Громадяни КНР витратили за кордоном у загальній складності $102 млрд (близько 75,5 млрд євро) – це більше, ніж туристи з будь-якої іншої країни. Нещодавні лідери Німеччина (83,8 млрд) та США (83,7 млрд) зайняли відповідно друге та третє місця, але вже з великим відставанням. Стрімкий вихід Піднебесної на перше місце не можна пояснити лише демографічним фактором – інакше Японія навряд чи входила б до першої десятки, до того ж Індії та Пакистану, за населенням приблизно співставних з Китаєм, у TOP-10 рейтингу UNWTO і близько немає.
Зазначимо, що у 2005 році КНР перебувала лише на сьомому місці. Її нинішній «стрибок» на вищу сходинку п'єдесталу Всесвітньої туристської організації свідчить про спрощення механізму виїзду за кордон, швидке економічне зростання країни та насамперед про розвиток її середнього класу – тобто людей, яким закордонні поїздки по кишені. І хоча їхня частка в загальному населенні Китаю поки не така вже й велика порівняно з розвиненими країнами, в абсолютних цифрах цього цілком достатньо, щоб за витратами на поїздки залишити позаду визнаних лідерів. Про темпи зростання китайського закордонного туризму говорить просте порівняння двох цифр – 10 млн осіб у 2000 році та 83 млн минулого. І тенденція розвитку середнього класу в країні така, що найближчим часом КНР навряд чи поступиться комусь лідерством у рейтингу UNWTO.
Тим не менш, китайці за кордоном поки що не найщедріші гості, якщо судити за витратами в перерахунку на кожного туриста на рік. В індивідуальному заліку німці та американці, як і раніше, залишаються беззаперечними лідерами, кожен окремий турист «інвестує» в зарубіжні країни в кілька разів більше коштів, ніж китайці. Втім, не виключено, що це лише питання часу.
Для президента Німецького туристичного союзу DRV Юргена Бюхи лідерство КНР не стало сюрпризом. Одне з можливих пояснень швидкого прогресу Піднебесної він бачить у географії: якщо німці, як правило, воліють відпочивати у порівняно недалекому від Німеччини регіоні Середземномор'я, то китайці частіше літають по всьому світу, що автоматично підвищує рівень витрат на подорожі. Є й ще один важливий фактор: якщо для німців туристична поїздка – це зазвичай лише відпочинок на морі, то жителі країн з економікою, що розвивається, поєднують свій відпочинок з шопінгом, що неминуче підвищує рівень їхніх витрат.
Збільшену тягу до подорожей у жителів країн з економікою, що розвивається, генеральний секретар UNWTO Талеб Рифаї схильний пояснювати зростанням частки середнього класу в загальній структурі населення. На його думку, в найближчому майбутньому ця тенденція збережеться і суттєво вплине на туристичну карту світу.