Робота вдома має безліч переваг, хоча й не позбавлена недоліків
Як зазначає Deutsche Welle, пандемія коронавірусу радикально змінила життя німців – і приватне, і професійне. З травня в Німеччині крок за кроком почали скасовувати обмеження, що діяли під час локдауну. Життя поступово входить у звичне русло, хоча остаточна нормалізація, говорять в унісон політики та вірусологи, стане можливою лише тоді, коли з'явиться, нарешті, вакцина від вірусу.
Тож дотримуватися певних заходів обережності та правил соціального дистанціювання доведеться, очевидно, ще досить довго, а деякі вимушені нововведення, швидше за все, взагалі стануть повсякденною практикою. Наприклад, робота на віддаленці, яка раніше практикувалася в Німеччині не дуже широко. Але під час епідемії COVID-19 вона стала масовим явищем, а ще – об'єктом соціологічного дослідження, проведеного гамбурзькою фірмою Avantgarde Experts und Splendid Research.
Щойно опубліковані результати репрезентативного опитування підтвердили деякі поширені уявлення про роботу в так званому «режимі хоум-офіс» або просто на віддаленці, але й піднесли цілу низку сюрпризів.
Не дивно, що майже всі опитані, які раніше не працювали в домашніх умовах, сприйняли це як радикальну зміну. Майже у половини опитаних (48%) через це зіпсувався настрій. Але на підвищений стрес скаржиться лише третина, і лише чверть респондентів вважали, що їхня ситуація погіршилася. Для 62% опитаних трудовий день починається тепер значно спокійніше, оскільки відсутня нервотрепка по дорозі в офіс – чи то пробки на дорогах, чи тиснява в громадському транспорті.
Водночас вкрай суперечливі дані про стан здоров'я працюючих на віддаленці. Дві третини сказали, що в них з'явилися психічні або фізичні нездужання. Третина стала гірше харчуватися, хоча, здавалося б, вдома вирішувати проблему здорового харчування має бути простіше.
Але одночасно 39% опитаних (ось же парадокс) стали приділяти більше часу спорту та прогулянкам на свіжому повітрі. Ці дані підтверджуються суб'єктивними спостереженнями кореспондента DW, який раніше не зустрічав в одній із берлінських лісопаркових зон із вільним вигулом собак такої великої кількості гуляючих без чотирилапих друзів або тих, хто бігає підтюпцем.
До числа сюрпризів можна віднести ту частину дослідження, в якій йдеться про порівняння ситуації та ставлення до роботи на віддаленці сімейних німців із малолітніми дітьми та самотніх холостяків.
Завжди вважалося, що робота вдома, де паралельно треба ще й наглядати за дітьми, це взагалі форс-мажор. Тим дивніше, що 11% опитаних батьків заявили, що з переходом на віддаленку їм стало навіть простіше забезпечувати догляд за дітьми. З'ясувалося також, що наявність вдома дітей не впливає негативно на продуктивність та ефективність роботи в хоум-офісі. Швидше, навпаки.
В середньому 52% опитаних кажуть, що вдома вони працюють більш уважно, 48% – більш продуктивно, 50% – швидше, 42% – креативніше. При цьому в кожній із таких груп більше людей, які мають вдома дітей. А от серед тих, хто скаржиться на те, що вдома їх частіше щось відволікає від роботи, батьків, навпаки, менше, ніж холостяків.
Автори дослідження пояснюють цей парадокс тим, що й у звичайній ситуації батькам доводиться жити в умовах підвищеного стресу та мати певний організаційний талант для того, щоб сімейний побут не перетворювався на хаос.
При всіх перевагах, які, здавалося б, дає можливість заробляти гроші, не знімаючи домашніх капців, є речі, яких працюючим на віддаленці гостро не вистачає. Але й тут не обходиться без парадоксів.
Майже половина (49%) респондентів кажуть, що відчувають більше задоволення від роботи вдома, ніж у звичайному офісі. Причому, багато хто пояснює цей факт відсутністю необхідності зустрічатися з неприємними колегами. Разом із тим, саме спілкування з колегами (навіть із неприємними!) їм і не вистачає найбільше.
Особливо це стосується жінок, а також людей, які живуть у шлюбі. Здавалося б, їм то завжди є з ким перемовитися словечком, але саме сімейні (68%) найчастіше нарікають на дефіцит соціального спілкування в хоум-офісі. А от серед холостяків таких менше третини, і чим люди молодші, тим менше вони потребують очних контактів. Дослідники пояснюють це схильністю молоді до спілкування у віртуальному просторі.
При всій амбівалентності ставлення до роботи на віддаленці 69% опитаних були б раді повернутися до попередніх умов роботи. Тільки 12% так сподобалося працювати вдома, що їх така перспектива засмучує.
При цьому 85% переконані в тому, що так, як раніше, вже не буде ніколи. 41% опитаних вважає, що робота на віддаленці надалі практикуватиметься частіше, ніж до пандемії. 44% розраховують на гнучкість роботодавців і сподіваються, що зможуть залежно від обставин працювати то в офісі, то вдома. Третина вважає, що в майбутньому віртуальні ділові зустрічі витіснять класичні службові відрядження.
До числа парадоксальних результатів дослідження можна віднести оцінку впливу обмежувальних заходів уряду на особисту професійну ситуацію опитаних. 30% заявили, що цей вплив був негативним, 30% – що жодним, а 39% сказали, що в результаті цих заходів їхня ситуація навіть покращилася.
Ще більше оптимістів серед тих, хто очікує позитивних змін у цій сфері свого життя в найближчі півроку – 44%. Песимістів тут лише 24%.