Поза межами США до цих рішень поставилися насторожено. Як сказав в інтерв'ю «Підсумкам» голова Комісії Держдуми РФ з протидії корупції Михайло Гришанков, «є сумніви, що американські нововведення мають відношення до реальної боротьби з тероризмом та корупцією. Завдання спецслужб США - зібрати максимум компромату на конкретних високопосадовців і членів їхніх сімей та використати його для вирішення конкретних політичних цілей».
І SWIFT з ними
Але це ще не все. Нещодавно вибухнув грандіозний скандал, у який довелося втрутитися особисто Джорджу Бушу. З'ясувалося, що банківська таємниця вже наказала довго жити. Уряд США отримав доступ до святая святих світової фінансової системи - бази даних SWIFT, через яку проходять практично всі банківські операції у світі.
Президент США заявив, що ситуації навколо SWIFT «немає виправдання». При цьому Джордж Буш мав на увазі, що треба б показово покарати тих чиновників, які «злили» у пресу інформацію про злом глобальної системи банківських переказів американськими спецслужбами. А от у Бельгії на цей рахунок думка інша. Бельгійський прем'єр дав вказівку розпочати розслідування факту проникнення до бази даних, яка взагалі-то вважалася суворо засекреченою.
Річ у тім, що штаб-квартира Спільноти всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій (SWIFT) знаходиться у передмісті Брюсселя. Ця унікальна установа зайнята обробкою відомостей про рух грошей по всьому світу. Щодня в її базах даних осідає інформація про понад 11 млн транзакцій. Той, хто отримає доступ до системи, дізнається всі фінансові таємниці корпорацій, найбагатших людей світу або, наприклад, точну структуру золотовалютних резервів тієї чи іншої країни. Тому сувора секретність була неодмінною умовою її успішного функціонування. До останнього часу.
Представники всілякого роду антитерористичних структур ще з початку 1990-х років і так і сяк намагалися отримати у своє розпорядження накопичені в SWIFT дані. Керівники міжнародного консорціуму за підтримки багатьох урядів успішно протистояли цим спробам, побоюючись підриву довіри до світової банківської системи. Але, як з'ясувалося, витримати натиск американської адміністрації після терактів 11 вересня 2001 року SWIFT виявилося не під силу: чи то тому, що на США припадає левова частка ділової активності консорціуму, чи то тому, що очолює його американець Леонард Шранк. Як правову базу Джордж Буш скористався правами, наданими йому законом про економічні повноваження в умовах міжнародної надзвичайної ситуації, - «розслідувати, регулювати або забороняти» міжнародні фінансові угоди з ознаками «нетрадиційної або надзвичайної загрози». І все, банківській таємниці прийшов кінець.
Офіційний Вашингтон грудьми став на захист своїх дій. У прес-службі Мінфіну США «Підсумкам» заявили, що проникнення в SWIFT «допомогло розкрити терористичні осередки, запобігти їхнім операціям і врятувати багато життів». Щоправда, як конкретні приклади представник Білого дому Тоні Сноу назвав лише арешт індонезійського терориста Нурджамана Ридуана Ісамуддіна та вихід на спільника «Аль-Каїди» у Нью-Йорку Узаїра Парачу. Міністр фінансів, який іде у відставку, Джон Сноу відгукнувся про історію зі SWIFT як про «справу, якою він найбільше пишається». Його заступник з питань тероризму та фінансової розвідки Стюарт Ліві твердить, що програма фінансового стеження має суворо обмежені рамки, а зловживань не було, немає і не буде.
Не для всіх ці запевнення звучать переконливо. Особливо за межами Америки. Адже в плані захисту банківської таємниці перед іноземними громадянами американський уряд жодної відповідальності не несе. Втім, і американці забили на сполох. До суду Чикаго вже подано перший позов проти SWIFT за незаконне розкриття приватної фінансової інформації уряду.
Знайомі всі обличчя
При всій своїй скандальності історію зі SWIFT ще можна якось пояснити завданнями боротьби з тероризмом. А от із доповненнями до статті 314(а) «Патріотичного акту США», що набрали чинності 5 липня, це зробити важко. Вони розширюють повноваження Мережі з боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN), зобов'язуючи американські банки більш ретельно підходити до відкриття «кореспондентських рахунків іноземних фінансових інститутів, приватних банківських рахунків іноземних громадян та рахунків впливових іноземних політиків». Тепер, перш ніж відкрити рахунок на суму від одного мільйона доларів, американський банк повинен перевірити ризик використання цього рахунку для відмивання грошей. Клієнтам-іноземцям доведеться пояснювати джерело походження грошей, звітувати про цілі кожної транзакції тощо. Банкам США також наказується вжити заходів для встановлення особи всіх номінальних власників та вигодонабувачів за рахунком.
Вклади ж високопосадовців потрапляють під тотальний контроль. Документ пояснює, що, по-перше, під такою особою розуміється «колишня або чинна вища особа виконавчої, законодавчої, адміністративної, військової чи судової влади іноземної держави», керівник політичної партії, а також «старший керуючий комерційного підприємства, що належить іноземній державі». По-друге, підвищену увагу слід звертати на оточення високопосадовця, до якого входять усі його найближчі родичі, а також «особи, про яких загальновідомо або відомо даній фінансовій установі США, що вони перебувають у тісному контакті з такою особою». Під визначення незаконних доходів вищезазначених персон згідно з правилами FinCEN підпадають усі види доходів від іноземної корупції. Найцікавіше ж, що з 2 жовтня аналогічні вимоги будуть пред'явлені не лише до нових, а й до вже відкритих рахунків в американських банках, причому без строку давності.
Вашингтонські фінансові експерти, яких опитали «Итоги», дещо здивовані останніми заходами FinCEN. На їхню думку, вже чинне законодавство могло б запобігти, наприклад, відкриттю особистих рахунків у колишньому Ріггс-банку екс-диктатором Чилі Аугусто Піночетом. Ніщо не завадило вимагати й від українського екс-прем'єра Павла Лазаренка, який досі чекає на рішення своєї долі в Каліфорнії, пояснень щодо походження його грошей в американських банках. «Але тут, очевидно, має місце своєрідний адміністративно-ігровий момент, - наголосив один із співрозмовників «Итогов». - Коли є можливість розширити чи доповнити правила гри на свою користь, спецслужби й адміністративна система загалом намагаються цей момент не втратити. Боюся, що за великим рахунком це не піде на користь американським фінансовим установам. Вони вже й так у багатьох відношеннях втратили свою привабливість».
Тієї ж точки зору дотримуються й політики в Москві, де, крім того, вважають, що Вашингтон, запроваджуючи контроль за ймовірними американськими рахунками іноземних чиновників, переслідує мету отримати інструмент тиску на відповідні держави. За словами голови думської комісії з протидії корупції Михайла Грішанкова, для припинення каналів фінансування тероризму існують загальновизнані й ефективні механізми - наприклад, у рамках FATF. На думку депутата, нововведення не стосуються й протидії корупції, оскільки США й до цього «мали достатньо ефективну систему боротьби з відмиванням грошей». Тим не менш ефект від посилення американського банківського законодавства, упевнений Грішанков, буде: «Не здивуюся, якщо після вашої статті спостерігатиметься додатковий відтік коштів вітчизняного походження з банківської системи США».