Особливості національного «сейлу»
Прямо навпроти Кремля висить помітна перетяжка: «Sale! Sale! Sale!» «Як сміливо! - прийшов у захват приїхалий для зйомок до Москви французький тележурналіст. - У нас нічого подібного опозиція дозволити собі й близько не може...» - «Про що ви?» - «Повісити перед очима глави держави таке - ось це демократія!..» Тут, звичайно, сталося лінгвістичне непорозуміння. Французькою «sale» означає «бруднуля», «пачкун», «гидкий», а розпродаж - «soldes». Але росіяни освоїли за останні роки гримучу суміш англійської з нижньогородською, і тому слово «sale» розуміємо адекватно. Однак у національного «сейлу» є одна особливість. І полягає вона в тому, що жодних спеціальних правових регламентацій цієї забавки у нас поки немає.
Кажуть, що винайшли розпродажі... у московському Гостиному дворі в позаминулому столітті. Якщо вірити знавцям старовини, одного негодящого дня безіменний купець Ножової лінії Гостиного двору йшов вулицею. І до нього підкотився рознощик з ізюмом: «Візьміть, пане, залишки! Дешево віддам...» Залишків виявилося не так уже й мало: сім фунтів - близько 3 кілограмів. І купець запустив у своїй крамниці ізюм у продаж під небаченим гаслом: «Залишки солодкі! Якісний товар за найдешевшими цінами». Від покупців, кажуть, відбою не було. Досвід сподобався й іншим членам московської купецької гільдії. Невдовзі вони встановили порядок: проводити оптовий розпродаж залишків товарів у так званий «фомін понеділок», у перший день тижня після Великодня. Не минуло й кількох років, як епідемія розпродажів, що почалася з Китай-міста, охопила всю Москву. А від французів, які працювали в розкішних магазинах на Кузнецькому мосту, про операцію під кодовою назвою «Залишки солодкі!» невдовзі дізналася й уся Європа...
Ну а якщо серйозно, то перші розпродажі почалися в Європі ще у XVIII столітті. Тоді до Старого Світу везли колоніальні товари, багато з яких були швидкопсувними. Купцям необхідно було якомога швидше звільняти складські приміщення. Ось і почалися оптові розпродажі. Англійською - «sales», французькою - «soldes», іспанською - «rebajas», шведською - «rea», італійською - «saldi»... З тієї далекої пори в принципах торгівлі мало що змінилося. І сьогодні розпродажі влаштовують насамперед для того, щоб уникнути затоварення складів.
«Економіка торговельної компанії, що спеціалізується на виробах легкої промисловості, та й загалом економіка будь-якого бренду, складається з періодичності поставок і сезонів, - розповідає «Підсумкам» Наталія Чиненова, гендиректор московського представництва корпорації SELA. - Як тільки відбувається реалізація основної частини колекції, залишки товару вже можна реалізовувати зі знижкою. Сенс розпродажу - у зниженні витрат на утримання непроданого товару та в отриманні оборотних коштів. Як правило, до початку сезонного розпродажу в магазині не повинно бути більше ніж 30% залишків. На кінець розпродажу їх має бути в ідеалі 5-10%... Як складається механізм знижки? Це комерційна таємниця кожного з комерсантів. По суті, все залежить від кількості товарних запасів, що залишилися на кінець сезону, і від нормативів, які регламентує торгова марка».
Що тут додати? Насамперед те, що при загальних принципах організації розпродажів проведення їх у нас і за кордоном будується зовсім по-різному. Так, у вітчизняних мегаполісах побутує думка, що розпродажі влаштовують зазвичай перед святами: Різдвом, Великоднем, Днем святого Валентина тощо. Досить згадати відому парфумерну мережу з її рекламними роликами: «А у нас Новий рік! Розпродаж цілий рік!». Це невірно: на Заході «сейли-сольди» найчастіше проводяться якраз після свят. Це логічно. До свята клієнт купить подарунок собі чи близьким і без особливих закликів. А ось змусь-но ти того ж самого чоловіка придбати щось після фієсти, у будні, з похмілля та до того ж із схудлим портмоне! Для цього потрібна особлива винахідливість. А отже - справжній розпродаж.
Ще одна поширена помилка, що побутує в наших палестинах. Це міф про те, що - цитуємо один із таких «професійних журналів» - «у магазинах класу «люкс» розпродаж ніколи не асоціюється з престижем, якісному бутіку до розпродажу вдаватися не треба». Дурниця! Досить побачити, скільки людей у перший день «сейлів» юрмиться біля престижного лондонського універмагу Harrods, щоб зрозуміти помилковість цього твердження. Будь-якому завсіднику паризьких «сольдів» відомо, що найякісніші речі за заниженими цінами можна купити в дні розпродажів насамперед у знаменитих бутіках на рю дю Фобур-сент-Оноре. У тих самих крамницях, де продаються брендові сумки, сукні, аксесуари та інші вічно модні вироби найсвітськіших і найдорожчих міжнародних фірм... А знаменитий магазин «Франк е фіс» на Пассі! Тут, у серці Золотого трикутника Парижа - Нейї-Отей-Пассі, - норкових шуб на один квадратний метр у перший день розпродажів щонайменше втричі більше, ніж на Рубльовці. Витає-в'ється в повітрі шлейф дорогих парфумів, блищать діаманти на кільцях і брошках! Чи не з півночі доглянуті дружини «чесних буржуа» чекають на заповітну можливість першими ввірватися до храму високої моди, де уцінка справді якісних речей, а не дерибасу за ціною півшки сягає іноді 70%. Раніше за інших влетіти, притискаючи до грудей сумочку з кредитками, і брати все підряд - аби зі зниженими цінами, брати-брати-брати!..
У всьому потрібен порядок
У Європі ж, раціональній та організованій, порядок проведення розпродажів суворо регламентований. Але в кожній країні своя специфіка.
Скажімо, у Бельгії законом передбачено два періоди для «сольдів»: чотири тижні у січні та стільки ж у липні. Їм передують дві так звані попередні фази: одна – з 15 листопада, інша – з 15 травня. Що це означає? Все під контролем: у визначений час комерсанти не мають права підвищувати ціни та проводити знижки напередодні розпродажів. Що й казати, грамотно! Таким чином, у покупців менше шансів стати жертвами цінового шахрайства. Класичний обман: у ціннику вказано, що ціна знижена вдвічі, а зачарованому знижкою покупцеві й невтямки, що незадовго до початку розпродажів комерсант рівно вдвічі підняв її, щоб тепер показово знизити.
В Іспанії у кожному з 17 автономних регіонів країни час «ребахас» визначають місцеві влади. Так, у Мадриді розпродажі проходять цього року з 1 січня по 31 березня, у Каталонії – з 7 січня по 6 березня... У цей період кожен з комерсантів зобов'язаний на свій розсуд визначити, коли він буде торгувати за гуманними цінами. Однак ця ера милосердя повинна бути не менше тижня і не більше двох місяців. За даними Іспанської конфедерації торгівлі, за час минулорічних зимових розпродажів жителі королівства витратили по €250 кожен.
У Голландії та Німеччині у розпродажів немає фіксованої дати. Різноманітні знижки, уцінки та полегшення можуть робитися протягом усього року. Але і в цих країнах, де комерція порівняно ліберальна, самі комерсанти практикують свідомі обмеження. Наприклад, у Німеччині за домовленістю між торговцями розпродажі починаються по всій країні 21 січня. Так зручніше – і для комерсантів, які можуть підготувати ефективну рекламну кампанію до розпродажу, і для клієнтів, у яких вже давно вироблений умовний рефлекс на уцінки саме в кінці січня.
У Італії «сальді» жорстко нормовані. За законом, влада кожного з регіонів вирішує, коли можна починати та закривати їх. Так, у Римі та Мілані «сальді» почалися цього року 5 січня, у Неаполі – 2 січня, а в Калабрії – 15 січня. У П'ємонті розпродажі тривають повних три місяці, аж до 31 березня, а на півдні Апеннін – тільки до 28 лютого. За прогнозами італійської Конфедерації торгових палат, «сальді» торкнуться цього року до 12 млн італійських сімей, кожна з яких витратить на розпродажі до €500.
До речі, у Великобританії, де з 1974 року існує цілий кодекс розпродажів, що відповідає принципам міжнародного кодексу Sales Promotion, підготовленого Міжнародною торговою палатою, «сейли» не нормовані за часом. Але більшість великих магазинів та модних бутиків організовують розпродажі одразу після Різдва та в червні. Скажімо, у Harrods розпродажі починаються 28 грудня і тривають до 26 січня. Третина обсягу зимової комерції Швеції припадає на тиждень розпродажів після 25 грудня: 20 млрд крон, що дорівнює €2,2 млрд.
Не виняток і французи. Цього року указом Паризької префектури «сольди» почалися 9 січня. За чотири-шість тижнів зимового розпродажу в П'ятій республіці зазвичай реалізується від чверті до половини річного обсягу товарів. Що, всупереч сподіванням, зовсім не вселяє оптимізму в душу Крістін Лагард, французького міністра економіки, фінансів та зайнятості. Адже, якщо вірити статистиці, зарубіжні любителі шопінгу все рідше їдуть за уціненими товарами до Парижа, віддаючи перевагу Лондону і навіть Об'єднаним Арабським Еміратам, де вже понад десять років з успіхом проводиться Дубайський торговий фестиваль. На ньому, до речі, серед шопоголіків розігруються призи. Головний з них – 100 кілограмів чистого золота. І справді: мала уцінка, але дорога!
А от у Росії немає правил організації та проведення розпродажів. Як розповів «Підсумкам» Віталій Андрєєв, заступник начальника відділу планування та координації діяльності Управління Росспоживнагляду по місту Москві, терміни проведення розпродажів не регламентовані. «Тобто такі торги можуть йти у нас постійно. На Заході конкуренція відбувається від надлишку товарів: хто раніше почав продавати, той і виграв. Щоб ні в кого не було переваг, вони і встановили час розпродажів. У нас не бачу жодного сенсу для такого обмеження... Формування цін у нас вільне, порушень немає». На практиці зимові розпродажі починаються у нас зазвичай у середині грудня, щоб закінчитися наприкінці лютого. Якщо говорити про літо, то період «сейлів» – це з кінця червня - початку липня до кінця серпня. Втім, ці терміни можуть змінюватися залежно від активності магазинів-конкурентів і, звісно, від погодних умов.
Ну й славненько! Це у них там за кордоном розпродажі передсвяткові, а в нашій вітчизні виходять не розпродажі, а чи не свято, яке завжди з тобою. Тільки ціни боляче кусаються на цих вельми специфічних урочистостях прилавка. «Як правило, у нас максимальні знижки набагато скромніші за західні, - визнає Галина Васильєва, директор з роздрібної торгівлі мережі датських мультибрендових магазинів FRANSA та B.Young. - Особливо це стосується дорогих брендів... Зате у нас більше уваги приділяється оформленню вітрин та рекламним кампаніям у період розпродажів».
Вітрини – це, звісно, добре, але згаданий вище трюк – перед розпродажами ціни підвищуються, а потім ніби знижуються – широко застосовується у великих містах. Виходить, що на хвилі вітчизняних «сейлів», коли розкручені колекції тріумфально дешевшають на 50-70%, у покупців з'являється шанс нарешті придбати річ за її реальною, справжньою ціною. Тобто уцінка лише міф, придуманий маркетологами. Але що поробиш – некаране... В результаті зовсім вже задешево хорошу річ у нас не купиш. Вітчизняні турагенції давно це відчули: вони організовують закупівельні вояжі до Європи та країн Перської затоки спеціально в дні тамтешніх сезонних торгів. Подвійно прикро, враховуючи, що, як стверджують літописці та краєзнавці, розпродажі й вигадані були в Росії.
«Думаю, до закону «Про захист прав споживача» мають бути внесені поправки щодо організації та проведення розпродажів, - вважає Валерій Гуща, керуючий партнер юридичної компанії «Правовий експерт». - Реклама розпродажів має бути правдивою, а інформація про них - максимально відкритою для споживача». Тоді громадянину буде набагато приємніше брати участь у вітчизняних «сейлах», а не літати за покупками за тридев'ять земель.
Кирило ПРИВАЛОВ, Наталія САЛЯХОВА. 