Найближчими роками Варшава готова прийняти до 5 млн громадян сусідньої країни
Як пишуть «Нові вісті» з посиланням на видання «Фокус», статистика трудової міграції свідчить про велике переселення східних слов'ян. Якщо у 2014 році українці отримали 373 тисячі дозволів на роботу, то у 2015-му – вже 517 тисяч, а за 2016 рік на роботу до Польщі в'їхало 1,3 мігрантів. Однак Варшаві потрібно 5 млн!
• До речі, пошук роботи в Польщі найкраще починати завчасно, ще перебуваючи вдома. Для цього можна використовувати різноманітні інтернет-ресурси. Наприклад, на сайті https://www.eurabota.ua/poland/waiter-bartender реалізовано зручний пошук вільних вакансій у Польщі, актуальний на даний момент. Тут можуть знайти роботу фахівці різноманітного профілю, починаючи від офіціантів і закінчуючи робітниками будівельних спеціальностей.
Польський підприємець Ян, якому належить невеликий швейний цех під Жешувом, набирає швачок виключно з числа українок. «Я можу заплатити швачці максимум 1,2 тис. злотих на руки (276 євро), більше не виходить. Це менше, ніж офіційна мінімальна зарплата, тому змушений оформлювати людей на часткову зайнятість. Польки на таких умовах працювати не хочуть», – каже бізнесмен.
За його словами, ситуація погіршилася минулого року, коли уряд запровадив програму «500+» – виплату по 500 злотих на місяць на кожну дитину. «Місцевим жінкам, якщо врахувати оплату садка та проїзд до місця роботи, простіше сидіти вдома. Для українок же тисяча злотих і безкоштовне житло – нормальні умови. Коли закінчується віза, питають мене, чи сподобалося, як вони працювали, і чи візьму я їх наступного року», – пишається своєю кадровою політикою Ян.
І польська влада, і бізнес розуміють, що без українців їм не вижити. Річ у тім, що Польща зіткнулася з масовим відтоком робітників до держав «старої Європи»: за даними національної статистики, з моменту вступу до ЄС із країни з населенням 38 млн виїхали 2,4 млн осіб. Відтік триває й зараз, адже середня зарплата в Польщі (980 євро у 2016 році) у 3,2 раза менша за середню зарплату у Великій Британії.
Теоретично близько 9% поляків із 23 млн працездатних людей сидять без роботи. Але більше половини з них – це «професійні» безробітні, які нічого не робили понад 20 років. Крім того, польське населення старіє. За офіційними прогнозами, до 2060 року працездатне населення скоротиться з нинішніх 60% до 48%. На зростання народжуваності тут, як і в інших країнах Європи, сподіватися не доводиться.
За словами президента Союзу підприємців і роботодавців Польщі Цезарія Казьмірчака, 100 тисяч нових працівників з польським корінням, яких допоможе залучити новий закон «Про карту поляка», – це вкрай мало. Щоб Польща змогла зберегти темпи розвитку економіки, країні потрібно прийняти на постійне проживання 5 млн українців, причому не менше 1 млн протягом найближчих п'яти років.
Поки що це не дозволяють зробити правила працевлаштування. Відносно просто, за однією лише заявою роботодавця, українці можуть отримати дозвіл лише на тимчасову роботу – до 6 місяців на рік. «Зараз українець у Польщі живе, як аскет, економить на всьому. За півроку він має накопичити кошти для утримання своєї сім'ї на весь рік. Якби «паперові» процедури спростилися, працівники забирали б до Польщі сім'ї та залишалися тут назавжди», – каже Казьмірчак.
До речі, за його підрахунками, якби українські працівники остаточно переселилися до Польщі, це дозволило б отримувати бюджету додатково 9 млрд злотих на рік – за рахунок їхніх податків, соціальних платежів та ПДВ з придбаних ними товарів.
Польська влада вже думає над полегшенням бюрократичних правил. «Ми цікавимося можливостями включення міграційної політики до стратегії економічного розвитку», – каже віце-міністр розвитку Польщі Єжи Квечиньські. За його словами, існуюча система видачі дозволів на роботу строком більше ніж на 6 місяців може бути пом'якшена для людей молодших 35 років із затребуваною на польському ринку праці професією.
Однак, незважаючи на нестачу кадрів, знайти гідну роботу українцям не так просто. Головна проблема, з якою стикаються мігранти, – оплата праці нижча за встановлену законом мінімальну зарплату та відсутність гарантій з боку роботодавця.
Польське законодавство надійно захищає права працівників – достроково розірвати трудовий договір з ініціативи роботодавця практично неможливо. Тому компанії вважають за краще не вступати з рядовими співробітниками в трудові відносини, а наймати їх за цивільно-правовими договорами, так званою «умове злеценя». Такий документ формально передбачає лише виконання епізодичної, погодинної роботи і не захищає працівника. Насправді працювати доводиться і більше 200 годин на місяць, а погодинна ставка становить менше 8 злотих на годину на руки, гарантованих законом. Але довести порушення своїх прав практично нереально. За документами працівник відпрацював лише кілька годин на день, а після першої ж скарги його просто не допустять на виробництво.
Однак середня зарплата в Україні у 5,4 тис. грн (180 євро) майже вдвічі менша навіть порівняно з мінімальними 1500 злотими (345 євро), які польський роботодавець зобов'язаний видати на руки працівнику. Тож приплив нових робочих рук гарантований, зазначає мережевий ресурс «Фокус».