НІМЕЦЬКИЙ СИР Почнемо з німецьких сирів. Можливо, вони не такі відомі, як французькі чи швейцарські, але й у Німеччині є чим порадувати гурманів. Знак сертифікації регіональних продуктів Євросоюзу видано на вісім сортів, у тому числі – на сир з гірського регіону Альгой (Allgäuer Bergkäse), гольштейнський тільзитер (Holsteiner Tilsiter) та напівпрозорий сир – гессенський хандкезе (Hessischer Handkäse).
М'ЯСНІ ДЕЛІКАТЕСИ Найвідомішу німецьку шинку роблять у Шварцвальді, причому вже майже 300 років! Сертифікат ЄС, що захищає назву Schwarzwälder Schinken, місцеві виробники отримали у 1997 році. Пару років тому вони навіть відкрили Музей шварцвальдської шинки. Серед інших назвемо також окіст на кістці з Вестфалії (Westfälischer Knochenschinken) та окіст по-селянськи з Гольштейну (Holsteiner Katenschinken).
НІМЕЦЬКІ КОВБАСИ Загалом у цьому списку значиться зараз півтора десятка регіональних м'ясних продуктів з Німеччини. Наприклад, кров'яна ковбаса з шматочками жиру з Рейнської області (Flönz), тверда копчена ковбаса з Айхсфельда (Eichsfelder Feldgieker), нюрнберзькі сосиски для смаження (Nürnberger Rostbratwürste) або зображена на фотографії тюрінгська кров'яна чи червона ковбаса (Thüringer Rotwurst).
ВІВЦІ З ПУСТИЩА Географічні знаки присвоєно також п'яти тваринницьким регіонам Німеччини, вірніше – виробленому там м'ясу: баранині з Люнебурзького пустища (Lüneburger Heidschnucke) та Діпхольца (Diepholzer Moorschnucke), баварській яловичині (Bayerisches Rindfleisch), м'ясу лугових волів з Вюртемберга (Weideochse vom Limpurger Rind) та швабській свинині (Schwäbisch-Hällisches Qualitätsschweinefleisch).
БАВАРСЬКИЙ БРЕЦЕЛЬ Наступний пункт програми – хліб насущний, вірніше – баварський крендель (Bayerische Brezel). Печуть їх усюди в Німеччині, але знак регіонального делікатесу присвоєно тим, які роблять у Баварії – там, де їх колись вигадали. Апетитні брецелі, звісно ж, були на столах, коли влітку 2015 року тут приймали учасників саміту «великої сімки».
ПУМПЕРНІКЕЛЬ Німецькі пекарні виробляють понад 300 сортів хліба. Наприклад, історія житнього пумпернікеля з Вестфалії (Westfälischer Pumpernickel) налічує понад чотириста років. У печі він повинен перебувати майже добу. Часто продається у бляшаних банках і може довго зберігатися. Він корисний та прискорює травлення. Щоправда, назва в перекладі з вестфальського наріччя означає «пурхаючий Миколай».
НІМЕЦЬКЕ ПИВО Ковбасою, сиром та хлібом запаслися. Тепер можна й треба подумати про пиво. Географічні знаки на даний момент отримало вісім традиційних видів цього напою та пивних регіонів. Серед них кельнський кельш (Kölsch), баварське пиво – загалом (Bayerisches Bier) та для Октоберфесту – зокрема (Oktoberfestbier), а також пиво дортмундське (Dortmunder Bier) та пиво бременське (Bremer Bier).
СОЛОНІ ОГІРКИ Солоними огірками нікого не здивуєш, але в Німеччині є особливі огірки майже з культовим статусом – Spreewälder Gurken, з головної німецької огіркової діжки – Шпреевальду. Цей регіон, який славиться мальовничими каналами, називають «Німецькою Венецією». Його волога та багата на гумус ґрунт ідеально підходить для вирощування огірків, а традиції промислового консервування зародилися в середині XIX століття.
НІМЕЦЬКА ГІРЧИЦЯ Достеменно невідомо, в який саме сорт гірчиці був змушений пірнути ведучий цього телешоу, який програв парі, але першу німецьку гірчицю ABB-Senf або Düsseldorfer Mostert почали випускати в Дюссельдорфі в 1726 році і роблять тут досі. До речі, традиційне керамічне барильце з літерами ABB, ініціалами власника фірми, навіть потрапило на один із натюрмортів Вінсента Ван Гога.
НІМЕЦЬКИЙ СИДР Пляшка вина – подарунок поширений. У Німеччині вибір великий, – наприклад, з підвалів мозельських або баденських виноробів. Однак знак відповідності ЄС присвоїли поки що лише яблучному вину з Гессена (Hessischer Apfelwein). Ebbelwoi, як його називають у Франкфурті-на-Майні, подають у таких традиційних глечиках. Тут цей місцевий сидр є справжнім народним напоєм.
Читайте продовження статті:
ДРУГА ДЕСЯТКА НІМЕЦЬКИХ ДЕЛІКАТЕСІВ