Обійденою увагою людей виглядає поки що лише область Ліка, частину території якої складають закинуті поля, на яких залишилися будинки, зруйновані під час військових дій на початку 90-х. Інших слідів війни в Хорватії практично не залишилося, пише Газета.Ru. Навпаки, атмосфера абсолютного умиротворення і торжества розуму. Хорвати живуть у повній гармонії з природою, і екологічна обстановка в країні - одна з найкращих у світі. Підтримання її є одним із стратегічних завдань розвитку країни.
Потомившись від вітчизняної спеки, ми вирішили їхати на північ узбережжя Хорватії - півострів Істрію, де середземноморський клімат вважається найм'якшим. Узбережжя Істрії суцільно складається з курортних зон, у більшості з них умови проживання практично однакові. Тим не менш критерій вибору був знайдений - ми дізналися, що з невеликого прибережного містечка Пореча можна всього за пару годин допливти до Венеції.
Пореч виявився маленьким, затишним, сосновим і неймовірно чистим при великій кількості туристів. Адріатичне море вдвічі солоніше за Чорне, а чистіше, мабуть, у сотні разів. Над істрійськими пляжами майорять блакитні прапори ЮНЕСКО (їх дають тим пляжам, де воду і берег можна вважати ідеально чистими). Пляжі, до речі, безкоштовні. Здебільшого вони кам'яні або бетонні, пісок є тільки на островах. Оренда лежака в Поречі коштує близько $3 на день, деякі готелі надають їх безкоштовно.
У самому місті та його околицях розташовано кілька десятків готелів класом, здебільшого, три зірки. Більш «зіркових» готелів там поки немає, більшість із них залишилася з часів соціалізму, тому зовні вони часто виглядають не дуже привабливо, але всередині цілком пристойно, хоч і без надмірностей.
Серед туристів найбільше німців і самих хорватів, багато голландців та італійців, наших поки що мало і зовсім потроху представників інших країн. 14 тис. населення Пореча - половина на половину хорватів та італійців. Останні живуть на півострові з тих пір, як він належав Венеціанській Республіці (востаннє у XVIII столітті). Тому на Істрії дві офіційні мови - хорватська та італійська.
Майже весь обслуговуючий персонал у Хорватії добре говорить німецькою і трохи гірше англійською. Втім, до Хорватії можна їхати, не знаючи жодної іноземної мови. Російською там майже не говорять, але якщо самому говорити повільно і підбирати синоніми до незнайомих хорватам слів, то тебе зрозуміють, бо наші мови споріднені. У хорватській багато слів, які в російській вважаються застарілими, наприклад град - «город», путник - «пассажир», изволите - «пожалуйста».
Найдешевше їхати до Хорватії за турпутівкою «все включено». Включено, як правило, переліт, проживання та дворазове харчування - шведський стіл з європейською кухнею.
Стандартні тури в Істрію коштують $700-800 на тиждень, що передбачає тризірковий готель із дворазовим харчуванням, зручностями в номері, телевізором і феном. За $300-400 на тиждень можна розміститися в двозірковому готелі зі зручностями на поверсі і теж напівпансіоном.
Окрім купання та загоряння в Хорватії є безліч інших розваг, переважно водних - скутери, моторні човни, яхти, серфінг, дайвінг. Щоправда, коштує все це рази у два дорожче, ніж аналогічне в Туреччині чи Єгипті: 15 хвилин катання на скутері - приблизно $30, яхта з кермовим на день - приблизно $150 (ціни дещо коливаються).
Деякі туристи, зокрема й вітчизняні, воліють приїжджати до Хорватії без турпутівки, брати напрокат машину і їздити країною, зупиняючись у містах, які сподобалися. Щоправда, це однозначно буде дорожче, ніж купувати тур «все включено». У Поречі, наприклад, прокат автомобіля коштує від $40 до $100 на добу, моторолера - від $20 до $50 на добу, велосипеда - близько $3 на годину. Разом з тим у Хорватії дійсно є що подивитися. Різні її частини багато разів були територіями інших держав, тому зберегли відбитки різних культур.
Із сучасних пам'яток варто передусім відзначити заповідники. Найвідоміший хорватський заповідник - Плитвицькі озера, які утворюють десятки неймовірно красивих водоспадів. Щоправда, туристів там було так багато, що відчути себе в заповіднику мені так і не вдалося. Вартість оглядових екскурсій містами та заповідниками з Пореча становить від $20 до $90 з особи.
Серед інших пам'яток Хорватії - Хум, найменше місто у світі. У Хумі живе 17 осіб. Як найменше, Хум є побратимом найбільшого міста у світі - Пекіна. У місті є готель, пошта, школа, адміністрація, мер, який обирається щороку, і багато інших неодмінних міських атрибутів.
Ще одне незвичайне місто - Грожнян - розташоване на вершині гори. Його можна обійти за пару хвилин. Населяє Грожнян 66 осіб, але вдень на його вулицях нікого не видно: майже всі жителі їздять на роботу в інші міста. Зате працювати й навчатися до Грожняна приїжджають художники та музиканти. Майже в кожному будинку є галерея, де можна за цілком реальні гроші купити картини, ляльки та всілякі симпатичні hand-made дрібнички. Ще в Грожняні знаходиться музичне училище, тому з самого ранку там грає жива музика, яка розноситься по всьому місту.
З'ясувалося, що Хорватія є центром світового натуризму. Натуризм був офіційно визнаний тут ще в 60-х роках минулого століття, і тепер до Хорватії щороку прямують полчища нудистів із різних країн. Для них тут є навіть спеціальні готелі, де одяг можуть носити лише працівники. Невеликі нудистські пляжі є майже в кожній курортній зоні. Особливою популярністю вони чомусь користуються у пенсіонерів. Багато нудистів живуть у кемпінгах, яких на узбережжі Хорватії кілька десятків, а в кемпінгу Соляріс у Лантерні навіть влаштовують щорічний карнавал.
У Хорватії дуже популярна ідея здорового способу життя, якою заражуються і багато відпочивальників. У Поречі туристи, незважаючи на спеку, мало не цілодобово бігають, їздять на велосипедах, грають у волейбол і теніс. Купити сигарети там практично неможливо, а пиво продається тільки в магазинах, кафе і ресторанах. У барах воно коштує від $1,5 до $2,5 за кухоль. На безалкогольні напої ціни в барах і ресторанах аналогічні, а в магазинах соки і газування коштують іноді вдвічі дешевше. Ціни на горілку та інші міцні алкогольні напої в ресторанних меню зазначені зазвичай (увага!) за 30 гр. (від $3). Традиційними напоями для Хорватії вважається самогон, який називається ракією, і сливова горілка («сливовиця»), але вживають їх, на мою думку, тільки туристи, і то на пробу. Особисто на мене найбільше враження справила 40-градусна «біска», схожа одночасно на віскі і на коньяк (пляшка коштує від $10).
Хорватська кухня загалом відрізняється радше ситністю, ніж вишуканістю. Традиційні страви: мінестра - овочевий суп-пюре з в'яленим м'ясом (близько $3), смажене на рожні порося або ягня (порція - $5-10), всілякі м'ясні рулети та нехитро приготовані морепродукти. Порції в ресторанах і часто в кафе дуже великі, тому з'їсти повний обід немає жодної можливості. В Істрії завдяки італійському впливу готують хорошу піцу (від $5).
Крім того, в районі міста Мотовун в Істрії ростуть найдорожчі та найсмачніші у світі гриби - трюфелі. Трюфелі продаються цілими у скляних банках за ціною близько $35 за 100 гр. чорних трюфелів і близько $200 - за 100 гр. білих, що дещо дешевше, ніж, наприклад, у Франції. Сирими трюфелі не їдять, тому прямо в магазині пропонують рецепти їх приготування, а також демократичніші за ціною пасти з трюфелів, перетертих із білими грибами, оливками або печерицями (близько $8 за 100 гр). Продегустувати різні поєднання у спеціалізованому трюфельному магазині можна абсолютно безкоштовно.
Ціни на неїстівні сувеніри в Хорватії починаються від $10. Нічим таким особливим вони не вирізняються, і, на мою думку, єдине, що варто згадати, це дуже красиві багатошарові різнокольорові свічки з химерними візерунками, які виготовляються вручну. Найменші коштують $6, найбільші - близько $20.
До речі, хорватські гроші називаються кунами. За наш рідний $1 дають приблизно 6,4 куни.