Лідер Демократичної партії Молдови Дмитро Дьяков вважав подію «результатом чиєїсь провокації». А відомий аналітик, редактор газети «Молдавські відомості» Дмитро Чубашенко пояснив різке збільшення кількості претендентів на румунське громадянство майбутнім у 2007 році вступом сусідньої держави до Євросоюзу.
«Працівники нашого посольства жодної причетності до ажіотажу серед громадян Республіки Молдова не мають. Я сам здивований таким бажанням людей стати громадянами Румунії. Це їхній вибір... Такої кількості охочих за такий короткий термін ще не спостерігалося. Люди можуть заспокоїтися, оскільки право на набуття румунського громадянства існує не перший і не останній рік», - заявив віце-консул Румунії в Республіці Молдова Лучіан-Іліє Стеніке.
Слід нагадати, що в Молдові дозволено наявність подвійного громадянства. І, за словами Дмитра Чубашенка, в умовах триваючого погіршення політичної та соціально-економічної ситуації в республіці багато її жителів поспішають підстрахуватися придбанням паспорта якоїсь іншої держави. Як і раніше, наприклад, багато охочих отримати російське громадянство. А останнім часом вельми активізувалася в цьому питанні й українська сторона. «За чутками, українські паспорти ледь не скидають з вертольотів над Придністров'ям, в результаті чого число тутешніх власників «незалежного» громадянства досягло вже близько 65 тис., наздоганяючи стотисячний контингент проживаючих тут громадян Російської Федерації. Популярність же громадянства Румунії обумовлена майбутнім її вступом до Євросоюзу в 2007 році і, відповідно, гарантованою можливістю вільного пересування Шенгенським простором для власників румунського паспорта», - пояснив редактор «МВ». І у зв'язку з цим назвав додатковим стимулюючим фактором нещодавню заяву президента Румунії Траяна Бесеску про те, що цієї осені парламент ухвалить закон, який полегшить набуття громадянства його країни.
Повідомивши про це в серпні на зустрічі з представниками румунської молоді, які прибули з-за кордону, Траян Бесеску також уточнив: «Ми хочемо надати право молоді швидко отримати румунське громадянство там, де дозволяється подвійне. Ми хочемо розширити ринок праці, надати пільги для здобуття освіти в Румунії». І заодно піддав критиці Кишинів: «Ми обурені тим, що румунська мова продовжує заперечуватися й йдеться про так звану молдавську мову. Викликає жаль той факт, що й сьогодні Республіка Молдова є однією з небагатьох країн, які, будучи відірваними від батьківщини, намагаються містифікувати свою історію».
Втім, значно більший шум викликала інша заява глави румунської держави, з якою він виступив на початку липня: «Румунія - єдина країна, єдиний народ, що залишився розділеним після возз'єднання Німеччини, а румунсько-молдавське об'єднання відбудеться всередині Європейського Союзу». Натхненні такими промовами молдавські прихильники ідеї об'єднання з Румунією негайно створили комітет на підтримку заяви румунського президента і пообіцяли провести з цього приводу в жовтні на центральній площі Кишинева Велике національне зібрання. «Молдова - неплатоспроможна та збанкрутіла держава, яка не в змозі здійснювати самостійно інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури. Інтеграція Молдови в Євросоюз можлива лише після того, як вона знову стане складовою частиною Румунії», - роз'яснили публіці творці комітету.
Щоправда, молдавський президент Володимир Воронін у своїх інтерв'ю неодноразово відкидав ймовірність подібного повороту подій. «Ні вся Молдова, ні якась окрема її частина ніколи не ввійдуть до Румунії», - наголошував глава молдавської держави. Він також виключив варіант об'єднання двох держав, «коли Молдова стане членом ЄС».
На думку ж лідера Демократичної партії Республіки Молдова Дмитра Дьякова, гучна заява Бесеску не видається достатньо продуманою хоча б тому, що Євросоюз сам вирішує, яку країну та коли приймати до свого складу. І в цьому сенсі в Румунії, що незабаром вступає до ЄС, своя дорога, а в Молдови - своя. До того ж, як відомо, міжнародне співтовариство взагалі не вітає ініціативи з перегляду державних кордонів. Не може порадувати євроспільноту й перспектива масового заїзду на його територію жителів Молдови, які отримали румунське громадянство. Хоча, з іншого боку, безсумнівно, що існуюча на сьогодні вельми ускладнена процедура отримання віз до держав Шенгенської зони для молдавських громадян провокує їхнє прагнення обзавестися румунським паспортом. Тим не менш, дуже схоже, що виникнення останнім часом несподіваний ажіотаж серед претендентів на громадянство Румунії є «результатом чиєїсь провокації», підсумував Дмитро Дьяков.
Нагадаємо, що Бухарест надає громадянство своєї країни всім жителям Бессарабії, яка входила до складу Румунії в 1918-1940 роках, а також їхнім дітям. За неофіційною інформацією, його намагаються отримати в тому числі й проживаючі в республіці представники бізнесу немолдавської національності – для спрощення контактів на європейському напрямку. При цьому кількість жителів Молдови, які назвали себе в ході останнього перепису населення румунами, не перевищує 10% від загальної їхньої кількості.