Навіть тому, хто виїжджає за кордон у гастрономічний тур, не обійтися без медичного страхування
Скільки коштує здоров'я
Медичне страхування є обов'язковим при відвідуванні майже всіх країн світу. Придбання поліса - необхідна умова для отримання візи. Кожна країна встановлює мінімальну величину необхідного страхового покриття та перелік ризиків, що підлягають включенню в страховий поліс. Ціна медичного обслуговування в кожній державі, таким чином, прямо відображається на ціні поліса, який купує гість. Вітчизняні страховики, як правило, ділять зарубіжні країни на дві основні території, в межах яких спостерігається відносна однорідність цін на страхову медицину. Одна територія - усі країни світу, крім країн Північної та Південної Америки, Карибського басейну, Австралії, Нової Зеландії, Японії та Лівії. Тут мінімальна величина необхідного страхового покриття становить $15.000. Інша територія - усі перелічені вище країни, крім Лівії, для яких страхова сума починається з $30.000, досягаючи іноді й $100.000.
На вартість страховки, яку купує той, хто виїжджає, крім ціни медичного обслуговування в межах певної території, впливає також тривалість його перебування за кордоном. Чим більший термін дії поліса, тим менша страхова вартість кожного дня перебування. Так, якщо медична страховка купується на рік, то кожен день протягом цього періоду обійдеться страхувальнику приблизно вдвічі дешевше, ніж день у двотижневому полісі.
Описані вище правила ціноутворення стосуються, щоправда, лише мінімального набору ризиків, що покриваються страховим полісом. Цим ризикам відповідає мінімальний комплект послуг, які надаються страхувальнику. Оплата лікування, транспортування, евакуації на батьківщину або репатріації. Вітчизняні компанії, окрім такого мінімального пакета, пропонують клієнтам поліси, що включають розширений перелік послуг, - наприклад, оплату візиту близького родича в надзвичайній ситуації, послуги, які надасть стоматологічна клініка, а також (що входить, як правило, у дорогий бізнес-пакет) сприяння в розшуку багажу та юридичну допомогу.
При придбанні поліса, відмінного від мінімального стандартного, слід поцікавитися системою знижок і надбавок, які застосовує кожна страхова компанія. Пільги, як правило, надаються страховиками постійним клієнтам або групам. Надбавки встановлюються при страхуванні літніх людей, а також при ризиках, пов'язаних із професійними або аматорськими заняттями спортом. В останньому випадку розмір надбавки буде збільшуватися залежно від того, який вид спорту віддає перевагу клієнт, - зростаючи від недорогого гольфу до дорогих східних єдиноборств.
Місце зустрічі
Згідно з даними експертів, до 90% усіх полісів медичного страхування тих, хто виїжджає за кордон, продається страховиками через туристичні агентства. Якщо враховувати, що більшість співвітчизників вирушають за кордон саме як туристи, то така система продажу своїх продуктів страховими компаніями є цілком виправданою.
Туристичні компанії, особливо невеликі, пропонують, як правило, страхові поліси з мінімальним покриттям і стандартним набором послуг. Якщо запити клієнта виходять за межі стандартного пакета, то йому слід звернутися вже до самого страховика. Вчинити таким чином варто й тим, хто, не претендуючи на розширений спектр послуг, збирається заощадити. Досягнута економія, щоправда, не буде надто великою, але все ж. Туристичні компанії продають у складі пакета страхові поліси на основі договорів комісії або доручення зі страховиками. Окрім комісійних, які належать за цими договорами, турагенти заробляють на різниці у вартості реалізованих полісів медичного страхування. Зазвичай ціни таких полісів розраховуються туркомпаніями виходячи із суми близько $1 на день. Тарифи ж самих страховиків часто нижчі в півтора-два рази. Самостійний візит до страхової компанії збереже економному мандрівникові кілька доларів.
Безпосередньо до страховика варто звертатися й тим, хто виїжджає за кордон не за путівкою туристичної компанії, а самостійно - за приватним запрошенням або у відрядження, адже придбання медичного поліса є необхідною умовою для отримання візи. Щоправда, у цьому випадку не обов'язково йдеться про візит безпосередньо до офісу страхової компанії: біля будівель консульських служб найбільш відвідуваних нашими громадянами країн, як правило, чергують страхові агенти, готові оформити необхідний поліс на місці.
Інструкція користувача
Вітчизняні страхові компанії, які продають поліси медичного страхування, що діють у різних країнах, звичайно, не мають величезної мережі представників по всьому світу. Це й не потрібно. І наші, й іноземні страховики для обслуговування інтересів своїх страхувальників вдаються до послуг сервісних компаній. При придбанні поліса в турагентстві або в офісі страховика насамперед слід звернути увагу на партнера даної компанії. Якщо він відомий, має центральний офіс в одному з великих міжнародних центрів і розгалужену мережу, то це є гарантією належного сервісу, навіть якщо його вітчизняний партнер - невелика страхова компанія.
Якщо необхідність скористатися послугами, передбаченими полісом страхування, все ж настала, суттєву роль може відіграти час, який витратить сервісна компанія для прийняття рішення щодо конкретного випадку. Якщо страхувальник не володіє іноземною мовою, йому складно буде вести розмову зі своїм агентом або отримати кваліфіковану консультацію. Тому дуже важливо переконатися в тому, що за кордоном у сервісної компанії є доступна російськомовна диспетчерська служба. Наші компанії мають такі представництва в обмеженій кількості країн, більшість же диспетчерів говорять своєю рідною мовою та англійською.
Для отримання у разі необхідності медичних послуг треба зв'язатися із сервісним центром. Як правило, вартість дзвінка диспетчеру відшкодовується страховиком. В екстреному випадку часто можлива інша послідовність дій: страхувальник може одразу звернутися по допомогу до медичного закладу, а потім повідомити про це сервісну компанію. Допустимий строк затримки визначається умовами страхового договору, а звернутися безпосередньо до будь-якої клініки без попереднього дзвінка диспетчеру можуть лише клієнти найбільших світових сервісних компаній, чиє ім'я відоме в медичних закладах.
У разі звернення страхувальника до сервісної компанії виплата страхового відшкодування здійснюється безготівковим розрахунком між цією компанією та медичним закладом. Однак часто наші клієнти, не поінформовані належним чином про прийнятий порядок дій, особливо при придбанні поліса в туристичному агентстві, оплачують лікування самостійно, розраховуючи на страхове відшкодування після повернення на батьківщину.
Що можна, що не можна
Набір ризиків, покритих полісом медичного страхування виїжджаючих за кордон, обмежений. Розраховувати на те, що страховка покриє всі неприємності, пов'язані зі станом здоров'я, не варто: перелік обставин, які не належать до страхових випадків, доволі широкий. Він включає і загострення хронічних недуг, і стоматологічні захворювання, не пов'язані з наданням екстреної допомоги, сюди ж входять протезування та пластична хірургія, поїздки за кордон зі спеціальною метою отримати лікування, відмова застрахованого від евакуації на батьківщину.
Страховик не зобов'язаний компенсувати страхувальнику витрати, пов'язані з наслідками вживання спиртовмісних речовин. Нещасні випадки, пов'язані з керуванням автомобілем у нетверезому стані, також не є страховими. Якщо виїжджаючий зайнявся самолікуванням або використав нетрадиційні, офіційно не визнані медициною способи лікування, то витрати на відновлення втраченого здоров'я несе він сам. Як і у випадку, коли його нездужання викликане наслідками сонячного випромінювання. Можна, звісно, сходити до психоаналітика, однак ці візити все ж доведеться оплатити самому.