. ПРАГА
Прага ідеально підходить для довгих піших прогулянок. Досліджуючи старовинні квартали, заходячи до знаменитих празьких трактирів, ви торкаєтеся живої кам'яної літописі міста. На горбистому правому березі красуні Влтави розташована головна пам'ятка чеської столиці – Празький Град.
Два береги Влтави з'єднані безліччю переходів. Але найзнаменитіший і мальовничий з них – пішохідний Карлів міст.
Найвужча вуличка Праги має ширину всього 70 см. По суті, це невеликий прохід між двома рядами будівель, що спускається до річки.
Тим не менш, тут встановлений спеціальний світлофор, щоб туристи, які облюбували це місце, могли розминутися в такому тісному просторі.
7. СИДНЕЙ
Сідней заснували в XVII столітті англійці: десятки кораблів із сотнями ув'язнених прибули до австралійських берегів, але жити тут було ніде ні правопорушникам, ні наглядачам. Місто належало збудувати з нуля. До 1820 року приблизно 40% мешканців Сіднея становили каторжники. Але ситуація докорінно змінилася в 50-ті роки XIX століття: тут знайшли золото, і в Австралію спрямувалися золотошукачі.
Сьогодні Сідней – одне з найбагатонаціональніших мегаполісів світу. Символи міста – Сіднейський оперний театр та міст Гарбор-Брідж. Архітектор театру – данець Йорн Утзон, запропонований ним проект став переможцем конкурсу. Театр, що стоїть на березі бухти, порівнюють з вітрилами корабля. Однак в архітектора такого образу і в думках не було: за визнанням автора, на проект його надихнули часточки апельсина.
Міст через затоку Порт-Джексон – один з найбільших у світі сталевих аркових мостів. Починаючи з 1996 року тут проходять найкрасивіші піротехнічні шоу, на які щоразу збирається багатомільйонна аудиторія – і це без урахування теле- та інтернет-переглядів, кількість яких перевалює за мільярд.
8. РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРО
В історичному центрі міста збереглися будівлі з тих часів, коли Ріо-де-Жанейро володіли португальці. Порт на узбережжі океану був заснований португальськими мореплавцями в XVI столітті. З тих пір Імператорський палац, кафедральний собор, численні церкви та монастирі чудово уживаються з сучасними пам'ятками.
Звісно, візитна картка Ріо-де-Жанейро – гігантська статуя Христа-Спасителя, що простягнув руки над містом. Скульптура величезна: висота дорівнює розмаху рук Христа – 30 м, плюс п'єдестал – 8 м, загальна вага – 1145 т. В руках монумента прокладено 20-метровий тунель – оглядовий майданчик. Будівництво пам'ятника розпочалося в 1922 році і тривало дев'ять років.
У Ріо багато кримінальних бідних районів – фавел, де без потреби краще не з'являтися. Навіть поліцейські вважають за краще об'їжджати фавели. Більше того, в нічні години – з десятої вечора до п'ятої ранку – автолюбителі можуть законно проїжджати на червоне світло: цей захід покликаний зменшити ризик пограбування під час вимушеної зупинки.
9. САН-ФРАНЦИСКО
Вважається, що поетичну назву місту дав військовий топограф Джон Фрімонт, який побачив схожість зі стамбульською бухтою Золотий Ріг. Про будівництво мосту через протоку мріяли ще в XIX столітті, але тільки на початку XX століття з'явилися реальні технічні можливості для реалізації цієї ідеї. Інженер Йозеф Штраус запропонував перекинути підвісний міст з двома опорами довжиною більше 2,5 км.
У реальність задуму не повірили і відмовилися від будівництва. Пізніше сміливий проект оцінив президент Франклін Рузвельт, і 27 травня 1937 року о 6 годині ранку міст Золоті Ворота був відкритий. Перші 12 годин він належав лише пішоходам! Наступного дня за сигналом Рузвельта на міст в'їхали й автомобілі, і з тих пір життя в Сан-Франциско без нього немислиме.
Колір мосту – яскраво-оранжевий – був обраний Ірвінгом Морроу, першим архітектором-консультантом проекту.
Сьогодні міст обслуговує команда з 38 малярів, які стежать за станом акрилового шару та оперативно підфарбовують місця, що страждають від корозії.
10. САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
У Петербурзі повно старовинних споруд: від Обвідного каналу до Неви і від Олександро-Невської лаври до порту місто виглядає так само, як у 1917 році. Один із символів міста – Петропавлівська фортеця і собор на її території. На іншому березі Неви – Зимовий палац, побудований за проектом архітектора Растреллі. Наприкінці XVIII століття будівля була блідо-жовтою, а в середині XIX століття колір став більш насиченим, теракотовим.
Стрілка Василівського острова – діловий центр міста ще з петровських часів, тут же побудований університет і відкритий перший в Росії музей – Кунсткамера. У 1810 році на Стрілці з'явилися дві Ростральні колони, їх призначення було суто утилітарним: одна – маяк на Малій Неві, друга вказувала шлях у Велику Неву. Сьогодні вогні на Ростральних колонах запалюють лише в урочистих випадках.
Загалом, вам все і так відомо. Крім хіба того факту, що Олександрівська колона на Двірцевій площі (висотою 47,5 м і вагою 700 т) ніяк не закріплена і тримається на постаменті виключно під вагою своєї маси.