Згідно з підписаною між владою Канади та Манітоби угодою, провінція може відігравати більш активну роль у відборі іммігрантів. Відповідно до канадського імміграційного законодавства, статус номінанта (потрібної провінції людини) дає претенденту на канадське громадянство практично «зелену вулицю» при його оформленні до Канади за лінією незалежної імміграції. Тож для того, хто отримав статус провінційного номінанта, питання переїзду до Канади можна вважати практично вирішеним.
Відмінність такого імміграційного процесу від звичайного – його двоступеневість. Спочатку претендент має подати заяву до імміграційних органів провінції Манітоба та отримати статус номінанта провінції. Після цього можна подавати документи до Федеральної імміграційної служби Канади і бути практично впевненим у позитивному результаті справи.
Як відомо, основним критерієм відбору незалежних іммігрантів до Канади – чи то загальнофедеральна, чи квебекська програма – є професія. Поява окремої програми провінції Манітоба дає шанси тим, хто ніколи не зміг би в'їхати до Канади за лінією незалежної імміграції в рамках інших програм. Насамперед – людям, які не мають вищої освіти, але володіють спеціальностями, що користуються підвищеним попитом на ринку праці Манітоби.
На сьогодні імміграційною владою провінції розроблено два списки професій. Перший – пріоритетний: претендент, який має вказану в цьому списку професію, одразу отримує 15 балів. Другий список теж дає непогані шанси: тут за спеціальність можна отримати 10 балів.
Як зазначають фахівці, у цих списках нерідко фігурують професії, які вкрай рідко з'являються в загальнофедеральному та квебекському. А навіть якщо ці професії й з'являються в інших списках, то претендент навряд чи набере за ними необхідну кількість балів, щоб пройти за загальнофедеральною чи квебекською програмою.
До іммігрантів, які збираються переїхати до Канади за програмою провінції Манітоба, існує низка спеціальних вимог, які так само, як і в загальнофедеральній та квебекській програмі, зведені в систему бальної оцінки. З однією лише суттєвою різницею: заявник, який претендує на статус номінанта провінції Манітоба, має набрати всього 55 балів, а не 70, як «загальнофедерал». Крім того, суттєвими критеріями відбору є знання потенційним іммігрантом мови, вік, трудовий стаж та низка інших факторів.
Цікавий приклад наведено «Іноземцем». Потенційний іммігрант – людина із середньою технічною освітою, зварювальник за фахом, який добре володіє англійською мовою. Цього цілком достатньо, щоб стати номінантом провінції Манітоба. Водночас, щоб пройти за федеральною програмою, потрібно мати вищу освіту та відповідати ще цілій низці інших вимог.
З усього цього випливає, що завдяки імміграційній програмі провінції Манітоба дорога до Канади для людини, яка володіє спеціальністю, але не отримала інститутського диплома, залишається відкритою. Потрібно лише сподобатися Манітобі – канадській провінції, яку колись облюбували для себе переселенці із Західної України.
«Заграниця» №6, 1999 р.