Внутрішній дворик будинку, в якому поселили біженців
Читайте початок статті:
ПОСЕЛЕННЯ ПІСЛЯ ТАБОРУ (частина 1)
Наступного дня у нас була запланована поїздка до Нойбранденбурга для постановки на облік у Bundesamt (федеральне відомство) та Sozialamt (соціальне відомство). Але вранці нам зателефонувала куратор і сказала, що через страйк залізничників у регіоні вони відвезуть нас самі. Близько 13:00 ми вже були в Bundesamt, де нам видали нові паспорти з новою пропискою та продовжили перебування до 30.11.2015 року.
Sozialamt знаходиться в сусідній будівлі, там ми отримали залишок (до кінця місяця) грошових коштів у вигляді чека по 128 євро на пару, також нам видали медичні поліси до 31.06.2015 (поліси видають раз на квартал). Чек ми без проблем обміняли в розташованій неподалік sparkasse і повернулися додому. Тепер у перший понеділок кожного місяця потрібно їздити в сусіднє місто за чеком (у відомості вказана сума 590 євро на пару) на наступний місяць.
З цього моменту ми, в загальному, надані самі собі, можемо вільно пересуватися по всій нашій області. І чекаємо друге інтерв'ю. Термінів очікування не знає ніхто – може бути і три місяці, і шість, і рік.
До речі, за деякими ознаками ми здогадалися, що наші куратори – це організація-посередник, яка взяла на себе функцію з розподілу біженців. І думаю, що не безкоштовно. Інформацію про цю службу можна знайти тут: www.cjd-waren.de
Нам належать соціальні пільги на продукти, які можна отримати в спеціальних благодійних пунктах видачі продовольства Tafel. У нашому містечку такого пункту не виявилося. Соціальні працівники обіцяли допомогти вирішити нам цю проблему, але понад два тижні результату ми не побачили. Тоді ми почали діяти самостійно і невдовзі дізналися, що один такий пункт знаходиться в містечку Робель (Robel), за 22 км від нас, а інший – у Нойштреліці (Neustrelitz), що від нас за 25 км.
Спочатку ми поїхали до Робеля. Перевіривши паспорти та взявши по 1,50 євро з людини, нам «насипали» два пакети продуктів. На фото праворуч – провіант, отриманий на 4 осіб. Наступного дня ми вирушили до Нойштреліца, де нас занесли до бази даних, видали талон, і через дві години ми знову отримали два пакети продуктів. До речі, тут з нас взяли по 1,50 євро з пари.
Можна жити! Короткий перелік продуктів виглядає так: зелень, ковбаса кількох сортів у вакуумній упаковці, консерви, трохи джему, заморожена піца (кілька), фрукти (банани, персики, абрикоси, виноград), печиво, шоколад і багато хлібобулочних виробів. Ех, шкода пиво та воду не дають – можна було б і в магазини не ходити!
Залишилося вирішити питання з отриманням рахунку в банку нашого міста, щоб не їздити за грошима 25 км. Допомогу будуть переказувати на рахунок, і гроші можна знімати в будь-якому банку Німеччини зі своєї картки. Ну, ось, мабуть, і все.
Додам, що відповідно до останніх поправок про біженців, прийнятих у Німеччині наприкінці минулого року, біженець має право на роботу після трьох місяців перебування в Німеччині. З єдиним обмеженням – якщо на місце претендента не претендуватиме громадянин Німеччини або житель ЄС. Після 15 місяців перебування в країні біженець отримує права на роботу як у претендента з ЄС.
Також дані поправки передбачають, що через три місяці перебування в країні біженець може отримати дозвіл на вільне пересування по всій території Німеччини. І ще, щодо вибору району проживання діють квоти, як нам пояснили – щоб не перенаселяти біженцями окремі регіони. Дозвіл на проживання в тому чи іншому регіоні можна отримати, тільки якщо у вас є дозвіл на роботу з даного регіону.
Владислав ЛІПІНСЬКИЙ.
Фото автора.