Минулого року було запроваджено жорстку стелю зарплат (платіжна відомість клубу за рік не мала перевищувати позначку $39 млн), арбітри почали суворо карати грубіянів, форварди отримали свободу й почали забивати, а багато клубів знову стали конкурентоспроможними. Телебаченню та телеаудиторії такі нововведення припали до смаку, і Ліга навіть дозволила підняти стелю зарплат до $44 млн. Таким чином, багато команд зуміли суттєво зміцнити свої ряди й підійшли до нового чемпіонату в повній готовності.
Хочеться вірити, що й вихованці українського хокею, кількість яких у НХЛ збільшилася на одну одиницю (за рахунок переїзду з Ярославля до Едмонтона Олексія Міхнова), теж будуть готові до вимог найсильнішої у світі хокейної ліги. Принаймні, під час роботи в тренувальних таборах багато хто показав себе з кращого боку й підтвердив, що недаремно грають у НХЛ. Міг, правда, легіон представників української хокейної школи досягти позначки 10 осіб, але уродженець Харкова Денис Швидкий не вразив наставників «Флориди» й був відрахований з тренувального табору. Ну а тепер пройдемося за персоналіями.
Олексій Житник, «Нью-Йорк Айлендерс»
Найдосвідченіший наш хокеїст і найвисокооплачуваніший ($3 млн на рік). На жаль, уродженець Києва й вихованець школи «Сокола» заграний за збірну Росії й для нашої національної команди – відрізана скибка. Цього сезону Житник цілком може першим з українських хокеїстів подолати позначку в 1.000 матчів у регулярному чемпіонаті. На старт сезону-2006/2007 у нього на рахунку був 941 поєдинок. Якщо додати ігри в плей-оф, за Кубок Стенлі, то в Олексія вже зараз більше тисячі, але зараз мова йде про «регулярку».
Під час передсезонної підготовки Житник, що пропустив кінцівку минулого сезону через перелом ноги, у чотирьох поєдинках відзначився двома результативними передачами й підтвердив статус одного з найкращих захисників НХЛ. А головний тренер «Айлендерс» Тед Нолан напередодні старту сезону навіть заявив, що Олексій увійшов до числа так званої спецбригади – п'ятірки, яка грає, коли команда отримує чисельну перевагу. Разом із Житником більшість реалізовуватимуть й інші зірки «остров'ян» – росіяни Олексій Яшин і Віктор Козлов, словак Мірослав Шатан та абориген Том Поті.
Олег Твердовський, «Лос-Анджелес Кінгз»
Якщо Житник – найдосвідченіший серед усіх українців, які коли-небудь виступали в НХЛ, то Олег Твердовський – найтитулованіший. Він двічі вигравав Кубок Стенлі – у 2003 та 2006 роках. Уродженця Донецька, який давно вже поїхав з України до Росії, а звідти – за океан, колись називали спадкоємцем знаменитого В'ячеслава Фетисова, тож росіяни не могли собі дозволити втратити такий талант. Втім, Твердовський навіть не думав про виступи за українську збірну, хоча перший Кубок Стенлі хотів привезти до рідного міста, але щось не склалося.
Олег – другий серед вихованців українського хокею в нинішній НХЛ за рівнем зарплати ($2,5 млн на рік), але саме цей фактор став причиною переходу Твердовського з «Кароліни» до «Лос-Анджелеса» буквально за кілька днів до старту чемпіонату. Донеччанин повернувся до добре знайомої йому Каліфорнії, оскільки не один рік виступав за «Анагайм», без особливого жалю: «Можете мене привітати. Відверто кажучи, чекав, що обмін відбудеться ще влітку, і був здивований, що «Кароліна» не вжила в цьому напрямку якихось кроків. Для мене перехід до «Лос-Анджелеса» – позитивний фактор. Все ж у «Кароліні» справа не дуже йшла, в минулому регулярному чемпіонаті я отримував явно недостатній ігровий час, а в плей-оф узагалі сів у запас. І жоден Кубок Стенлі не міг покращити ситуацію. Я не вимагав обміну, але обидві сторони розуміли, що трансфер буде найкращим виходом із ситуації, що склалася. Клуб навряд чи влаштовувало те, що він платить досить великі гроші гравцю, який сидить у запасі. Я ж переживав, що втрачаю свої найкращі роки».
Дайнюс Зубрус, «Вашингтон Кепіталз»
Третій за сумою зарплати за рік ($1,85 млн) серед вихованців українського хокею – гравець збірної Литви Дайнюс Зубрус, який отримав освіту в Харкові. У минулому сезоні він був другим серед «столичних» за результативністю, поступившись лише найкращому новачку – росіянину Олександру Овечкіну. Саме разом із ним, найціннішим хокеїстом «Вашингтона», екс-харків'янин виступить у першій ланці клубу. Третім у їхній компанії буде новий капітан команди Кріс Кларк, а це, погодьтеся, говорить тільки на користь Зубруса.
Напередодні старту чемпіонату литовець з українським минулим міркував на тему можливого виходу слабенького загалом «Вашингтона» в плей-оф: «Знаю, що команда здатна на багато що. Принаймні, вірю в це. Але водночас НХЛ зараз – надто вже рівна ліга. Розрив між лідерами та аутсайдерами сильно скоротився. Конкуренція за місце в плей-оф зараз настільки висока, що навряд чи можна щось із упевненістю обіцяти. У минулому сезоні з'ясувалося, що ми – дуже незручний суперник. Навіть найкращим командам ліги з нами було досить непросто. Так буде й тепер».
Микола Жердєв «Коламбус Блю Джекетс»
Цей вихованець київського хокею – найбільший, мабуть, любитель потрапляти в епіцентр різних історій. У 2003 році він втік з московського ЦСКА до «Коламбуса» й вислухав про себе чимало «теплих» слів. На нього мало не завели кримінальну справу про ухилення від військової служби, однак виявилося, що ЦСКА зараз досить далекий від армії, і все благополучно заглухло.
Але продовжити кар'єру в НХЛ завадив локаут, що зірвав сезон-2004/2005, Жердєв повернувся до Росії і почав грати… у ЦСКА. А коли в найсильнішій хокейній лізі світу відновилися поєдинки, знову махнув через океан. І знову надовго на одному місці не затримався. Хлопцю, який цього року відсвяткував 21-й день народження, здалося, що в «синіх піджаках» йому мало платять, і він зажадав надбавки до платні. А для того, щоб клубні боси були зговірливішими, вчергове поїхав до Росії і уклав угоду з «Хіміком» з підмосковного міста Митищі.
У «Коламбусі» довго чинили опір такому тиску молодого талановитого нападника, але змушені були піти на поступки і підписати новий контракт на три роки. За цей проміжок часу хокеїст, від дріблінгу та фінтів якого ледь не божеволіли вболівальники, отримає $7,5 млн. У генерального менеджера «Блю Джекетс» Дуга Макліна вибору не залишалося – вчини він інакше, народ не зрозумів би.
Виступи в російській суперлізі дозволили Жердєву набрати непогану форму, але в клубі «Коламбус» за нападником будуть наглядати дуже багато хто. Гроші росіянин українського походження зажадав великі, а в США звикли отримувати віддачу за кожен витрачений долар. Той самий Маклін зауважив, що «на цей раз няньку для Жердєва клуб наймати не буде». Річ у тім, що в минулому сезоні, щоб нападник не замикався в самотності і швидше адаптувався, «Коламбус» відрядив до нього Сергія Харіна, який за радянських часів грав у «Крилах Рад», а пізніше виступав у нижчих північноамериканських лігах. Зараз же підхід до Жердєва, можна не сумніватися, буде інший.
Але сам Жердєв поки задоволений собою: «Не буду приховувати – контракт із «Хіміком» підписував для того, щоб чинити тиск на «Коламбус». Не раз казав, що хочу грати саме в НХЛ. Для мене ця ліга завжди буде головним пріоритетом. Але коли я зрозумів, що переговори з «Коламбусом» можуть затягнутися, то вирішив підписати страховий контракт з «Хіміком». Адже грати десь треба. Те, що встиг провести кілька матчів у чемпіонаті Росії, – це добре. Але не думаю, що це позначиться при формуванні складу «Коламбуса». У всякому разі, жодних розмов із тренерами я ще не вів. І не знаю, в якій ланці мене планують використовувати».
Руслан Федотенко, «Тампа-Бей Лайтнінг»
На відміну від Житника, Твердовського, Зубруса та Жердєва, ще один киянин – Руслан Федотенко – гравець збірної України. І саме до Києва у 2004 році привіз виграний з «Тампою-Бей» Кубок Стенлі. Передсезонну підготовку вихованець «Сокола» практично повністю пропустив через травневу операцію на лівому стегні: «Я досі відчуваю неприємні відчуття, – заявив американським журналістам Руслан. – Перед початком тренувального табору мені потрібно як слід «закачати» м'яз, щоб грати на повну силу. Якщо все буде гаразд, то впевнений, що зможу забити від 30 до 40 голів».
З'явившись у заключному поєдинку передсезонки на майданчику, Федотенко відзначився двома результативними передачами на чеха Проспала та росіянина Афанасенкова, які вразили ворота «Далласа». Фахівці зазначають, що після відходу з «Лайтнінг» шведа Фредріка Модіна український легіонер (річна зарплата – $1,65 млн) став найкращим фахівцем «Тампи» з кистьового кидка, і в майбутньому сезоні він повинен отримати більше ігрового часу.
Віталій Вишневський, «Атланта Трешерз»
Вихованець харківського хокею (і при цьому – гравець збірної Росії) В'ячеслав Вишневський після шести сезонів, проведених у «Анагаймі», цього літа був обміняний до «Атланти». Натомість «Качки» отримали не так вже й мало – одного нападника, а також право вибору на драфті 2007 року і ще одне право вибору на драфті, яке буде визначено пізніше.
Вишневський – не дуже результативний захисник (11 шайб та 37 результативних передач у 416 матчах), більше націлений на руйнування (403 штрафні хвилини). В «Атланті» Вишневський деякий час не тренувався через розтягнення паху, але все ж взяв участь у двох контрольних матчах. Зарплата харків'янина – $1,55 млн на рік, і він не виявляє невдоволення таким обміном: «Хороша організація в «Атланті». Та й хлопців багатьох знаю. З тим же Славою Козловим під час локауту виступав у «Хіміку». Я дуже задоволений, що сюди перейшов. Від травми, сподіваюся, оговтався. Такі пошкодження – не жарт. Пах – це завжди складно, може підвести в будь-який момент. Але якщо буду відновлюватися такими ж темпами, все буде нормально. З переїздом у мене, як і очікувалося, виникли побутові проблеми, але за допомогою Козлова і Ковальчука сподіваюся їх вирішити. Дружина поки залишиться в Каліфорнії. Вона там вчиться, тому буде часом приїжджати до мене в Атланту. Ну а з грою розберемося, тим більше я «Атланту» непогано знаю. Мені подобається її стиль».
Антон Бабчук, «Кароліна Харрікейнз»
Цього літа уродженець Києва, також заграний за російську збірну на молодіжному рівні, приїжджав до рідного міста і привозив Кубок Стенлі. В матчах плей-оф у складі «Кароліни» Бабчук, щоправда, не грав, але в регулярному чемпіонаті провів 22 поєдинки, в яких набрав 5 очок, так що керівництво «Ураганів» пішло назустріч молодому (22 роки) хлопцю. Але навіть виступ у складі володаря Кубка Стенлі не гарантує високої зарплати (в Антона вона становить $901 тис. на рік).
Але якщо Бабчук буде стабільно прогресувати, то й оклад зросте. З конкуренцією в цьому сезоні у ньому проблем бути не повинно, оскільки в «Лос-Анджелес» відданий Олег Твердовський (хоча до цього обміну багато прогнозували, що Антон вирушить до фарм-клубу, бо у «Кароліни» дев'ять захисників). Киянин регулярно грав під час тренувальних таборів і набрав два очки в п'яти поєдинках, але в стартовій зустрічі регулярного чемпіонату НХЛ несподівано не потрапив до складу: «Ні, не травмований, абсолютно здоровий, – розповів після матчу з «Баффало» сам хокеїст. – Ми просто грали в шість захисників. Тренер вирішив випустити ветеранів. У мене немає претензій. Наставник Лавіолетт сказав, що я чудово провів передсезонні збори, всі мною задоволені. Що ж, чекатиму свого шансу...»
Олексій Міхнов, «Едмонтон Ойлерз»
Ще один екс-киянин – Олексій Міхнов (він також є власником російського паспорта, хоча його рідний брат Андрій грає за збірну України) цього літа зі скандалом покинув Ярославль. І якби не розглядування навколо одного з найталановитіших молодих хокеїстів планети Євгена Малкіна, який втік з Магнітогорська до Піттсбурга, про Міхнова говорили б набагато більше. Олексій був задрафтований «Едмонтоном» ще в 2000 році, але тільки зараз зважився на від'їзд до НХЛ.
Він зник з розташування ярославського «Локомотива» і факсом повідомив клуб про бажання розірвати контракт. За це Міхнов був дискваліфікований Російською федерацією хокею, що на чиновників НХЛ не справило жодного враження. А за час контрольних матчів киянин набрав чотири очки (2+2) у п'яти матчах, отримав схвальні відгуки місцевої преси та підписав контракт, за яким за перший рік у Лізі отримає $850 тис.
Головний тренер «Нафтовиків» Крейг Мактавіш напередодні старту чемпіонату сказав: «Міхнов мене заінтригував. Безперечно, є ігрові аспекти, які він має підправити, ми чекаємо від нього більшого. Але загалом він досить небезпечний для суперника». Крім того, не варто забувати, що в «Едмонтона» немає власного фарм-клубу, де можна було б пильно стежити за прогресом гравця, тому й цей фактор вплинув на те, що Олексій потрапив до заявки на чемпіонат.
Сам новачок був сповнений оптимізму: «Так, конкуренція в таборі виявилася найвищою. І рівень гри в контрольних зустрічах здивував. Але, з іншого боку, до мене в команді поставилися максимально доброзичливо, і я відчував, що вона мене потребує. Мабуть, критичний момент настав після однієї з контрольних зустрічей, коли мені вдарили по пальцю руки, і я кілька днів не міг нею поворушити. Тоді здавалося, що місце у складі від мене вислизає. Добре, що до завершення контрольного турніру встиг відновитися. А те, що буду, швидше за все, виступати лише у четвертій ланці, мене не лякає. У Канаді освоююся потроху. Перші три дні жив удома у генерального менеджера клубу, знаменитого захисника Кевіна Лоу, після чого переїхав до готелю. Дуже хотів, щоб мене залишили в команді – тоді зможу покинути готель, взяти в оренду або купити будинок, а також викликати з України до Канади дружину».
Олексій Понікаровський, «Торонто Мейпл Лівз»
Для киянина Олексія Понікаровського цей сезон – шостий у НХЛ, але лише в минулому чемпіонаті форвард «Торонто» зумів по-справжньому показати, на що здатен. Можливо, саме тому його зарплата за рік ($725 тис.) нижча, ніж у дебютанта Ліги Міхнова. Втім, у контрольних матчах Понікаровський був дуже рішучим і в семи поєдинках завдав 21 кидка по воротах, а в дебютній зустрічі сезону відзначився закинутою шайбою у ворота «Оттави». Столичний канадський клуб багато експертів називають серед головних претендентів на перемогу в Кубку Стенлі, однак це не завадило «Листям» розгромити «Сенаторів» – 6:0. А ще Понікаровський разом із казахстанцем Миколою Антроповим та росіянином Ігорем Улановим, а також деякими іншими хокеїстами збирався провести благодійний матч проти американських автогонщиків серії ALMS.
Не варто виключати, що по ходу сезону компанію цим дев'ятьом гравцям складе хтось ще. Наприклад, той же захисник Денис Швидкий, якого виключила «Флорида». Або хтось із численних наших хлопців, які виступають у різних хокейних лігах Північної Америки. Юні українські таланти їдуть за океан щороку. Поки імена Ігоря Гонгальського, Даниїла Гур'єва, Єгора Єгорова, Філіпа Оглєзнєва, Павла Кожокіна, Дмитра Найди, Романа Хромушкіна та багатьох інших мало про що говорять. Але перед очима є приклад Руслана Федотенка, який став володарем Кубка Стенлі, не потрапивши на драфт і пробиваючись до НХЛ через нижчі ліги.